Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
«Клуб самотніх сердець» – це трагіфарс в стилі ретро про трьох абсолютно різних, давніх подруг, які одна за одною передчасно втратили коханих чоловіків, з якими прожили чи не все своє життя.
Як жити далі, ніхто з них не знає, але кожна уявляє по своєму.
Спочатку їм здається, що життя закінчилося. Але вдови повні сил і енергії. Регулярно зустрічаються на чай і слухають свій улюблений рок-н-рол, а потім їдуть на кладовище – порозмовляти зі своїми чоловіками, підстригти плющ на їхніх могилах, посперечатися про майбутнє і попліткувати про подругу, яка вкотре зібралася під вінець…
Які несподіванки чекають на них? Чи дозволять собі подруги і надалі насолоджуватися життям і стати врешті-решт щасливими? Чи є життя після смерті другої половинки (партнера)? Чи є шанс на кохання в такому віці? Як складеться доля кожної учасниці клубу? І де тут може бути гумор? Відповіді на всі ці та інші вічні запитання у нашій версії цієї історії!
Весілля. Медовий місяць. Затишний будиночок у горах. Так почалася щаслива історія подружнього життя Даніеля та Елізабет. Проте щастя не було довгим – несподівано зникає дружина… Згодом убитий горем чоловік отримує звістку – мадам Корбан знайшлася. Але чому ж він не радіє? Бо в домі замість Елізабет з'являється незнайома йому жінка! Вона веде себе як кохана дружина і постає питання – що не так в цій історії? Кому з цих двох довіряти і як одного з них вивести на чисту воду.
Це проймаюча історія про двох дівчат на ім'я Наташа. Одна з них живе в дитбудинку, інша – в хорошій забезпеченій сім'ї. Вони такі різні, але такі схожі у своїй простій і зрозумілій мрії. Мрії про велике і справжнє кохання. У кожного з нас є мрія і кожен з нас йде до неї різними шляхами. Йде до кінця, до болю в серці, до сміху, що розриває легені, до сліз крізь регіт, до страху в очах.
Театр Ampulka.ua та продюсер Михайло Бондаренко у партнерстві з «Диким театром» презентують виставу «Чуваки не святкують або Ukrainian» Постановка Максима Голенка за творами Руслана Горового Вперше на сцені у якості актора, сам автор – Руслан Горовий Ви побачите те, що ніколи не бачили? Ні! Ви побачите те, про шо всі знають і мовчать Ми скажемо на чорне – чорне, а на біле – біле Війну Назвемо Війною, смерть – смертю, зраду – зрадою. Зустрічайте нову класику – те, що вже зовсім скоро, будуть вивчати у школах та переказувати дітям Нетривіальний сюжет, реалістичні картини буття, жива українська мова, тонкощі психології й подекуди зовсім абсурдні рішення персонажів – ось що чекає вас. Вистава від початку й до кінця сповнена людяності й переживань за кожного з нас. Перед нами проходить життя, в якому є і любов, і ненависть, і завзятість, і абсурдність дій. Реалізм, психологізм, людяність… все знайшло своє місце в цій виставі. Фото: Олексій Товпига
Надихнули мемуари Харукі Муракамі. Жива музика і найвідоміші у світі роздуми про Біг найвідомішого у світі японського літератора на терасі історчиної будівлі у центрі Києва. Свіжо, іронічно, зворушливо і мотивуюче! Обіцяємо вам справжню пробіжку, коли пульс 120 ударів на хвилину, в навушниках грають Бітли, а особисті проблеми, глобальні катастрофи, страх і бруд лишаються позаду…Коли ти сяєш як зірка, а на небі ні хмаринки, коли, окрім кросівок, нічого не потрібно і ти розумієш, що страждання – питання вибору. Як і насолода. Будете лише ви і ваш біг, ваш політ, ваша дорога. А найцікавіше, що ви не зрушите з місця. Вистава під відкритим небом!Вистава – нон-фікшн. Суміш драйву і філософії, дотепності і мудрості! Це не класична вистава, де є чіткий сюжет та структура, це набір спостережень, висновків, інсайтів Муракамі та молодих акторів Малого театру. Це занурення в потік свідомості, у внутрішній світ людини. Біг тут – метафора. Приєднуйтеся і ви точно дізнаєтеся більше про ультрамарафон, що зветься життям. у виставі звучать кавер-версії хітів The Beatles, The Rolling Stones, Creedence Clearwater Revival, Eric Clapton, Bob Dilan, Воплі Відоплясова та інших у виконанні акторів Малого театру.
Якщо чоловік неправий, він мусить вибачитись. Якщо жінка неправа – чоловік теж мусить вибачитись. Жіноча логіка – це травма для чоловічої психіки. Вона спокійно може довести, що равлик і черепаха – це одне й те ж саме, або через малесеньку плямку на піджаку зруйнувати півкварталу. Але якщо знайти до неї ключик, ... чи револьвер, вона зробить вас найщасливішою людиною, як мінімум на весь квартал. Отож: «чи можна стріляти в жінку?...» ... «чи можна НЕ стріляти в жінку?» ...
Народна артистка України. Володарка Ордену Княгині Ольги.
Студенткою першого курсу акторського факультету Харківського інституту мистецтв імені І. Котляревського (курс Б. Глаголіна) була запрошена до трупи Харківського академічного російського драматичного театру імені О. Пушкіна, де працювала і після закінчення навчання у 1981 році.
Від 1984 року – актриса Сумського театру драми та музичної комедії імені М. Щепкіна.
У трупі Одеського українського театру працює з вересня 1988 року.
Закінчила КНУТКіТ ім. Карпенко-Карого, майстерню Ірини Молостової. Заслужена артистка України.
З 1978 року – актриса Одеського українського театру.
У 1995 році стала володаркою Гран-прі Першого Всеукраїнського конкурсу читців, присвяченого 125-річчю від дня народження Лесі Українки.
Життєве кредо – латинська приказка «Якщо немає вітру, беріться за весла»
Народився У 1967 році.Лауреат міжнародного конкурсу читців ім. Яхонтова.
У 1991 році закінчив КНУТКіТ ім. Карпенко-Карого, курс Народної артистки України Ірини Молостової і був запрошений до Одеського українського театру. Попрацювавши два сезони, актор повернувся до Києва і з 1993 року по 1999 рік працював у трупі Київського Молодого театру. Далі знов приїхав до Одеси.
Від 1999 року працює в Одеському українському театрі.
Життєве кредо: «І це мине..»
Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В.С.Василька засновано в листопаді 1925 року під назвою «Одеська українська Держдрама». Сучасне ім`я театру з 1995 року нерозривно пов`язане з видатним українським актором, режисером, драматургом, істориком і теоретиком сценічного мистецтва, театральним педагогом Василем Степановичем Васильком, який присвятив цій трупі чимало плідних років життя та творчості.
Зараз трупа театру має в своєму складі талановитих акторів всіх поколінь, до неї входять двоє народних артистів України, одинадцять заслужених артистів та заслужений діяч мистецтв України, великий загін обдарованої молоді – випускників провідних мистецьких навчальних закладів. Провідні актори театру – народні артисти України Ольга Равицька та Анатолій Дриженко, заслужений артист України Яків Кучеревський, артисти Євген Юхновець та Сергій Ярий за свої ролі в кіно стали улюбленцями кіно- і телеглядачів далеко за межами Одеси.
Головною ж своєю метою в Одеському академічному українському музично-драматичному театрі імені В.Василька, як і завжди, вбачають розвиток української культури і духовного відродження суспільства.