Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Чарівна Пеппі »
Світ фантазій і вигадок Пеппі, близький дітям і не завжди зрозумілий дорослим, робить її загальною улюбленицею. Пригоди Пеппі та її вірних друзів у школі , у цирку, на віллі “Кукурік” обов’язково залучать навіть найвибагливішого глядача у вир чудової музики, танців та пісень. Яскраве та веселе видовище надовго запам’ятається і дітям, і дорослим.
« Мама сказала "Ні" »
Казка
« За щучим велінням »
« Стежечка святого Миколая »
« Маленька Баба-Яга »
Магічна казка для дітей та дорослих
« О восьмій вечора на Ковчезі »
Допотопно-сучасна історія на 2 дії
Сын смотрел с интересом . Когда закончилось первое действие, спросил чего так быстро закончился спектакль. Был рад, что еще второе действие. Спектакль понравился. Просит почитать книгу про Пеппи. Было интересно всем. Смело идти всей семьей, отлично провести время.
Вистава захопила с першоi хвилини. Було дуже цiкаво. Вистава дуже сподобалася. Бажання прийти ще. Чудовий дизайн. Багато дизайнерских дрiбниць якi притягують погляд. Великий хол де можна прогулятися i вiдпочити в антрактi. В театрi навiть е музей.Дуже рекомендую. Вистава дуже чудова. Пiдходить дiтям рiзного вiку.
Дивилася, було цікаво, хоч за віком менша. Велика сцена, зручні, м'які крісла, хол із плакатами вистав та станком для коврів. Від метро іти хв 15-20, що не дуже зручно, але не так і довго. Завжди дуже ввічливий персонал, уважні, любязні, це дуже приємно вражає на 6+ завжди оцінка, не всі театри можуть похвалитися таким персоналом, що у великій, що у малій залах!!! І адміністратори, і в гардеробі, на касі, на білетах. Сьогодні навіть 2 мамам, які чекали на своїх дітей, які вже пішли на виставу, зробили подарунок до свята, пустили просто так на виставу ;-)
Вистава дуже цікава,дитина дивилася із захватом. Вистава дуже сподобалася,обов`язково відвідаємо ще. Майданчик зручний,гарний інтер’єр. Рекомендую взяти з собою перекус і воду,бо в буфеті маленький вибір та велика черга.
З 1978 по 1984 рік працював у Київському державному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки, де брав участь у постановках 6 вистав. У цей же період здійснював постановки у Черкаському, Волинському та Могильовському драматичних театрах.
У 1984 році був запрошений до Київського театру юного глядача на постановку вистави «Лісова пісня» Лесі Українки, яка на ІІ Республіканському фестивалі театрів для дітей та молоді у місті Сумах здобула ІІІ премію. З цього часу плідно працює у ТЮГу як черговий режисер, створюючи вистави для дітей і для дорослих. У виставах для дорослих режисер тяжів до актуальних гострих тем («Фатальна помилка» М. Рощіна, «Еквус» П. Шеффера).
У липні 1991 році Віктор Гирич був призначений головним режисером театру, а у листопаді цього року рішенням колективу він був обраний художнім керівником Київського державного театру юного глядача. На цій посаді він активно співпрацює з талановитими та високопрофесійними художниками, композиторами, балетмейстерами; насичує репертуар творчого колективу постановками за класичною та сучасною літературою.
Нині В. С. Гирич є провідним фахівцем постановок для дітей, режисером, чиї вистави мають тривале сценічне життя й популярні у глядачів: «Король Дроздобород» (рік прем'єри — 1986), «Троє поросят» (1989), «Людвігу XIV — УРА!» (1991), «Різдвяна ніч» (1993), «Ша–ша–ша–ша–ша» (1994), «Серце П'єро» (1996), «Чарівна Пеппі» (1998) дотепер присутні в репертуарній афіші. Режисер звертається до класики дитячої літератури (брати Грімм, Андерсен, Ліндгрен), до класичної драматургії: вистави («Різдвяна ніч» М. Гоголя, «Фігаро» П.-О. Бомарше, «Чайка» А. Чехова, «Ромео і Джульєтта» Шекспіра) відображають пошук нового способу спілкування з глядачем через асоціативно-метафоричний ряд. Загалом на сцені Київського театру юного глядача на Липках режисер здійснив понад 20 постановок.
Гирич — режисер, якому притаманні фантазія, здатність до філософського узагальнення, прагнення глибоко розкрити авторський задум, осучаснивши та втіливши його в яскравій сценічній формі. У виставі «Ярмарковий гармидер» І. та Я. Златопольських (2005) Гирич виступав як послідовник театру Леся Курбаса.
Закінчила Київське державне хореографічне училище, Державний інститут театрального мистецтва (ГИТИС), факультет театрознавства, курс Миколи Ельяша, м.Москва, Санкт-Петербургську (Ленінградську) державну консерваторію, факультет музичної режисури, режисура балету, курс Микити Долгушина.
Працювала артисткою балету в Одеському й Київському театрах опери й балету.
Як Головний балетмейстер працювала в Київському державному мюзік-холі й Київському театрі естради, у Державному музичному театрі для дітей й юнацтва.
У 1990—1996 р. — Головний балетмейстер Київського єврейського театру «МАЗЛТОВ», де заснувала вперше у світі професійний «Єврейський балет», що сповідує культуру Діаспори. В 1995 році на фестивалі в Лос-Анжелісі «Єврейський балет» одержав почесний приз «Зірка Голівуду».
Член журі багатьох міжнародних конкурсів: «Сержа Лифаря» Україна, Київ; Сучасної хореографії «Сергія Дягілєва» Гдиня, Польща; «XXI століття» Україна, Київ.
У 2004 році закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого (майстерня В.Судьїна).
З 2003 року грає на сцені Київського театру юного глядача на Липках.
1998 року закінчила Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж (майстерня В. Ковалевського, Г. Богомаз-Бабій), працювала у Херсонському обласному українському музично-драматичному театрі.
Від 1998 року актриса Київського академічного театру юного глядача на Липках.
У 2007 р закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого, курс Ю.Ф.Висоцкого.
2005-2007 – актриса Театру «Золоті Ворота» (Київ)
2007-2016 – актриса Київського академічного театру юного глядача на Липках
У Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра працює з 2016 р.
у 1965 році закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого. Майстерня Володимира Олександровича Неллі.
В Київському академічному театрі юного глядача на Липках працює з 1970 року.
Закінчила Київський інститут театрального мистецтва в 1963 році. Майстерня Михайла Михайловича Карасьова.
Спочатку працювала актрисою в Миколаєві в Драматичному театрі ім. Чкалова.
В Київському академічному театрі юного глядача на Липках працює з 1964 року.
Народилася 14 жовтня.
У 2005 році закінчила КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого, за спеціальністю актор драми, Майстерня Зимньої В. І. Цього всесторонньо розвинутій Тетяні виявилося мало, тож у 2010 році вона закінчує МАУП за спеціальністю «управління персоналом та економіки праці».
Аже всі знають, що мистецтво сильніше будь-якої економіки, тому Тетяна пройшла асистентуру в КНУТКіТ і подалася працювати актрисою в Театрі Юного Глядача «На Липках»
У 2016 році була задіяна у виставі «Пригоди Буратіно» у театрі «Особистості», після чого була запрошена до трупи.
У 1995 році закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого (творча майстерня народного артиста України, професора Н.М.Рушковского).
У Київському академічному театрі юного глядача на Липках працює з 1999 року.
У 1991 закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (майстерня М.Рушковський)
З 1991 року актор Київського єврейського театру "Мазлтов". З 1999 року - актор Київського ТЮГу на Липках.
Виступав як кінокаскадера.
Діамантовий голос України, найвпізнаваніший дикторський голос в країні
У 1999 році закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенко-Карого (майстерня Н.Н.Рушковского).
У 1999-2008 роках працював в Новому драматичному театрі на Печерську.
З 2008 року – актор Театру юного глядача на Липках.
У 2004 році вступив до Львівського національного університету ім. І. Франка, на акторський курс М. Я. Лукавецького. Ще під час навчання почав працювати актором у Першому українському театрі для дітей та юнацтва (м. Львів). Працював там до 2010 року.
Переїхав до Києва і почав працювати у Київському академічному театрі юного глядача «На Липках».
З кінця 2016 року працює актором театру «Особистості», а також співпрацює з іншими театрами та творчими групами Києва.
У Театрі юного глядача на Липках почав працювати актором після закінчення Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого, майстерня І.Молостової.
У 2002 році на сцені ТЮГу дебютував як режисер постановкою «Вовки та…», що нагороджена театральною премією Київська пектораль в номінації «Кращий режисерський дебют».
Упродовж 1982-1984 р. актор Миколаївського українського театру драми та музичної комедії.
З 1990-1992 р. – актор Сумського обласного театру драми та музичної комедії імені М. Щепкіна.
1992-1994 р. – актор Вінницького академічного музично-драматичного театру імені М. Садовського.
1994-1995 рр. – працював у Театрі Збройних Сил України (м. Київ).
Від 1995 року актор Київського академічного театру юного глядача на Липках.
Закінчив акторський факультет (педагог Ільченко П. І) Національного університету культури і мистецтв 2008 року та Національний університет театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого за спеціальністю актор драматичного театру та кіно (майстерня Гулякіної Евгенії Олександрівни) 2013 року.
Від 2014 року актор Київського академічного театру юного глядача на Липках.
Визнаний кращим народним співаком у конкурсі «Караоке на Майдані» 2014 року.
У 1996 році закінчив Хмельницьке музичне училище імені Владислава Заремби.
У 2000 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого за спеціальністю актор драматичного театру та кіно (творча майстерня Бориса Ставицького), а в 2012 році здобув кваліфікацію організатор театральної справи викладач.
В 2000-2003 роках - актор Малого драматичного театру "Метрополітен-холл".
Від 2014 року актор драми першої категорії Академічного театру юного глядача на Липках.
Український актор та ведучий. У 1996 році став випускником Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, після чого був зарахований до театральної трупи.
З 2007 року є ведучим передачі «ВусоЛапоХвіст» на каналі СТБ.
Саме у часи небаченого підйому національного мистецтва в Києві виник новий театр. Ідея створення театрального колективу, який присвятив би себе вихованню дітей та молоді, належить Олександру Соломарському та Ірині Дєєвій. Незважаючи на те, що у них не було ані приміщення, ані коштів, 8 листопада 1924 року київська дітвора побачила першу прем’єру майбутнього київського ТЮГу – «Мауглі» за однойменним оповіданням Редьярда Кіплінга. Віра, творча наснага керівників та акторів новоствореного колективу переборювали будь-які перешкоди.
Заснований як Державний театр для дітей, ТЮГ впродовж історії не раз змінював свою назву (носив імена Івана Франка, Максима Горького, Ленінського комсомолу), переїжджав у різні приміщення (першу виставу грали у Будинку вчителя). Незмінними для різних поколінь, що працювали у ньому впродовж усіх років, залишалися дух служіння мистецтву, бажання вводити у таємничий світ театру, закохувати у нього дітей, підлітків та їхніх батьків. Театр на Липках – особливий творчий колектив, адже він працює для різних вікових категорій. Гостинно відчиняючи двері зранку перед малюками, ввечері ТЮГ показує вистави для підлітків, молоді і дорослих.
З 1991 року Театром юного глядача на Липках керує народний артист України Віктор Гирич. За чверть століття роботи в тюгівському колективі він заслужив репутацію режисера, який завдяки знанню також і дитячої психології успішно ставить спектаклі для глядачів різного віку. Театр постійно перебуває в стані мистецького пошуку, його трупу весь час поповнюють молоді актори, запрошуються на постановку різні режисери. Свого часу тут працювали відомі тепер митці Роман Віктюк, Богдан Бенюк, Віталій Лінецький.
Сьогодні в репертуарній афіші театру понад 30 вистав, серед яких значаться як п’єси сучасних драматургів, так і твори відомих класиків вітчизняної та світової літератури.
« Чарівна Пеппі »
