Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« До і потім »
Вистава «До і потім» – це жіноча сповідь, що вражає свою відвертістю. Тому вона цікава, як чоловікам, так і жінкам. Критики навіть назвали її душевним стриптизом трьох жінок, та на місці кожної з них хоча б раз у житті була будь-яка з нас. Це найнезвичайніша вистава, бо вона має величезний містичний вплив на підсвідомість глядача – як після смак, приходять дивовижні прозріння та енергетичне перезавантаження. Для автора п»єси – україно- італійської телезірки та головного героя сюжету – ця історія багато в чому автобіографічна. В одному з інтерв»ю вони зізналися, що найскладніше – це грати самих себе. Але це єдиний спектакль, в який корективи вносять не режисери, а саме життя.
Родзинкою постановки є дивовижна музика у неперевершеному виконанні зірки, що підкорила вітчизняну та світову сцену – геніальної Людмили Марцевич, народної артистки України, солістки Національної філармонії. ЇЇ участь у виставі робить цю подію унікальною. Соло на флейті виконцє Данило Акорд.
На сцені «Золотих воріт» – один незвичайний день з життя звичайної сім'ї, протягом якого кожен може дізнатися, що саме потрібно робити, щоб не стати ПОРОХОМ. Незважаючи на всю розруху, герої вистави сповнені гумору – вони готові сміятися над собою. А ми готові? На глядачів точно чекає карколомна сімейна історія про нові можливості і старі катастрофи... але, що саме оберуть герої цієї історії і чому…
Актуальна п'єса німецького драматурга Серґія Ґьоснера «Каліки» буквально за кілька років здобула популярність у Німеччині. Стас Жирков, художній керівник театру, запропонує свою версію цього тексту. Це історія про двох хлопців, які заприятелювали… у реабілітаційній клініці. Обоє вони за нашими сумнівними стандартами «каліки». Налаштувалися на невеселі скорботні історії? Запаслися хустинками, аби витирати сльози? Даремно! Це історія передусім про підлітків, а не про їхні хвороби. Розповідь про двох крутих пацанів, які звісно ж бачать себе дорослими… А про що ж іще можуть розмовляти двоє дорослих хлопців, як не про дівчат та про майбутнє, у якому не буде клініки… А навіть якщо залишиться клініка, так що тепер не жити? Не закохуватися? Не думати про майбутнє? Не жартувати і не дружити, навіть якщо лікарі не говорять нічого обнадійливого… Зрештою, завжди варто пам'ятати: безглуздо марнувати життя, намагаючись змінити те, що не в змозі. Краще витратити ці зусилля, аби зробити когось щасливим. Бодай на мить. Дуже скоро двоє героїв Ікар та його друг Френсіс відкриють для себе саме цю просту істину…
Комедія «Танго втрьох? На Монмартрі» – невимушена й весела, по-французьки легка розповідь про один день життя поважного паризького нотаріуса. У цей день йому виконалось 50 років. Саме в день ювілею з ними сталися надзвичайні події, які змусили його замислитися про все його життя і, насамперед, про взаємовідносин з найближчими йому людьми. Звичайно ж вистава про Кохання. Адже це – Париж і Монмартр. І як завжди в комедіях, все буде добре! Вистава «Танго втрьох? .. На Монмартрі» – чудова нагода для сімейного відпочинку. Комедія, незважаючи на легкість викладення, піднімає актуальні питання людських взаємовідносин і змушує кожного глядача хоча б на хвилиночку замислитися про своє власне життя і про відносини з близькими та рідними людьми. Творці вистави гарантують гарний настрій кожному глядачеві.
Моновистава «Різдвяний сон кобили вороної» – спільний проєкт Театр SOLO та Центру Курбаса. Цією виставою відзначаємо 130-ліття Остапа Вишні та 200-ліття Пантелеймона Куліша. Режисер Людмила Колосович поставила синтетичну виставу, де ритм дії задає виключно літературний текст. «Різдвяний сон кобили вороної» – це гостра сатира не тільки на тогочасно-сучасне українське село, що знаходиться у віковічних злиднях, а й на Україну загалом. Події відбуваються різдвяної ночі. То ж цілком логічно в сумно-іронічний сміх оповідання О. Вишні вплітається виконання старовинного «Вертепу» Пантелеймона Куліша в класичній літературній обробці XIX ст. та автентичні колядки Полтавської та Донецької областей. Вертеп, схожий на телевізор, стає власним адом Ірода-Путіна та його оточення із російських та українських пропагандистів, бізнесменів та чиновників, що відчувають жах від скорого Народження Спасителя. Акторці Тетяні Тушич необхідно перевтілюватися у всіх персонажів-архетипів виключно за допомогою голосу. В монолозі Кобили персоніфікується сучасна Україна – немолода, ірраціональна жінка у вишитій спідній сорочці під чорним пальто, з забинтованою рукою, у військових берцях, з намистом із дзвіночків на шиї – олігархичним хомутом… Приходьте на виставу за текстами багатостраждального, але не сумуючого Остапа Вишні!
Між Ним і Нею існує вічний зв'язок, який, мов магічне коло, ніколи не переривається. Іноді нам здається, що все вже скінчилося, та ми чекаємо і сподіваємося зустріти справжнє кохання. Життя дарує кожному з нас новий шанс...
З 1979-1995 р. працював у Запорізькому театрі Молоді (актор, режисер).
1992–1995 р. – Запорізький музично-драматичний театр ім. М.Щорса.
З 1995 р. – Київський Національний академічний драматичний театр російської драми ім. Лесі Українки.
З 2002 р. – Київська дитяча Академія мистецтв (викладач майстерності актора).
З 2011 р. – Київський Класичний Альтернативний Художній театр (режисер, актор).
Працювала з 1998 року в Театрі на Липках.
У театрі КХАТ працює з 2017 року. Актриса, заступник директора і завтрупою театру.
Закінчила Київський Національний університет культури і мистецтв (2019, майстерня Нечепоренко В.М). Магістр сценічного мистецтва.
З 2019 року – акторка театру КХАТ
Працювала в зарубіжних телевізійних, рекламних, театральних і культорологічною проектах (Польща, Італія, Швейцарія, Японіят а інші.1992-1999р).
Автор поетичних збірок «Катюша і Катерина», «Тридцять сонячних поезій».
Автор п'єс «Тридцять сонячних поезій», «Я вас люблю: Гумільов, Ахматова, Одоевцева».
Лауреат четвертого Всеукраїнський творчого конкурсу «Російська Мадонна». У співавторстві з Павлом Глобою ведуча мультимедійного проекту «Глобальний поради з Катаріною Синчилло» та міжнародного кінофестивалю «СевастопольFEST».
грають декілька акторів
КХАТ – це унікальний і дивовижний театр, нічого подібного на сьогоднішній день в Україні немає. Театр називається Класичний Художній, тому що в основу його постановок закладені кращі класичні і художні традиції, якими наша театральна школа прославилася на весь світ і які в багатьох театрах на сьогоднішній день, на жаль, забуті. І Альтернативний тому, що своєю сповідальністю, максимальною віддачею на межі неможливого, своїм очисними діями, він альтернативний дешевим комерційним постановкам. Він працює як творча майстерня. У пресі неодноразово зазначалося, що КХАТ – це театр, який увійде в історію театрального мистецтва.
Засновники КХАТу вважають, що справжній театр повинен давати глядачеві таку кількість енергії, щоб після вистави він був здатний змінити щось в собі і в своєму житті на краще.
КХАТ – це завжди сузір'я цікавих особистостей на сцені, актори, які відомі не тільки по кіно і телесеріалам, а й відзначені міжнародними театральними преміями – це актори європейського рівня. Щоб переглянути вистави КХАТ глядачі, режисери і театральні критики приїжджають з інших міст і країн.
13 березня 2011 року в Києві стало на один театр більше. У Будинку Актора (Ярославів Вал, 7) о 17.00 театральним проектом «До» відкрився КХАТ. КХАТ – це добровільне об'єднання акторів з різних київських театрів, створене актором Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки, режисером і викладачем акторської майстерності заслуженим артистом України Віктором Кошель і драматургом, режисером, автором і ведучою телепроектів, актрисою театру і кіно Катариною Сінчілло по численними проханнями глядачів після телепроекту «Тридцять сонячних поезій».
« До і потім »
