Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
На день народження веселого поросятка Бутуза збираються його найближчі друзі, щоб вручити подарунки. Однак, один «непроханий гість» планує зіпсувати свято… Завітайте до театру, і ви неодмінно дізнаєтесь, чим усе закінчиться.
Як же гарно лежачи на печі командувати відрами, царським військом і навіть самою піччю. Та ще й солодких півників за це отримувати. «Оце так пощастило лінькуватому Омельку!» – скаже хтось. Але ж чарівні слова «За щучим велінням!» просто так не даруються. Добре серце, здатність співчувати і поставити інтереси іншого, навіть якщо це тільки щука, над власними – цим володіє далеко не кожен. А от чи можуть чарівні слова виконати абсолютно всі бажання і чи підвладне щучому велінню кохання, ви дізнаєтеся, завітавши на виставу. Перед маленькими глядачами наші артисти розіграють справжнє ярмаркове дійство з перевтіленнями, піснями, танцями і навіть справжнісінькими дивами!
Наближається Різдво – найулюбленіше свято для дітей та дорослих! Кожен готується до свята по-своєму. От і наші головні героїні, дві сестрички – Даринка та Настуня, – готуються до святкування. Даринка вчить колядки і збирається до шопки, щоб подивитися на народження маленького Ісусика, а Настуня поспішає на шопінг, бо для справжнього свята їй потрібен новий одяг. Даринка намагається переконати сестру піти з нею до шопки, це не вдається, і сестрички сваряться. Однак стається справжнє диво – з’являється Ангел, який допомагає Даринці разом з Настунею потрапити у час, коли народився наш Спаситель, а проведе їй у далеку дорогу Віслючок з шопки. Можливо, це допоможе Настуні знову повірити у диво Різдвяних свят? Зникають усі магазини, будинки, світло – усе, що так цікавило Настуню. Тепер сестрички вирушають у не просту дорогу до Різдва! У таємничій подорожі Даринку і Настуню чекають перешкоди і дивовижні герої. Чим завершиться чарівна історія сестричок і кого ще вони зустрінуть на своєму шляху? Ви зможете дізнатися, завітавши на виставу Першого театру!
Діти так люблять тваринок! Милих, маленьких, кумедних. А коли лісові жителі вміють розмовляти, пустувати і смішно жартувати — то взагалі захват! Такими є персонажі нашої казки. Вони вчаться в лісовій школі танців і готують величезний сюрприз. Який? Для кого? В честь чого? Ми Вам не розкажемо, адже це — СЮРПРИЗ. Відомо тільки, що для цього звірі мають звертатися по допомогу до найстарішого жителя лісу — Гнома Джерома. А випросити в нього не так і просто. Дідуган сердитий і дуже жадібний. Тож, тваринкам знадобиться підтримка наших маленьких глядачів! Чи вдасться їм розчулити Гнома і вчасно підготувати СЮРПРИЗ? Сучасна вистава, яка захопить в свій казковий світ не лише дітей, а й дорослих. Унікальні пісні — музика і текст написані ексклюзивно для казки — будуть співатися дітьми ще довго після перегляду. Яскраві персонажі, веселі пригоди, незабутній фінал — ідеальний рецепт для сімейного перегляду.
Казку про наївного Зайця, заповзятливу Лисицю і безжурного Півня, про хатинку лубову і хатинку крижану, знають, звичайно ж, всі! Але відомому дитячому письменнику, автору знаменитих «Шкідливих порад» Григорію Остеру вдалося вдихнути в стару казку нове життя. А актори театру «Божа Корівка» на основі чудової п'єси Остера "Клаптики по заулочкам" поставили виставу - легку, світлу, весняну, сповнену теплого гумору, добродушної іронії, і супроводу глядацьких посмішок. Вистава, яка вчить нас тому, що на світі є щось надзвичайно важливе - СПРАВЕДЛИВІСТЬ! Але її завжди буває лише стільки, скільки ти САМ для себе ЗРОБИШ! Ні більше і не менше!
«Івасику-Телесику!.. Приплинь до бережка, моє серденько!..» Наші первинні пізнання про добро і зло, про щиросердність та підступність, наш перший малечий життєвий досвід пов’язаний з цією казкою. Кожна матуся чи бабуня розповідала її по-своєму, незмінним залишався лише щасливий кінець. І кожного разу, вдруге, вп’яте, ми слухали цю історію затамувавши подих… Актори Театру «Божа корівка» Центру мистецтв "Новий Український Театр", що з дитинства закохані в казку про Івасика, вирішили поділитися своїми спогадами з юними глядачами і створили дуже добрий, веселий, щирий та красивий… «трилер». А як же інакше? Адже крім Телесика, його лагідних батьків та завзятих друзів, на сцені з’являються Відьма, Упир, Відьмачки… Але не лякайтесь! Страшні вони тільки на перший погляд, а насправді – смішні та «пухнасті». Приємних вражень!
Розпочав свою трудову діяльність у 1965 році у Липецькому обласному драматичному театрі (Росія).
З 1970 по 1982 рік працював актором і режисером Липецького обласного театру ляльок (Росія).
1982-1995 рр. - головний режисер Вінницького обласного театру ляльок.
1995-2019 рр. очолював посаду головного режисера у Тернопільському обласному театрі ляльок. Більшість вистав чинного репертуару театру поставлено В. Лісовим.
Заслужена артистка України. Народилася 8.01.1958 р. у м. Харкові. Навчалася у Харківському інституті мистецтв ім. І.П. Котляревського. Отримавши у 1980 році диплом актриси театру ляльок, переїжджає до Тернополя та починає творчу кар’єру у Тернопільському театрі ляльок.
Закінчив Теребовлянське культосвітнє училище(1999 р.), Вищу національну академію керівних кадрів культури і мистецтв (2010 р.).
У Тернопільському театрі актора і ляльки працює з 1999р.
Закінчила Теребовлянське вище училище культури (1994 р.), Рівненський державний гуманітарний університет (1999 р.).
З 1999 по 2001 рік – актриса Львівського музично-драматичного театру ім. Ю. Дрогобича, з 2001 р. актриса Тернопільського театру актора і ляльки.
Працювала актрисою-ляльководом в Одеському та Вінницькому обласних театрах ляльок.
З 1989 р. працює в Тернопільському театрі актора і ляльки.
Закінчила Театральний факультет інституту мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка (2011 р.).
Актриса Тернопільського театру актора і ляльки з 2011 р.
Закінчив Театральний факультет інституту мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка (2011 р.).
Актор Тернопільського академічного театру актора і ляльки з 2011 р.
Закінчив Теребовлянське культосвітнє училище (1980 р.), Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка (2003р.). В Тернопільському академічному театрі актора і ляльки з 1981р.
Закінчив Дніпропетровське державне театральне училище (1987 р.). Працював актором-ляльководом в Хмельницькому театрі ляльок.
З 1995 р. актор Тернопільського академічного театру актора і ляльки.
Закінчив Теребовлянське культурно-освітнє училище (1979р.).
Працював в парку культури і відпочинку ім. Т. Шевченка (м. Тернопіль) на посаді «Завідувач дитячим сектором».
З 1980 р. актор Тернопільського театру актора і ляльки.
Кажуть, коли народжується людина, у небі загорається зірка. А коли народжується театр ляльок – спалахують щастям дитячі обличчя. Доказом цього є Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки, який 40 років робить щасливими малечу та дорослих. Так само, як людина, театр говорить своє перше слово, робить перші кроки, здобуває перші досягнення, дружить, подорожує, вчиться, росте та розвивається, творить свою унікальну історію.
Пора прийшла народитися
А починалося все так… 1 квітня 1980 року на підставі рішення Тернопільської обласної ради народних депутатівстворено Тернопільський обласний театр ляльок. Засновником театру і його першим директором став заслужений працівник культури України Юліан Кройтор, головним режисером – народний артист України Євген Ткаченко, головним художником – Лариса Воробйова, на посаду головного бухгалтера запросили досвідченого спеціаліста Марію Кривінську. Трупу театру склали випускники Харківського інституту мистецтв, Дніпропетровського та Горьківського театральних училищ та Теребовлянського культосвітнього училища. Міністерством культури України в театрі затвердили дві творчі групи – україномовну та російськомовну.
Неабиякий виклик – створити театр. Бути першими найважче, адже від того, який закладено фундамент, залежить майбутнє. Приміщення тоді ще не було, то ж театру виділили дві кімнати в ПК «Октябрь» (нині «Березіль»). В одній розмістили бухгалтерію та дирекцію, в іншій відбувалися репетиції. Визначились з репертуаром, але потрібно було знайти приміщення для виготовлення ляльок, декорацій, костюмів. Міськвиконком виділив квартири під гуртожитки для акторів, приміщення для цехів та стоянки для автотранспорту по вулиці Енгельса в одноповерховому будинку. Там майже десять років і перебували всі технічні цехи.
В нелегкий період, сповнені ентузіазму люди почали творити: читки, репетиції, виготовлення ляльок, декорацій, вирішення організаційних питань... Проте, людям з великою метою, було все під силу.
Перший крок – успішний!
Будь-які труднощі можна подолати заради великої цілі. Кожен працював задля того, щоб створити у Тернополі достойний заклад, де діти та дорослі змогли б з користю проводити дозвілля. Ось він, цей день – 1 листопада 1980 року. Сотні глядачів, десятки запрошених гостей, вітальні слова, квіти, подарунки… Ще мить і перший крок буде зроблено, перший театральний сезон відкрито, першу прем’єру зіграно. Завіса відкривається – казка починається! До уваги глядачів вистава «Сембо» Ю. Єлисєєва. Після першої вдалої прем’єри, колектив сміливо взявся за створення нових постановок, розпочав гастрольну діяльність. Сезон за сезоном лялькарі радували юних театралів. Нездійсненним залишалося найголовніше – власне приміщення.
Дім, в якому оселилась казка
А мрія лялькарів розташувалася на затишній вуличці у середмісті Тернополя. Просторий будинок, в якому були створені всі необхідні умови і для глядачів, і для робітників театру: спеціально облаштована сцена, затишний зал на 250 місць, акторські кімнати, підсобні приміщення, просторе фоє, репетиційна зала тощо, нарешті мав господарів, а лялькарі – свій ДІМ. Оселилась казка й живе тут з 1986 року і до сьогодні. Стаціонарне приміщення дозволяло втілити у життя всі творчі задуми та плани. У театрі запровадили шкільний абонемент для учнів тернопільських шкіл. Така система обслуговування глядачів діє до сьогодні.
Зміни
На всіх етапах становлення та розвитку, колектив змінювався. Одні люди залишали театр, інші поповнювали театральну родину. Головний режисер театру Євген Ткаченко та його дружина Елеонора звільнились із Тернопільського театру ляльок. Євген Ткаченко здійснив постановку тридцяти однієї вистави, зокрема чотири вистави для дорослих.
З приходом у театр ляльок на посаду режисера Сергія Калини розпочинається період експериментів і змін. Шукаючи особистий творчий почерк, він кожну постановку намагався вирішити своєрідно. За короткий період роботи у Тернопільському обласному театрі ляльок, режисером Сергієм Калиною було здійснено більше двадцяти театральних постановок для дітей, а також саме він, вперше в Україні, на професійній сцені, розробив театралізоване дійство для дітей до Дня Святого Миколая. Ідею проведення такого свята на професійній сцені запропонував директор театру Юліан Кройтор. Так Тернопільський театр ляльок перший в Україні «повернув» дітям Миколая.
У майбутнє з новими творчими силами
Свіжим подихом став прихід до театру заслуженого артиста України досвідченого лялькаря Володимира Лісового у 1995 році на посаду головного режисера, який не тільки продовжив специфіку роботи свого попередника, а й вніс зміни, які зробили театр таким, яким він є зараз – популярним та одним із кращих в Україні. Для театру актора і ляльки Володимир Лісовий – явище унікальне. У своїх постановках він створив власний світ, власну неповторну реальність, яка тонко торкається почуттів кожної дитини – головного глядача лялькового театру. Володимир Михайлович присвятив театру чверть століття, здійснив тут близько 50 постановок, поставив більше 20 дитячих ранків до свят Святого Миколая та Нового Року, також Володимир Лісовий є автором низки п’єс, а ще став творчим наставником-педагогом для молодих акторів. За колосальні здобутки Володимир Лісовий отримав звання «Народний артист України». У 2019 році режисер Лісовий іде на заслужений відпочинок.
У 1997 році театр отримав нове ім’я Тернопільський обласний театр актора і ляльки. Творче зростання та досягнення колективу з цього року пов’язане з іменем художнього керівника заслуженого діяча мистецтв України Івана Шелепа, для якого театр став справою усього життя. З новим очільником театр отримав нове обличчя. Зроблений капітальний ремонт сцени, глядацької зали, багатьох внутрішніх приміщень, покращені умови праці творчих працівників, поновлена матеріально-технічна база, сценічне вбрання, освітлення тощо. Заслуги колективу і наполегливість художнього керівника і в появі нового транспортного засобу.
У 2002 році посаду головного художника займає Володимир Якубовський – талановитий митець працював у театрі з 1987 року художником-постановником, тож мав за плечима великий досвід. За час роботи в театрі здійснив більше сорока постановок.
2006 рік став особливим для усієї театральної родини. За вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва, відродження національних традицій, високу артистичну майстерність наказом Міністерства культури і туризму України Тернопільському обласному театру актора і ляльки надано статус академічного.
На сцені театру актора і ляльки ставили вистави режисери: народний артист України Є. Ткаченко, Я. Покривка, М. Кравцова, А. Москаленко, Д. Смагін, народний артист України С. Єфремов, С. Калина, О. Боков, народний артист України В. Лісовий, О. Дмітрієва, Д. Татарінов; художники: П. Миронов, Л. Воробйова, заслужений артист України В. Якубовський, О. Федун, О. Мельничук, Н. Денисова.
Театр активно гастролює, бере участь у регіональних, всеукраїнських та міжнародних заходах і фестивалях в Україні та за кордоном. Серед останніх здобутків колективу: гран-прі ужгородського фестивалю «Інтерлялька-2011» за виставу «Малята-кармалята», та ж вистава на фестивалі «Лялькова веселка-2012» у м. Запоріжжя нагороджена чотирма дипломами; вистава «Кривенька качечка» отримала численні відзнаки не тільки в Україні, а й у Польщі, Сербії та Чорногорії; постановка «Небилиці про Курочку Рябу» нагороджена трьома дипломами у різних номінаціях у рамках міжнародного фестивалю «Зоряний шлях» (2015р.) у м. Полтава; вистава для дорослих «Двадцять хвилин з ангелом» - учасник і дипломант фестивалю «Тернопільські театральні вечори» (2015р.); виконавці головних ролей вистави «Тарасова казка» стали лауреатами почесної відзнаки ім. Леся Курбаса (2015 р.); дипломом «Майстерність режисера» за виставу «Небилиці про Курочку Рябу» нагороджений В.Лісовий на фестивалі «Мереживо казкове» у м.Черкасах (2017 р.), ця вистава відзначена на фестивалі «Кришталеві вітрила» у м.Херсоні (2018 р.) та на Міжнародному фестивалі театрів ляльок у Чорногорії (2018 р.); на ІІ Київському міжнародному фестивалі театрів ляльок «pUp.pet» вистава «Василина» відзначена у номінації «Краща сценографія».