« Чоловік та жінка »

Сучасний світ тисне як ніколи раніше. Робота й побут, побут й робота, і так по колу. Регулярно до салону краси, заняття спортом, відмова від глютену і цукру... Це має назву «турбота про себе», тому що так правильно, так модно і так ТРЕБА. А ТРЕБА кому? Мені, або навколишнім, щоб справити на них враження? Це мій вибір? Що первинне: зовнішнє, або все ж таки, внутрішнє? Так. Погляд на життя часом «замилюється». Біжу у колесі, спіткаюся та сприймаю бажання спотворено. Головний герой MONO — ти, а кожен сюжетний поворот — новий ракурс на звичне, перетворюючи його на низку питань до себе. Повернути розуміння власних «Хочу» та «Треба», немов прокинутися і розпочати «з нуля». MONO — це досвід у супермаркеті, який допоможе зважити своє життя за 60 хвилин занурення у себе. Як? Слідуючи Голосам в навушниках і списку покупок, поступово занурюючись у тему вибору та внутрішніх пошуків, адже життя завжди дарує вибір.

Вистава «Dialogy» – вистава-враження, вистава-досвід, вистава, що вже зовсім не про театр у його звичному розумінні. Ми вкотре зламаємо всі правила: актори і глядачі, сцена і зал, декорації та реальність – все змішається. Зустрінемося в бібліотеці, крім книжок, там залишилося те, чого немає ані в internet, ані в нашому повсякденному житті – абсолютна тиша. Не страхітлива і дзвінка, а достатня, аби крізь скрип полиць, шепіт книжкових героїв і шелест сторінок почути себе. Медіатором діалогу з самим собою стане голос у навушниках, який поставить пару нових запитань, та, можливо, підкаже кілька давно потрібних відповідей. І ще, все відбуватиметься пізно, майже вночі. Коли востаннє ви говорили з собою у нічній бібліотеці? Думаємо, що ніколи, правда?

НЕвистава «День/тінь» — це дія для невеликої групи глядачів, дванадцяти (12) осіб. Формат вистави — site-specific (театр поза театром), де квартира стає театральним простором.  Історія починається у порожній квартирі, куди глядач приходить "у гості" до її господаря — актора та музиканта Павла Алдошина. Кожен, хто йде у гості до Павла, може щось з собою принести. НЕквиток, а те, що ви б взяли у гості до друга. Хороше вино, бельгійські вафлі, терпкі трюфелі або хрусткий багет із вершковим маслом. Гостям-глядачам пропонують прожити особисту історію з життя Павла, а також замислитися над питаннями вибору й свободи. Вистава-роздум, вистава-доля, зокрема, Павла та глядачів, чесна й чуттєва. У виставі немає декорацій, звичної сцени, дистанції, овацій та правил.  Сам Павло вважає, що “це не творчий вечір з історіями "про життя". Це цех історій, у якому ти, як глядач, можеш дозволити собі все: стрибнути на стіл, піти заварити на кухні чай, спуститися в магазин по вино і повернутися назад. Це все — історії, які ми тут самі створюємо”.  Ідея спектаклю зародилася з формату квартирника, яку uzahvati трансформували у власний формат імерсивної "НЕвистави".

Він та Вона. Точніше, тільки ти з партнером. Дві близькі людини, які вирішили познайомитися заново. Навіщо? Навіть найважливіше у житті стає звичкою. Розчиняється в рутині, дрібних проблемах та непорозумінні. STEREO — новий досвід, пройшовши через який разом, ви зміните ракурс погляду на відносини та на себе. І станете ближче ... Вистава, у якій зібрано інтимний досвід різних пар та авторські роздуми від творців. Він створений тільки для двох. 60 хвилин почуттів та відчуттів, думок й спостережень, людських історій та повноцінного життя у моменті. Наодинці з собою та партнером. Для НСК «Олімпійський» є додаткові опції фото та відеозйомок.

Простір сну. Простір ідеальних ілюзій. Чи можливо осягнути кінечність світу та свою маленьку роль у ньому? В ілюзіях світ обертається навколо нас. То й нехай собі! Нехай це буде нетривкий та найсолодший сон. Ми пройдемо шлях від свідомості немовляти до виходу за межі «клітки світу». Ілюзії м’яко трансформують простір, уявлення про пластичний театр і, можливо, вас? У виставі – максимально вільна посадка, тож радимо вдягатися зручно та комфортно. На початку вистави психолог проекту проводить розминку та «включення», аби ілюзії були спільними та приємними.