« Була у Зайчика хатинка »
Хіба можна не радіти приходу весни, коли все навкруги оживає і починає квітнути? Але Лисичці не до веселощів – її прекрасний, світлий і просторий крижаний палац перетворився на калюжу. Та хитрунка не була б Лисицею, якби не знайшла вихід із ситуації! І ось її добрий і привітний сусід Зайченятко, поплатившись за свою гостинність, опиняється на вулиці. На його захист стають і Вовк, і Ведмідь, і Бик, та до кожного такого захисника у Лисиці свій підхід. Чи зможе невеликий, але сміливий і кмітливий Півень вигнати Лисицю із луб’яної хатинки і повернути Зайчику його житло?
Разом із дітлахами не сумуватимуть і їхні батьки – надзвичайно смішні діалоги майстра гострого слова Григорія Остера та впізнаваність персонажів змусить уважно стежити за сюжетом!
Дитині сподобалось, бо знає цю казку, ми часто граємо разом в лисичку та зайця, які мають крижану та луб'яну хатинки. Приміщення невеличке, але місць у залі достатньо, є кольоровий ігровий куточок у холлі та фотозона для дітей. Будівля старого типу, непомітна, але відносно поруч метро. Батькам раджу прочитати раніше казку, щоб було цікаво. Оговоріть після побачене. Особиста думка, краще обирати більш спокійні та добрі сюжети казок бо тут усе-таки іде боротьба за справедливість, і без насилля хоч і казкового ніяк не обійтися, нажаль.
Професор, піаніст, композитор, аранжувальник.
Академічну освіту отримав у Львівській консерваторії. У 1992 р. став лауреатом Міжнародного конкурсу імпровізації в м. Вільнюсі. Успішно виступає як соліст, а також в різноманітних за складом ансамблях, включаючи симфонічні оркестри. Ім’я цього універсального музиканта відоме далеко за межами України, оскільки його гастрольні маршрути пролягли від берегів Ла-Маншу до Корейського півострову, де в університеті міста Сеул він вів майстер-класи.
В концертних програмах Тимура Полянського представлена музика найрізноманітніших жанрів, стилів та напрямів від Й.-С. Баха до Д. Гершвіна, але головною темою його творчості є імпровізація.
Коло творчих зацікавлень досить широке. Окрім виконавської і педагогічної діяльності він активно працює в області створення музики до театру, кіно та естради, співпрацюючи з відомими режисерами — Р. Віктюком, В. Малаховим, О. Лісовцом, І. Талалаєвським.
Кінороботи, в яких звучить музика Т. Полянського: «Міський романс», «Розплата за гріхи», «Тримай мене міцніше», «Третій зайвий», «Квартет на двох», «Король, дама, валет», «Лід у кавовій гущі», «Уроки зваблювання».
Записані ним оригінальні CD «Імпровізації на світові хіти», «Джазові настрої» користуються заслуженим успіхом не тільки у любителів імпровізаційної музики, але й у музикантів, які професійно займаються цим складним мистецтвом.
З листопада 1996 р. до лютого 1999 р. працює актором в Дніпропетровському Академічному молодіжному театрі.
З березня 1999 р. до липня 2003 р. працює актором в Криворізькому міському театрі драми та музичної комедії імені Т. Г. Шевченка.
З 2003 працює актором в Київському муніципальому театрі ляльок.
Київський муніципальний академічний театр ляльок (раніше Київський міський театр ляльок) було створено у 1983 році завдяки активній діяльності та при безпосередній участі народного артиста України Сергія Єфремова.
Довгі роки Київський міський театр ляльок не мав власного приміщення. З'явилося воно лише в 1997 році – в стінах колишнього кінотеатру «Ровесник» (вул. Миропільська, 1, неподалік станції метро Чернігівська, де театр і знаходиться зараз).
Тому, склалася парадоксальна ситуація: театр добре знають по дитячих садках і школах, а також... на міжнародних фестивалях, але, на карті рідного Києва його не знайти. Успішно гастролюючи світом, Київський міський театр ляльок стає лауреатом міжнародних фестивалів у Польщі, Угорщині, Австрії, Швейцарії, Німеччині, Словаччині, Югославії, Мексиці, Португалії, Франції.
Потрібно віддати належне бутафорському цехові, який створює ляльок і готує їх до театрального життя. Це Наталя Щербова, Вікторія Ващенко, Ольга Фоменко. Що ж стосується музичного оформлення вистав, то багаторічна дружба пов'язує Київський міський театр ляльок із заслуженим діячем мистецтв України Вячеславом Полянським. Однією із найцікавіших його робіт є музика до вистави «Дикі лебеді».
Головне, що всі вистави Київського міського театру ляльок спрямовані на утвердження добра.
Видатною подією для колектива стало надання нашому театру статусу Академічного. Це відбулося 17 жовтня 2007 року.
« Була у Зайчика хатинка »
