« Дикун »

16 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.0

Юний Пабло, що з дитинства виріс у горах, далеко від суспільства, в свої 24 роки виглядає необтесаним дикуном. Він абсолютно не готовий до зустрічі з цивілізацією. Його Тітоньки, що опікуються його вихованням, наймають молоду вчительку з міста... Ніхто навіть не підозрює, які неймовірні події чекають героїв, і до яких випробувань приведе їх зустріч. Випробуванням ненавистю, зрадою, любов'ю...
Багатошаровий і звивистий, романтично піднесений, а часто й по-комедійному забавний шлях від лютої ненависті до всепоглинаючої любові й становить сюжетну канву вистави.
А в основі всього - усвідомлення простої істини: сенс людського існування можна виразити всього трьома словами: Життя. Смерть і... Любов.

Жанри: комедія, притча
Тривалість: 2 години
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Автор музичного оформлення
Автор музичного оформлення
Художниця по костюмах
Балетмейстер
Художниця з освітлення
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Відгуки (3)
Дар'я Д.

З першої секунди і до закриття куліс неможливо відірвати погляд від сцени. Актори відмінно відіграли своїх персонажів, а костюмі та грим вдало доповнювали їхні образи. Виразне перевтілення Пабло з дикуна у світську людину. Олеся Жураковська неймовірна в образі Тітки Анхелини. Мінімалістична декорація вдало обігрується акторами та світлом, нічого зайвого. Безперечно, чудовий звук в залі. Антон Вахлиовський неймовірно поєднався зі своїм персонажем Пабло. Глибоко, цікаво, варто уваги!

Дмитро

Оберіть для Олесі Жураківської найменшу роль, а вона і з нею зробить будь-яку виставу своїм бенефісом! Так сталося і в «Дикуні» – другорядний за сценарієм тандем тіток Анхеліни та Матільди (Жураківська та Світлана Орліченко), ніби магнітом перетягує на себе всю увагу глядача. Сюжет вистави досить простий – тітки намагаються перевиховати свого племінника-дикуна, який двадцять років прожив із батьком у лісі. Для цього вони запрошують викладачку – випускницю університету. Між молодими людьми (оце так несподіванка!) зароджуються почуття, на перешкоді яких стають непередбачувані обставини. Якщо з такого опису Вам здалося, що сюжет занадто мелодраматичний, - не поспішайте з висновками. Комічні ситуації, дотепні репліки та дійсно неперевершена гра згаданих акторок змусять на виході з театру задуматися – що ж це все ж таки було, мелодрама чи комедія? Так, Антон Вахліовський (Пабло) та Катерина Качан (Марга) досить переконливо передають зворушливу історію своїх героїв. Окрім того, попри поширену в сучасному театрі практику використання чорного тла, декорації в «Дикуні» максимально світлі – біле тло, білі меблі, білий одяг. Це ніби підкреслює чистоту та свіжість почуттів головних героїв. Але... їхня любовна лінія все ж видається дещо в’ялим тлом для яскравих епізодів із експресивними тітками Пабло. Зала дійсно оживає лише тоді, коли вони з’являються на сцені – навіть без слів, однією мімікою, Олеся Жураківська змушує глядачів сміятися і вибухати оплесками від захоплення. Цю ідилію поєднання комічного і зворушливого перериває раптовий відкритий фінал вистави. Він застає глядача так зненацька, що змушує по гарячих слідах наново відтворити у пам’яті щойно побачене та знайти відповідь на ключове питання вистави - про місце Любові у протистоянні Життя та Смерті.

Дмитро Є.

Цікава вистава в пізнаваному режисерському стилі Олексія Лисовця з яскравими акторськими роботами Катерини Мовчан, Антона Вахліовського, Олесі Журахівській, Світлани Орліченко. Гра В.Мовчана та П.Міронова не була переконливою, і це робило зайвими їх персонажів. На моб думку, багатокрапка у зрізаному фіналі, на жаль не додала виставі закінченості. Але загалом від вистави залишилось приємне враження. Більше рекомендував би "Дикуна" тим, хто віддає перевагу класичним постановкам.

Ми знайшли 5 схожих вистав
Радість сердешна, або Кепка з карасями
У Києві, на Подолі... або Гдє Ві сохнітє бєльйо?
Витівки янголів
Матінка на мільйон
Д-р