Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
«Багато слів, мало дії та п’ять пудів кохання», - так характеризує Чехов власну п’єсу. Режисер Андрій Май пробує, лишаючи незмінною авторську мову (хоча вистава і йтиме українською), побудувати історію про віру в кохання, його силу та «нові форми», без яких неможливий рух ні в мистецтві, ні в житті.
Герой «Чайки» Костянтин Треплєв, палко закоханий у юну Ніну Заречну, намагається довести своїм маніфестом, що час банальної гри у життя-театр минув, що наші Душі пов’язані та ведуть вічну боротьбу за право «бути», а не «вдавати». Це виклик його матері – відомій актрисі Ірині Аркадіній, для якої в його розумінні життя та мистецтво, – це перфектна гра, де не має бути програшів.
Хто виграє в цьому лото?
Куди призводять почуття?
Над чим сміємось?
Живемо чи удаємо?
Кохання це...?
Про це надривно (мов чайки), сміючись, думають разом із автором та режисером актори театру у виставі за написаним 1896-го року всесвітньовідомим текстом у реаліях 2021-го.
...українцю земля дає радість буття і самоствердження, змушує жити, народжувати дітей і мріяти, але нестримне бажання до оволодіння нею - його ж тяжкий хрест. Класика української драматургії вражає своєю актуальністю та іронічною відвертістю в розкритті національних характерів. У ролі Герасима Калитки - народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Богдан Бенюк.
Комедія «Ліс» – справжній «театр в театрі». Історія про двох акторів-невдах, що потрапили в маєток заможної поміщиці Гурмижської, тітки одного з них. Тут панує різнобарвний «театр життя»: герої снують павутину змов, крадуть, шахраюють, спокушають і спокушаються, заважають щастю закоханих. Але благородні комедіанти – Нещасливцев і Щасливцев – виводять лиходіїв і лицемірів на чисту воду, допомагають возз'єднатися люблячим серцям. Вистава ставить і таке питання: чи дійсно «лиходії» лише обачливі і немилосердні? Або ж вони – просто люди, що заблукали в лісі своїх ілюзій і страхів? Вибратися з цього лісу можна – треба лише чесно відповісти собі на головні питання життя, наново знайти втрачену дорогу, якою б тернистою вона не була.
У 1930 році Михайло Булгаков написав інсценізацію безсмертної поеми Миколи Гоголя "Мертві душі" для МХАТу. Письменник ввів у текст п`єси образ Першого, що дуже нагадував самого Гоголя. З 1931 року в постановку включився К. С. Станіславський, і вистава стала реалістичною, в дусі системи Станіславського. Душа безсмертна, вона є втіленням божественного начала в людині, а мертві душі на бізнес - це безумство, це край гріхопадіння, та в нашому божевільному світі про душу геть забули... І це свавілля - наслідок деградації суспільства, його руйнації.
"Ніч перед Різдвом" - зимова казка за повістю блискучого українського письменника Миколи Гоголя. Тут є всі улюблені Гоголем і народною українською міфологією персонажі: Відьма, Чорт, козак і чарівні перевтілення. За один вечір ви зможете побувати в різдвяному засипаному снігом селі Диканька на Полтавщині та в імперському Санкт-Петербурзі, де перехоплює подих від поважності, мармуру і позолоти. Калейдоскоп яскравих персонажів і картинок, які «перегораються» на очах у глядача. Ми постаралися зберегти чудову оригінальну мову Гоголя і передати дух і атмосферу зимових свят - такими, як вони святкувалися в Україні з давніх-давен. Поспішайте створити для себе і всієї своєї родини святково новорічно-різдвяний настрій! Прем'єра вистави відбулася 1 грудня 2012 року. І з тих пір ця зимова чарівна казка-комедія для дітей і дорослих користується незмінним успіхом, як в Україні, так і в інших країнах. Театр "Маскам Рад" з успіхом показав виставу "Ніч перед Різдвом" на міжнародному театральному фестивалі "Време" в Болгарії, на міжнародному театральному фестивалі "Діонісій" в Польщі. Вистава була неодноразово показана в благодійних цілях: в Дитячому інтернаті для розумово відсталих дітей, для дітей з дитячих будинків в Заповіднику "Києво-Печерська Лавра", в Гостиному дворі. Скоро з'являться на concert.ua Посадка вільна. О 17.10 вхід в зал для глядачів закривається, тому не запізнюйтеся!!!!!!
Різдвяна ніч приховує в собі дива, й манить незвичайними пригодами , які збуваються. Тут і колоритна Солоха зі своїми любовними походеньками з Чортом, Дяком, Головою та Чубом. Містичний характерник Пацюк, який має блат із самісіньким пеклом, козаки з Січі і навіть Цариця, яка таки дарує Вакулі черевички із золота. Красива казка про шалене кохання з яскравими масовими сценами, піснями, танцями, іскрометним гумором, колядками, різдвяним вертепом, неймовірно казковою сценографією. Не поспішайте занурюватись у зимові, безрадісні будні, адже з нами свята тільки починаються!
У 1999 році закінчив Херсонське училище культури.
В 2008 р став випускником Київського Національного університету театру, кіно і телебачення ім. І К. Карпенка-Карого (майстерня В. Н. Судьїна). У 2011 році закінчив магістратуру Школи-студії МХАТ ім. В. І. Немировича-Данченка.
З ініціативи Андрія Май, в 2008 р в Херсоні був створений Центр ім. Всеволода Мейерхольда.
У 2009 р режисер заснував театральний фестиваль «Лютий/Февраль».
З 2011 р Андрій Май є постійним куратором драматургічного фестивалю Тиждень актуальної п'єси.
У 2013-2016 роках працював помічником художнього керівника, куратором спеціальних проектів в Київському Національному академічному драматичному театрі ім. І. Франка.
Вистави режисера брали участь у Національному театральному фестивалі «Золотая Маска» /Москва/, Festival in Maxim Gorki Theater /Берлін/, Lessingtage, Thalia Theater /Гамбург/, Die Besten aus dem Osten, Volkstheater /Відень/, Eurokontext.sk in National Slovak Theater /Братислава/, Monodrama /Бітола, Македонія/, ін.
Одружений на актрисі театру і кіно Марині Кукліній-Май. Виховує сина.
Закінчив Херсонське училище культури, спеціальність – «Режисура та майстерність актора». Сценічну діяльність розпочав у 1998 році – став артистом драми Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша. У 2005 році закінчив Херсонський державний університет. Освоїв фах режисера молодіжних театрів.
Бере участь у фестивалях та гастролях
Моновистава «Get happy», у якій задіяний Сергій Михайловський, – учасниця Міжнародного театрального фестивалю «Atspindys/Відображення» (Литва, Вісагінас, жовтень 2018р.).
У складі трупи театру артист гастролював із виставою «Продавець дощу» у м. Кам’янське (вересень, 2014р.). З тим же спектаклем взяв участь у фестивалі «Вересневі самоцвіти» (м. Кропивницький) (вереснь, 2014р.).
З виставою «Свіччине весілля» у 2015 році разом із трупою театру їздив у Миколаїв (театр драми). У жовтні 2016 року були гастролі у Румунії (м.Бирлад) – возили «Рольові ігри». Того ж року Сергій Михайловський разом із акторами театру виступав із виставою «Енеїда» на фестивалі «Золотий лев» (м.Львів); із виставою «Ромео і Джульєтта» у Полтаві в рамках Всеукраїнського фестивалю театрального мистецтва «В гостях у Гоголя».
У жовтні 2019-го із трупою театру їздив до Миколаєва на ХІ Міжнародний театральний фестиваль «Homo Ludens» з виставою «Каліка з острова Інішмаан» тощо.
Член профспілки театру, відповідальний з питань спорту. Капітан футбольної команди театру. Член Національної спілки театральних діячів України.
Олена з дитинства навчалася музиці. Закінчивши музичне училище культури, вона у 1977-му прийшла до театру в якості концертмейстера оркестру. Тут на сцену виходила її мама (Царство їй Небесне) – заслужена артистка України Валентина Галл-Савальська.
У приватних розмовах Олена Ігорівна часто повторювала і наголошувала на тому, що мама не рекомендувала їй бути актрисою, бо це непроста доля. І дівчина послухалась – пішла в музичне училище. Та інколи не ти обираєш долю, а доля тебе. Після закінчення училища Олена вірно служила театру протягом дванадцяти років, але не грала на сцені.
Аж поки один маленький випадок не перевернув її світ... Театр поїхав на гастролі, захворіла одна з актрис. На той час головний режисер театру Володимир Бегма, заслужений діяч мистецтв України, попросив Олену замінити артистку. Дівчина вправно впоралася із завданням. І вже згодом була призначена на роль у виставі «Алі-Баба».
Цим режисер підписав їй путівку у велике бурхливе театрально-акторське життя. І вже у 1996-му Олена Ігорівна отримала звання заслуженої артистки України, а в 2009-му — народної. До речі, в історії Херсонського драмтеатру, Олена перша з жіночого складу акторів отримала звання народної артистки України.
Бере участь у фестивалях та гастролях.
Знімається у кіно. Дебютувала у короткометражному німому фільмі «Пересохла земля» режисера Тараса Томенка за мотивами твору Маркеса «Стариган із крилами» в 2004-му.
Потім після майже п’ятнадцятирічної перерви знялась у художньому фільмі «Віддана» за мотивами роману Софії Андрухович «Фелікс Австрія». Прем’єра відбулася восени 2019-го, актриса зіграла в епізоді продавчиню линів.
Третій кінодебют Олени Ігорівни – у серіалі «Спіймати Кайдаша» (2020р.). Вона виконала роль головихи.
Закінчив Херсонський Таврійський ліцей мистецтв.
Після - навчався у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого (Курс Валентини Зимньої).
Паралельно із навчання працював у столичному театрі живої скульптури (2012-2014рр.). Університет закінчив у 2014-му. Того ж року був зачислений до трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.
Автор власних пісень та пісень на сцені театру: «Театр Куліша», «Херсон - мiсто наших мрiй» та інших пісень для казок/муз.оформлення.
Участь у фестивалях та гастролі:
Роботи в кіно, серіалах: СТБ «Чужі помилки» (серія) (2011); Новий канал «Ластівчине гніздо» (епізод) (2011); Україна «Черговий лікар» (серія) (2018).
За життєво-правдиве створення образів Лукаша у виставі «Лісова пісня» Л.Українки та Андрія у виставі «Межа або у контейнері» К.Кеяну «В контейнері» у 2017 році відзначений премією «Успіх» та подякою генерального директора – художнього керівника театру.
Також серед нагород: диплом одному із перших випускників театру студії «Пролісок» з нагоди його десятиліття, почесна грамота голови Херсонської облдержадміністрації та почесною грамотою голови Херсонської облради.
У 2020-му нагороджений премією «Успіх» – номінація «Молодіжний прорив» – за роль Труффальдіно у виставі «Труффальдіно».
Вихованець Херсонського училища культури. Сценічну діяльність розпочав у 1998 році на посаді артиста драми Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.
За сезон 2000-2001рр. отримав премію «Успіх» у номінації «Краща роль другого плану» у виставі «Хворий, та й годі» за виконання ролі Тома.
Із трупою театру побував на всеукраїнських та міжнародних фестивалях. Зокрема, вистава «Ображені. Росія» була показана на фестивалі «Молоко» в Одесі (відзначили у номінації «Краща режисерська робота»), на Всеукраїнському театральному фестивалі «Коломийські представлення» (2018р.), а також у Києві (Національний академічний драматичний театр імені І.Франка, жовтень-2018).
У березні 2018-го Микола Степаненко з артистами театру гастролював у Миколаєві з виставою «Херсонські манси». Із «Лісовою піснею» їздив на І-й Всеукраїнський театральний фестиваль «Світогляд» (Сєверодонецьк, 2018р.) та у Львів на День міста (5-6 травня-2018).
Знімається у кіно – херсонські короткометражні картини. Задіяний у близько 20 стрічках. Фільми із участю Миколи Степаненка були представлені на кінофестивалях у містах Берлін (Німеччина), Буенос-Айрес (Аргентина), Лос Анджелес (США), Кам’янець-Подільський, Київ, Кривий Ріг.
Знявся у музичному кліпі гурту «Krugers» – «Новогодняя Песенка» (2014 рік).
Учасник спільного німецько-українського проєкту про події Другої світової війни «Жива історія: покоління об’єднують пам'ять». Стрічки знімали на основі розповідей очевидців. Фільм «Глупая женщина» («Dumme Frau»). Зіграв німецького солдата.
Постійний учасник херсонського кінофестивалю «КіноДжем». У 2017 році фільм «Обрести покой» за участю актора виграв у номінації «Професіонали».
Член Національної спілки театральних діячів України.
У 2015-му вступила до Всеросійського державного університету кінематографії ім. Герасимова на спеціальністю «Акторське мистецтво» (майстерня В.П,Фокіна). Навчаючись у виші, була задіяна у виставах: «Три сестри» А.П.Чехова – Ірина Сергіївна Прозорова; «5 вечорів» О.Володін – Катя; новорічний проєкт «Місто чудес» – головна роль Мася, «Мыслишка»; «За закритими дверима» Ж.-П.Сартр – Інес; «Снігова королева» Є.Шварц – Герда.
Фільмографія: головна роль у фільмі «Журналістка» (режисер – Надія Дубініна); «Слабким тут не місце» – роль другого плану (режисер – Лоліта Наранович); «Рожеве або дзвіночок» – (епізод) Ляля (режисер – Юрій Шамілов).
З вересня 2019 року працює в Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім.М.Куліша. Задіяна у виставах: «Бенефіс народного артиста України Анатолія Толока»; «Легенда про Дракона» – Злата.
На розмовному рівні володіє англійською та французькою.
Вокал – сопрано. Танець – хіп-хоп, модерн. Інші навички: озвучування, дубляж, пантоміма, фехтування.
2010-го закінчив Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж. У квітні того ж року був зачислений до трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.
Понад 10 років – в оргкомітеті Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії».
Участь у фестивалях та гастролі:
Знімається у рекламі. Наразі закінчує Херсонський державний університет – факультет «Культури і мистецтв».
У 1998 році у Дніпропетровському державний театрально-художньому коледжі отримала спеціальність «Акторська майстерність» (додаткова спеціалізація – «Сценічна мова»). Також закінчила Херсонський державний університет (2006 рік).
Ольга працює у Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша з 1998 року.
Участь у фестивалях та гастролі:
Ведуча обласних та міських заходів, фестивалів: День міста Херсона, «Купальські зорі», «Олешківські забави», гала-концерти відкриття та закриття «Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» та ін.
Член Національної спілки театральних діячів України.
У 2013-му закінчив Херсонське училище культури. З того ж року був зачислений до трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.
Участь у фестивалях:
Театральний фестиваль «СвітОгляд» , Сєвєродонецьк (Україна) – вистава «Лісова пісня».
2005-го закінчив Херсонський державний університет. У 1997-му зачислений до трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.
Творчу діяльність розпочав на посаді артиста балету ІІ категорії. У 2007 році Павлу Костенку було підвищено категорію та переведено в артисти балету I категорії. З 2016 року є артистом драми I категорії.
Приймає активну участь у театралізованих концертних програмах: «Для вас, закохані, на біс», «Зірковий круїз», «Новорічний експрес», «Музичний коктейль»
Участь у фестивалях та гастролі:
У 2018-му нагороджений премією «Успіх» у номінації «Краща чоловіча роль» за роль Вовчика у виставі «Баба Пріся або на початку і наприкінці часів». А також отримав приз глядацьких симпатій за роль у моновиставі «Лис-філософ».
У 2017-му закінчив Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж за спеціальностями «Акторське мистецтво» та «Режисер театру». Продовжує навчання у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І.Карпенка-Карого. З жовтня 2019 р. працює в Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша.
Задіяний у виставах: «Ромео і Джульєтта» - Тібальт; «Легенда про Дракона» - Святозар; «Бенефіс народного артиста України Анатолія Толока».
У Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша працює з 2006 року.
У 2014-му закінчила факультет культури і мистецтв Херсонського державного університету.
З початком збройного конфлікту Росії проти України - є волонтером «Творчої сотні». В 2017 році нагороджена відзнакою Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції» в 2019 нагороджена почесною грамотою Міністерства культури України «За вагомий особистий внесок у розвиток театрального мистецтва».
Учасниця фестивалів «The future of Europe» та «E-WERK FREIBURG».
Приймала участь у спільній роботі Херсонського академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша з Державним театром Штутгарту з виставою «Херсон 1918/2018». В основі вистави лежить документальна історія української родини в хронологічних межах з 1918 по 2018 роки. Автор п’єси – Максим Курочкін. Режисер – Андрій Май. Наталя Вишневська виконувала ролі мами, дитини у садочку, оперну співачку, а також зіграла себе.
Солістка кавер-гурту. Виховує сина - майбутнього фахівця морської справи!
Член Національної спілки театральних діячів України.
Херсонщина – край театральний, місто корифеїв. Саме тут починали свою творчу діяльність великі постаті української сцени – Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Оксана Петрусенко, навіть знані російські діячі Юрій Шумський та Всеволод Мейєрхольд колись працювали саме в Херсонському театрі.
Херсонський театр існує із 1823 року. Дворяни Херсонської губернії викупили будинок генерала Лобрі і пристосували його під театр. Артисти-аматори протягом майже 50 років грали в цьому приміщенні.
У 1883 році було вирішено розпочати будівництво нового театру у Херсоні, а вже у 1889 році відбулося урочисте відкриття нового театрального приміщення. Під час війни це приміщення було зруйновано і в 1962 році на тому ж місці було збудовано новий театр.
Нині у театрі існують такі театральні майданчики: велика сцена театру, театр-кафе, сцена «Під дахом», сцена «Під сценою», сцена на сцені, деякі вистави показують просто неба – на сцені Лісового театру (база зеленого туризму «Чумацька криниця»).
Протягом сезону у театрі народжується від 10 до 16 прем’єрних вистав. Творчий склад із успіхом гастролює теренами нашої держави та великими просторами Європи.
Із 1999-го року до Херсона приїжджають десятки театрів із різних областей України та інших держав на Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії».