« Ідіот »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
6.0

Роман «Ідіот» є одним з надзвичайно складних, непересічних за авторськими ідеями та граничною відвертістю їх художнього втілення серед творів світової класики.
За висловом письменника, «головна думка роману – змалювати позитивно прекрасну людину. Складніше цього немає в світі нічого і особливо – зараз».
Достоєвський ніби досліджує, що відбуватиметься з людиною, яка наділена абсолютними чеснотами, якщо вона потрапить у сучасне суспільство, яким чином складуться її стосунки з оточуючими і який вплив вона матиме на них, а вони на неї?

Як кожен з романів Ф. М. Достоєвського, «Ідіот» насичений численними персонажами, кожен з яких володіє певними таємницями, вони також є визнаними майстрами інтриг, карколомних, неочікуваних душевних сповідей. Практично будь-хто з персонажів міг би стати героєм окремого роману чи повісті. Більшість з них знаходяться у стані хворобливого пошуку себе, ідеалу, сенсу буття і існують на межі життя, боротьби із Гординею, Пристрастями та готові до Самозречення в ім'я ближнього.
Як і в романі, центральною фігурою постановки є образ князя Мишкіна та історія, що сталася із ним після того, як він повернувся в Санкт-Петербург через 4 роки після лікування у Швейцарії. З першої хвилини Мишкін потрапляє у вир неймовірних подій, що стрімко затягують, наперекір бажанню, перетворюючи його на співучасника. Неординарність Мишкіна, правдолюбство, безпосередність, дитяче світосприйняття, сповнене добрих намірів, розпалюють, провокують шаленство в кожного з оточуючих і мчать у прірву катастрофи. Зустріч з Рогожиним, родинами генерала Єпанчина та Іволгіна, жертовне хворобливе захоплення? Любов? До Настасії Пилипівни, що породжує певною мірою по дитячому фанатичне бажання її порятунку, свята віра у добро, людину штовхає героя палко доводити всім і кожному, що ненависть, заздрість, користолюбство, безчестя руйнують не лише душу кожного, але й спроможні розчавити світ як такий. І в цьому запалі він втрачає відчуття реальності…

Роман «Ідіот» написаний Ф. М. Достоєвським у 1868-1869 роках, але й сьогодні він заворожує глибиною психологічної відвертості, художньою довершеністю та майстерністю геніального літератора. «Моє велике бажання – бути людиною. Багато зустрічаємо осіб, але мало серед них людей, – людей у повному значенні цього слова. Дуже важко визначити, що це таке, але можна сказати, що людина – це особа, яка, якщо не під кожним, то під багатьма оглядами, справляє на нас враження. Зустрівшись із такою людиною, ви відходите від неї кращим…» – Блаженніший Любомир Гузар.

Фото та анотації надано театром.

Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Мишкін Лев Миколайович
Олександр Печериця
Павло Шпегун
Рогожин Парфен Семенович
Дмитро Рибалевський
Олександр Форманчук
Барашкова Настасья Пилипівна
Анжеліка Савченко
Єпанчін Іван Федорович
Олександр Задніпровський
Володимир Нечепоренко
Єпанчіна Єлизавета Прокопіївна
Ірина Дорошенко
Лариса Руснак
Людмила Смородіна
Єпанчіна Олександра
Ярослава Абазопуло
Наталя Калантай (Ненужна)
Єпанчіна Аделаїда
Тетяна Луценко
Єпанчіна Аглая
Дар'я Легейда
Анастасія Рула
Іволгін Ардальйон
Сергій Калантай
Олег Стальчук
Іволгін Микола Ардалійонович
Дмитро Ступка
Олег Терновий
Іван Шаран
Тоцький Афанасій Іванович
Тарас Жирко
Іволгіна Ніна Олександрівна
Тетяна Олексенко-Жирко
Фердищенко
Олексій Зубков
Володимир Ніколаєнко
Дар`я Олексіївна
Наталія Омельчук
Світлана Прус
Іволгін Гаврило Ардалійонович
В'ячеслав Хостікоєв
Павло Москаль
Олександр Бегма
Іволгіна Варвара Ардалійонівна
Ксенія Вертинська
Марина Кошкіна
Рогожинський натовп
Володимир Абазопуло
Ніна Гіляровська
Олексій Петухов
Наталя Перчевська
Художниця по костюмах
Хореографиня
Балетмейстер
Автор музичного оформлення
Автор музичного оформлення
Звукорежисер
Звукорежисер
Звукорежисер
Художник з освітлення
Помічниця режисера
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Любов дона Перлімпліна
На полі крові
Поминальна молитва
Скляний звіринець