Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Диригент »
Творча людина, інколи, здається дивною, навіть дивакуватою, наче живе в паралельній реальності. Це цілковита правда. Поки ми працюємо, їмо і, навіть, займаємося спортом, в її уяві народжуються цілі чудові світи, незнайомі нам образи, нові незабутні звуки – мистецтво. І це – чудово! А от як працювати з такою творчою людиною? Та дуже просто і весело. Сідайте зручніше та… здається вже починається. Тож зараз ми все вам покажемо, аби ви послухали. Ось якось так.
Вода дарує життя. Та на ранчо сім'ї Карі вже кілька місяців панує засуха. 101 градус не тільки за вікном, а і у стосунках між героями. Батьку не терпиться видати заміж доньку, що «засиділася» у дівках, але помічник Шерифа (чудова партія, на думку сім'ї Карі) зовсім не хоче її брати за дружину; молодшому кортить скуштувати дорослого життя, а старший - воліє позбутися тягаря відповідальності. А вже зовсім доросла дівчинка Лізі ще вірить, що до неї прийде щастя. Та в один із найспекотніших вечорів у їх двері заходить Продавець дощу… Історія кліматичної катастрофи, розказана Річардом Нешем, звучить, як небанальна історія пошуку щастя, а ще більш виразною її робить жанр мюзиклу. Потужний і несподіваний драматичний сюжет, оригінальна музика та пісні, якраві балетні номери зробили виставу насправді ідеальним поєднанням музичного і драматичного начал.
Пишеться історія, міняється географія, планети сходять зі своїх орбіт, а кохання залишається таким же непередбачуваним дійством- веселим і трагічним, наївним та ємоційним...
Чи легко любити? Любити людину, яка подобається багатьом – так. А якщо об'єкт любові не вписується в загальноприйняті рамки стандартів краси? Якщо треба щоразу захищатися від глузувань навколишніх або ховатися від їхніх співчутливих поглядів? Це вже складніше. Коли Том познайомився з Еллен, він навіть і не підозрював, як йому буде важко надалі. Несподівано, на противагу його почуттів до коханої, було серйозно, категорично поставлено думку людей, яких він не любив і, загалом-то, не дуже поважав. Але найкраще про п'єсу говорить сам автор: «У "Жирній свині" я бачу себе. Ця історія про людську слабкість при неймовірних труднощах, з якими багато хто з нас стикається, коли намагається прожити, захистити, зберегти те, у що вони вірять. І в цьому весь я, – благі наміри і напрочуд жалюгідні потуги зберегти обличчя , коли доходить до справи . Героїзм – річ важка». Чи витримає Том випробування, яке принесла йому любов до неординарної, «нестандартної» жінки, чи «піддасться на просте бажання подобатися і вписуватися в хоровод життя»? Про це глядач дізнається тільки в останні хвилини вистави .
Для кохання не існує віку та часу… Та коли здається, що романтика залишилася в минулому, то доля посилає чи то дивне випробування, чи то подарунок. «Кожного разу, коли за тобою зачиняються двері – я хочу, щоб ти повернувся…»
Класична мелодрама радянських часів. Втім, часи можуть і змінювати назви, але людина завжди залишається людиною. І тому історія зародження кохання двох немолодих самотніх людей сьогодні хвилює глядача так само, як и тридцять років тому. Тим паче, якщо цю історію розповідають талановито та сучасно. Ризьке узбережжя, море, сонце, догорає літо. ВІН і ВОНА... Таку картинку малює автор на початку п'єси. Саме так розпочинається їхній курортний роман...
Настрій створюється одразу при вході. навіть трохи раніше. підходячи до театру з вікон чутно лайки жителів. на вулиці дуже багато дітей. таке враження, що опинився в Одесі, ну не 80-х, але 90-х точно. в самому театрі все створено тематично, продумано та позитивно. Вистава легка - не чіпає ніяких життєво-важливих питанні і дає можливість відпочити та насолодитись. Якщо ви хочете "розвіятись", а з емоцій отримати легкий фарс - вистава Дирижёр для вас!
Щовечора, о 19 годині, коли у вузьких коридорах дивовижного замку з'являються люди, в таємничих сутінках великої зали оживають тіні минулих століть, образи ліричних героїв, картини драматичних творів, щирих почуттів, переданих у пластиці рухів, виразних поглядах, поетичних словах... Йдеться про Київський камерний театр «Дивний замок», що знаходиться у напівпідвальному приміщенні житлового будинку по вулиці Єреванській, 11.
Творчий колектив театру складається з молодих і зовсім юних акторів, які оволодівають також основами режисури, драматичного мистецтва та гриму під керівництвом директора театру та його художнього керівника, молодої талановитої актриси, автора багатьох постановок Олени Ігорівни Іванченко.
Створений у 1987 році, театр-студія має певне коло постійних глядачів і шанувальників.
Театр відомий далеко за межами Києва. Під час гастролей його щиро вітали в містах Литви, Молдови, України, Кримської та Київської областей. Артистам і постановникам театру-студії «Дивний замок» аплодували великі й малі аудиторії Фестивалю театрів-студій, Фестивалю молодих драматургів, Міського огляду народної творчості, Конкурсного показу «Київська пектораль» на фестивалі «Золотий лев». А на Міжнародному фестивалі у Молдові «Ван мен шоу» здобув «Золотий приз», та перше місце за сценографію на фестивалі «Замок мистецтв» у Парижі.
« Диригент »
