Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« ЦеШо »
ЦеШо – лялькове соціальне кабаре, в якому рефлексуємо над тим, що оточує нас щодня, але що залишається не помітним. Говоримо про проблеми сучасної людини.
ЦеШо – новий проект Влада Троїцького, режисера та засновника. Поєднання музики, театру та соціального змісту.
У театральному буриме «Вернісаж на Андріївському» ми намагаємося досліджувати нову і не зовсім звичайну для «солідного» академічного театру форму і метод спілкування з глядачем – форму популярного зараз «флеш-моба». Тобто форму спілкування, що ще більш наближає глядача до актора, форму супер-камерного «інтимного» театру. Теми для вистави черпалися, в першу чергу, з енергетичної аури улюбленого нами усіма Андріївського узвозу. І хоча у виставі трохи історії (дуже небагато), в «екскурсійному» сенсі цього слова, сподіваємося, що факти розказані акторами, відкриють глядачам, щось нове у добре відомому. Ми відібрали для вистави персонажів, які не виблискують оригінальністю і новизною, але сподіваємося, що Ви впізнаєте їх, якщо хоча б раз пройшли від «низу» Андріївського до його «верху».
В якийсь момент настає час зривати маски… Карнавал людських доль – світ, в якому живе… Його ім'я – Фелікс Поенару. Він – розлучник…
Відморожена пластична казка «Холод» про те, як не замерзнути. Збірник метафоричних історій про дівчинку Герду, яка шукає тепло і вхід в зону комфорту. У світі, де панує секс, релігія, rock’n’war
А якби Кайдаші жили сьогодні? Чи сварилися б вони між собою? Як би обирали дружин і вирішували спірні питання про грушу? Чи може цього б всього не було? Дикий театр відправився на пошуки істини у звичайне українське село, і достеменно дослідив, як би та історія виглядала сьогодні. Він хотів змінити систему, але сільрада не вкрутила лампочки в ліхтарі. Йшов вулицею, впав, розсердився і забив на революцію. Син його хотів врятувати батька від зеленого змія, щоб матір нарешті зажила щасливо – але забухав. Інший син хотів пристрасті, але пішов її шукати в АТО. Сусідка хотіла великої любові, але з цього виходили тільки діти Там ще багато хто чого хотів. І все то Правда. Чиста, щира та сорокоградусна...
Вистава "на межі святості і вад, як і сам Срібний вік. Декаданс і трохи містики чекають глядачів в "Театрі Раскольніков". Зима починає лютувати, так чому ж не догодити їй особливим подарунком - поезією? "Театр Раскольніков" запрошує вас на "Срібний вечір"! Будуть вірші і особлива атмосфера кінця 19 століття ... Чекаємо вас!
Театр-пральня – театр, що поєднує у собі, здавалося б, непоєднувані речі. Такі, як важливе і звичайне, як загальне і конкретне, як дрібне і величне, як серце і розум, як театр і пральня.
Своїми пошуками і поставленими питаннями ми прагнемо прати серця, виводити плями з душі, освіжувати розум, очищувати свідомість.
Театр-пральня – театр синтезу. Тут працюють актори-люди і актори-предмети. У своїх виставах прагне говорити про актуальне, про важливе, про необхідне; про те, про що не можна не говорити – про людину, про державу, про націю.
« ЦеШо »
