Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« «Діагноз: кохання!» »
Події нашої вистави відбуваються у перлині чорноморського узбережжя України – місті Одеса. Він і вона, знаходячись у санаторії, неочікувано зустрічають справжнє кохання, яке повертає наших героїв до життя. Чуттєва вистава занурить вас у вир благородних почуттів та гідних вчинків, які так необхідні у наш складний час. Глядач, що стомився від нещирості сучасного світу, зможе не тільки задуматися над проблемами, але і поринути у милу, добру та романтичну історію кохання двох людей, які давно вже, здавалося б, втратили надію на щастя.
Він і Вона зустрілись у вагоні СВ, здавалось би, – банальний сюжет. Можливо. Але чому Вона ховає в валізі револьвер, а Він здригається від телефонного дзвінка? І хто ті люди, що з’являються та зникають? І чи люди вони взагалі? Майже детектив на дві дії з танцями, бійками та любов’ю чекає на вас у ліричній комедії «Кінцева станція – «Кохання».
Вони давно розлучилися. Вона спокійна, врівноважена і по-своєму щаслива... без нього. У неї - успішний чоловік, налагоджений бізнес, двоє дітей. Його життя теж залагодилося в повсякденних турботах: роки буденності притупили біль зради... Але раптовий телефонний дзвінок порушує звичний плин життя, повертає їх у минуле і змушує поставити всі крапки над «i». Чи можливо повернути те, що здавалося вже назавжди втраченим? Одна жінка і двоє чоловіків. На перший погляд – звичайний любовний трикутник. Але один з персонажів йде на ризикований психологічний експеримент. Ось тут-то і настає іспит для кожного з героїв, де вибір вкрай жорсткий: порядність і підлість, честь і зрада... І класична любовна історія переростає до фіналу в захоплюючий трилер.
«...На вулиці до молодого чоловіка, який поспішає на ділову зустріч, раптом з проханням про допомогу звертається незнайома жінка. Вона пропонує йому гроші, але не каже прямо, яка послуга їй необхідна. Згодом з'ясовується, що їй потрібна... «суща дрібниця»... Яка?.. Про це глядач дізнається, відвідавши нашу виставу, під час якої відбудеться багато цікавого і несподіваного». (Д. Морозов) «Ненормальна» - це жорстка історія, часом трагічного, часом комічного змісту, що тримає глядача в напрузі до останньої репліки. Недарма кажуть: якщо хочеш розсмішити Бога, розкажи йому про свої плани. Жінці і справді нічого не може завадити... окрім любові.
П'єса, у якій два персонажі – Цензор і Автор. Цензор робить свої зауваження, Автор редагує свій текст. І далеко не завжди ці виправлення шкодять драматургічному матеріалу, який розглядається. Долаючи труднощі, авторська фантазія вирує! А деякі ідеї від Цензора взагалі на зразок «зумисне не вигадаєш». Окрім «роботи» над комедійною п'єсою, вони провадять цілком життєві розмови. І, оскільки майже тиждень щодня «працюють» пліч-о-пліч, розкриваються їхні характери. В'їдливо-відповідальний Цензор («Я не маю почуття гумору зовсім») і запопадливий, готовий зробити все, аби п'єсу взяли, Автор. Покірність драматурга – це спосіб боротьби з цензурою, усі прискіпування до п'єси перетворюються у жарти, і Цензор (позбавлений почуття гумору!), як не дивно, стає співавтором цих жартів ... АЛЕ як змінюється до фінального діалогу-поєдинку ставлення Цензора і до Автора, і до його комедії, та й до самого театру... А текст п'єси водночас можна розбирати на цитати! Мистецтво змінює людей, сміх лікує. А, як відомо, у сміху, як і в суперечці, народжується істина.
Отже, уявіть, в помешканні ветерана в’єтнамської війни з’являється не одна жінка, а цілих три. І всі вони дуже різні. Актриса, громадська активістка і менеджер з продажу нерухомості. Різні життя, різні світогляди, різна віра і нічого спільного, окрім нестримного бажання кожної довести, що вона «THE BEST»! І все це – у виконанні улюблених акторів Театру Франка!
Освіта:
Ленінградський інститут театру, музики та кінематографії 1970 р. Аспірантура – 1987 р.
Працював у Карагандинський російський театр ім. К.С. Станіславського6 Челябінський театр драми
З 1974 року – актор Дніпропетровського російського театру драми ім. Максима Горького (нова назва Дніпровський академічний театр драми та комедії).
В дитинстві займалась танцями. Закінчила музичну школу по класу скрипки.
У 2000-му році закінчила Дніпропетровський театрально-художній коледж, відділення «актриса театру драми». В тому ж році прийнята до Дніпропетровського театру імені М. Горького (теперішній Дніпровський академічний театр Драми та комедії).
2004 р. – приз «Надія Січеславни» за кращу жіночу роль «Вірочка» у виставі «Осінні скрипки».
2012 р. – нагороджена Почесним знаком Голови Дніпропетровської Обласної Ради.
2013 р. – приз «Надія Січеславни» в номінації «Театральний експеримент» за виставу «Свіфтів дім».
У 1983 році закінчив Дніпропетровське театральне училище – актор театру.
У 1993 році закінчив Харківський інститут мистецтв – актор драматичного театру.
З 1982 по 1993 рр. – Сумський театр для дітей та юнацтва.
З 1993 року – актор Дніпровського академічного театру драми та комедії.
Театр розташувався у самому серці міста Дніпро, біля парку та вже більше ста років функціонує на центральному проспекті Дмитра Яворницького, 97.
Спочатку ХХ століття це був Зимовий театр. Потім довгий час його знали як Театр російської драми і комедії імені Горького. Зовсім недавно один з найстаріших театрів Дніпра знову перейменували. Тепер це – Дніпровський академічний театр драми та комедії.
Зимовий театр у Дніпрі — одна з найстаріших будівель на території України. Його побудували у 1847 році під керівництвом заможного купця Луцького. Зараз ця будівля вважається пам'ятником архітектури.
Нова історія Дніпровського академічного театру драми та комедії розпочалася у далекому 1927 році, як академічного театру російської драми ім. М.Горького. Саме тоді за рішенням виконкому міської Ради Дніпропетровська на основі трупи Московського Малого театру, яка гастролювала в той час у місті, і був створений російський драматичний театр. На чолі нового театру встав режисер і актор Володимир Єрмолов-Бороздин, особистість непересічна і неординарна. Він заклав ту концепцію творчості, яка живе і донині: «З сучасниками говорити про сучасне та сучасною мовою».
В кінці 20-х, на початку 30-х років минулого сторіччя на сцені театру зіграли практично усі твори Максима Горького, а в 1934-му будівлю назвали в честь самого письменника.
У воєнні роки театр евакуювали в Барнаул, а сама будівля була замінована та підірвана коли окупаційні німецько-фашистські війська залишали місто. Влітку 1944 року театр повернувся в місто. Тоді і розпочалася активна робота з відновлення будівлі та репертуару.
На рахунку акторів театру: Гран-прі фестивалю-конкурсу на вищу театральну нагороду Придніпров'я «Січеславна»: Людмила Вершиніна за роль Бабусі у виставі «Дерева вмирають стоячи», Жан Мельников за роль принца Георга у виставі «Геній та безпутність»; Гран-прі «Надія Січеславни» - Андрій Мельников за роль Глумова у виставі «На всякого мудреця досить простоти»... Участь і перемоги в Міжнародних та Всеукраїнських фестивалях, зокрема «Данапріс»( Запоріжжя), «Сцена людства»(Черкаси), «Вересневі самоцвіти»(Кропивницький), «Зустрічі в Одесі»(Одеса), «В гостях у Гоголя»(Полтава), «Мельпомена Таврії»(Херсон), «СвітОгляд»(Сєвєродонецьк) та інші.
« «Діагноз: кохання!» »
