Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Бременські музиканти »
Чудовий мюзикл для перегляду всією родиною. Вистава представляє мікс жанрів: комедію, фарс, буфонаду, ексцентріаду, циркове шоу, ліричну мелодраму, шпигунський детектив, а також багато чого ще! Будьте певні — в нашій виставі буде багато веселого (веселий юнак Трубадур та його друзі: Пес, Півень, Кіт та Віслюк!), буде багато чарівного (чарівна Принцеса!), буде багато жахливого (жахливі лісові розбійники!), буде навіть дещо геніальне (геніальний Сищик!), але і трохи дурного (дурний Король!).
Якщо тобі у спадок дістався лише кіт, у той час як старшим братам – млин та осел, не варто впадати у відчай! Ще невідомо, кому пощастило більше. Хоча, як це не відомо? Відомо! Звичайно, власнику кота, бо цей кіт не простий. І справа тут зовсім не в чоботях та капелюсі, а гострому розумі, спритності та винахідливості. Хоча чоботи і капелюх також відіграли свою роль… Запрошуємо дорослих і малюків на веселу, дотепну і надзвичайно музичну казку «Кіт у чоботях». Станьте свідками того, як розумник Кіт подарував своєму хазяїну щастя і пів королівства на додаток.
Чого боялися ви в дитинстві, пам’ятаєте? Те відчуття, коли мама лишала Вас насамоті у ліжку і вимикала світло. Що знаходиться там, в темряві? В чорних кутках спальні, під скрипучим ліжком або ж між вашими улюбленими м’якими іграшками? В темряві є все. І воно довкола. Еммі та Гансу – дітлахам славнозвісних Лускунчика та ляльки Марі – доведеться зазирнути у найчорніші закутки, залишитися сам-на-сам зі страшними таємницями свого будинку. Адже десь там, на горищі схований чарівний горіх, що виконує бажання. Чи правда це – дітям невідомо, але вони напевне знають, що Мишильда здатна на все, аби відомстити Лускунчику за свого батька. І вона зробить будь-що, щоб зупинити дітей. А що чекає їх попереду? Страхи, з якими необхідно зустрітися сам-на-сам і подолати їх. Заради батьків, добра і справедливості. Адже напередодні Різдва можливо все! Казка, що поєднує класику і сучасність. Казка, що робить дітей сміливішими. Казка, що змушує повірити в дива! Тож, готуйтесь! Емма та Ганс готові розповісти вам наймагічнішу різдвяну історію…
Прем'єра від творців хіта «Зубата втрата». Постановка за мотивами казки братів Грімм, сюжетів народних казок та сучасних трендів, стрімів, стилів. Як так? А ось як - сюжет вистави вам та вашим дітям буде знайомий: хитрий Вовк хоче вкрасти козенят, поки матінки Кози немає вдома. Але це вистава для сучасних дітей та батьків, тому мама Коза займатиметься з козенятами йогою і фітнесом, замість базару купуватиме своїм діточкам смаколики у знайомому нам супермаркеті. А підступний Вовк намагатиметься бути схожим на Козу, але у цьому йому допомагатимуть Півень-артист, Баран-стиліст з фешн агенства та Свинка-піцайоло з модного закладу харчування. Отже, буде сучасно, стильно, цікаво та несподівано. Буде чому повчитися малим глядачам та над чим посміятися дорослим.
Наш театр знову звертається до світової класики літератури. Цього разу на сцені оживуть образи найвідомішої казки німецького письменника Вільгельма Гауффа «Карлик Ніс». Не сумнівайтеся – на вас чекає неймовірний мюзикл для сімейного перегляду з перетвореннями, чаклунством, чарами, містикою та фантастикою. А чи може бути інакше, коли стара Чаклунка перетворила зухвалого хлопчика Якова за його глузування та жарти на адресу її непривабливого вигляду, зокрема довжелезного носа, на потворного карлика із ще довшим та ще огиднішим носом. Запроторений у чуже тіло, Яків вимушений тікати з рідного містечка, де його не впізнають сусіди та рідні, а його батьки – мати, зеленщиця на ім'я Ханна, та батько, швець на ім'я Фрідріх – виганяють з дому. Нині вигнанець, Яків вирушає у мандри. Позбавлений свого звичайного вигляду, молодості та юнацького хисту, він виявляється тепер неабияким вправним кухарем. Завдяки своєму довгому носу Яків може відчути аромати найвишуканіших страв та напоїв, приготувати найсмачніші наїдки, достойні навіть першого столу королівства. Так новоспечений Карлик Ніс опиняється на кухні самого герцога, де він знайомиться з Гускою. Птаха одразу здалася хлопчику незвичайною. Виявляється, що і вона – жертва чарів старої Чаклунки. У тілі білої гуски заховано маленьку дівчинку на ім'я Гретхен. Разом діти тікають з палацу Герцога та звільняються від чарів, повертаючи собі свій звичайний вигляд. Однак тепер дітлахи мають повернутися додому, де, на жаль, на їх повернення вже ніхто навіть не сподівається.
Щастя… Як воно виглядає і де його відшукати? Для кожного воно своє… Для Жаби і її сина Жабчика – багато смачних комашок та затишне болото. Для Крота і Польової Миші – тепла нора і багато запасів у комірчині. Для самозакоханого Жука – аби всі навкруги засипали його компліментами та лестощами. А для Ластівки немає більшого щастя за небо. А що є щастям для маленької дівчинки, народженої з квітки? У пошуках щастя Дюймовочці допомагатимуть троє Диваків. Влітку і восени, взимку і навесні вони будуть супроводжувати нашу мініатюрну героїню. Спостерігаючи за її пригодами, співчуваючи і допомагаючи, вони вчаться любити, поважати і довіряти один одному. А чи знаходять наші герої щастя, ви дізнаєтесь, завітавши на виставу. Вистава є переможцем театральної премії «Київська Пектораль-2013» у номінаціях «Краща вистава для дітей».
Дитина була у захопленні, всю виставу слідкувала за сюжетом. Дуже сподобался. Хотілі б підти ще раз. Також подобалось само приміщення театру. Театр дійсно дитячий, навіть у вбиральнях дитячі унітази. Навкруги дитячі інсталяції.
Дитинство Леоніда Попова пройшло в місті Сталіно (якому в 1961 році було повернуто назву Донецьк). Тут були загальноосвітня і музична школи, участь у виставах самодіяльного гуртка.
Перші кроки до фахової освіти були отримані в студії Донецького музично-драматичного театру-студії Будинку культури Донецького ордена В.І. Леніна металургійного заводу ім. В.І. Леніна. Далі - кафедра театру ляльок Харківського інституту мистецтв ім. І. П. Котляревського. Перші професійні постановки були поставлені в театрах ляльок України в Кіровограді, Черкасах, Івано-Франківську.
Основні межі професійної діяльності Леоніда Попова - режисура і педагогіка - головний режисер Хмельницького театру ляльок, завідучий кафедрою театру ляльок Харківського інституту мистецтв ім. І. П. Котляревського, а пізніше кафедри акторського мистецтва та режисури театру ляльок Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.
Окрема сторінка режисерських постановок в Івано-Франківському театрі ляльок. Перший досвід співпраці доводиться на період, коли театр став запрошувати до постановок режисерів-педагогів Харківського інституту мистецтв ім. І. П. Котляревського. Доцент Леонід Попов здійснив постановки «Кози-Дерези» М. Лисенка, «Лісової пісні» Лесі Українки, «Українського водевілю» С. Васильченко, «Лиса Микити ...» Я. Яроша за мотивами казок Івана Франка та багато інших. Вистава Леоніда Попова «Іван Голик» за п'єсою А. Кузьміна, поставлений в 1994 році довгі роки йшов на сцені театру з незмінним успіхом, а в 2004 році був відновлений Володимиром Подцерковного за участю молодих акторів театру Петра Бабинця, Тараса Винника та Петра Камінського. Згодом досвід співпраці перейняли учні Леоніда Попова - молоді режисери Дмитро Нуянзін («Пан Коцький» М. Лисенка, «Коли ще звірі говорили» К. Губенко за творами І. Франка та ін.), Олександр Кузьмін ( «Солом'яний бичок» О.Олеся , «Колобок», «Троє поросят»), Ярослав Грушецький ( «Микита Кожум'яка» О. Олеся, «Лисиця і Ведмідь» М. Супонина, «Золотий човник», «Сумна весела казка», «Крива качечка», «Битий небитого везе»).
Перший курс по спеціалізації «акторське мистецтво театру ляльок» денної форми навчання було набрано в 2003 році на базі другої кафедри акторського мистецтва та режисури драми Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Художнім керівником курсу в кількості шести студентів став Леонід Попов. В цьому ж році був набраний і перший курс за спеціалізацією «Режисура театру ляльок» заочної форми навчання, художнім керівником якого став народний артист України Сергій Єфремов. Датою освіти кафедри акторського мистецтва та режисури театру ляльок вважати 1 лютого 2005 року Створена вона була на факультеті театрального мистецтва. Завідувачем кафедри став Леонід Попов.
Працює в театрі з 2015 року.
Представляв театр на І Київському міжнародному фестивалі театрів ляльок «pUPpet!» (м. Київ, жовтень 2017 р.) з виставою «Як загинув Гуска».
Успішно працює як актор дубляжу.
У 2017 році здійснив дипломну постановку «Лісовий цирк» (за п'єсою Світлани Лелюх) у Волинському академічному театрі ляльок. Зараз продовжує навчання в рідній альма-матер (освітньо-кваліфікаційний рівень «Магістр», майстерня заслуженого артиста України Леоніда Попова).
У театрі працює з 2017 року.
Працює в театрі з 2015 року.
Представляла театр на І Київському міжнародному фестивалі театрів ляльок «pUPpet!» (м. Київ, жовтень 2017 р.) з виставою «Як загинув Гуска».
Закінчив Київський коледж естрадного та циркового мистецтва.
Зараз продовжує навчання в альма-матер.
В театрі працює з 1999 року.
Актор комедійного плану. В ролях він одразу знаходить неоднозначність характеру і довершену пластичну форму.
Закінчив Київський коледж естрадного та циркового мистецтва.
Зараз продовжує навчання в альма-матер.
В своїх роботах тяжіє до гострих за формою і виразних за пластикою ролей.
Закінчив Харківський державний університет мистецтв імені І.П. Котляревського (майстерня Світлани Довлєтової, 2009 рік, майстерня н.а. України Олексія Рубинського, 2010 рік). Працює в театрі з 2012 року. Актор комедійного плану.
В театрі працює з 2003 року.
Актриса комедійного плану.
Представляла театр на ХV Міжнародному фестивалі театрів ляльок «Інтерлялька» (м. Ужгород, жовтень 2015 р.), ІІІ Міжнародному театральному фестивалі у м. Мерзіфон (Туреччина, березень 2017 р.), ІІ Ляльковому тижні Азіатсько-Тихоокеанського регіону у м. Нанчонг (Китай, червень 2017 р.) з виставою «Гуси-Лебеді», І Київському міжнародному фестивалі театрів ляльок «pUPpet!» (м. Київ, жовтень 2017 р.) з виставою «Як загинув Гуска».
На ХV Міжнародному фестивалі театрів ляльок "Інтерлялька" (м. Ужгород, жовтень 2015 р.) актриса перемогла у номінації "Краща жіноча роль".
В театрі працює з 2000 року.
Гострохарактерний актор, який у своїх роботах тяжіє до сатирично-гротескових фарб.
Автор п’єс «Пітер Пен», «Таємниця Королеви доріг», «Карлик-Ніс», інтермедій «Операція Новий рік», «В очікуванні Дідуся Мороза», які успішно поставлені на сцені театру. Викладає в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого спеціальні дисципліни «Майстерність актора театру ляльок» (спеціалізується на роботі з маріонеткою та театрі предметів).
Представляв театр на ІІІ Міжнародному театральному фестивалі у м. Мерзіфон (Туреччина, березень 2017 р.), ІІ Ляльковому тижні Азіатсько-Тихоокеанського регіону у м. Нанчонг (Китай, червень 2017 р.), на І Київському міжнародному фестивалі театрів ляльок «pUPpet!» (м. Київ, жовтень 2017 р.).
На останньому фестивалі став переможцем у номінації «Краща акторська робота» за роль Саватія Гуски у виставі "Як загинув Гуска".
Закінчила Дніпропетровський театрально-художній коледж. Працює у театрі з 2007 року. Актриса лірико-драматичного плану. Представляла театр на І Київському міжнародному фестивалі театрів ляльок "pUPpet!" (м. Київ, жовтень 2017 р.) з виставою "Як загинув Гуска".
Чому вирішили стати актрисою? – В 3 классе к нам на урок пришла руководитель школьных кружков и сказала, что в школе появился театральная студия! Ну дальше в голове загорелась лампочка и слово театр ярко-ярко засияло в сердце.
Яку роль мрієте зіграти? – Тут наверно больше не про роль, а с кем из режиссеров поработать).
Чим любите займатися у вільний час? – Шить!
А тут ви можете написати те, що ми не спитали, але ви дуже хочете сказати. – Люблю печь торты!
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
Київський академічний театр ляльок – найстаріший театр ляльок України, заснований у жовтні 1927 року при Київському театрі для дітей ім. І. Франка (нинішній Театр юного глядача на Липках) за ініціативою народного артиста України О. І. Соломарського та І. С. Дєєвої. Перший театральний сезон було відкрито двома виставами – «Старовинний петрушка» та «Музики» за Л. Етібовим в інсценізації П. Щербатипського.
Сучасний Київський державний театр ляльок гідний своїх славних попередників. Глибоке розуміння сучасного лялькового театру, велика творча культура, яскрава образність та поетичність відрізняють Київський державний академічний театр ляльок серед інших театрів.
З 60-х років художнє керівництво театру здійснює учень професора М. М. Корольова, народний артист України, заслужений діяч культури Польщі Ю. І. Сікало. За його ініціативою при театрі було відкрито студію з підготовки акторів-лялькарів, а при Київському коледжі естрадно-циркового мистецтва – спецкурси «Актор з лялькою на естраді» та «Актор тетру ляльок».
Надзвичайно високий професійний рівень акторського складу театру дозволяє здійснювати будь-який задум режисера і драматурга. Результатом щоденної наполегливої і напруженої праці творчого колективу театру є великий репертуар, де представлені кращі здобутки української та світової лялькової драматургії.
Трупа театру налічує 24 талановитих високопрофесійних акторів-ляльководів, випускників творчих навчальних закладів України. Серед них є провідні майстри сцени, які передають свій унікальний творчий досвід обдарованній молоді.
30 жовтня 2002 року Рішенням Колегії Міністерства культури і мистецтв України за вагомий внесок у розвиток українського театрального мистецтва Київському державному театру ляльок надано статус академічного театру.
« Бременські музиканти »
