Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Бракований Рай »
Старий Іван Іванович — ідеальний батько, дід, надійний чоловік і просто найкраща людина. Він завжди творив добро. Завжди був вихованим. А, отже, квиток до раю після смерті — забезпечено. І ось настав його час. Але в раю старий ніяк не очікував зустріти лише чотирьох жінок. Ні тобі Вергілія, ні Мікелянджело, ні Єйнштейна. Тільки Мама, Дружина, Подруга і, прости Господи, Теща.
Оточений жіночою турботою і піклуванням, Іван Іванович не одразу помічає, що з цим раєм щось не так. Він якийсь зовсім не божественний. Можливо, бракований?
Комедія хоч і весела, проте філософська. Роздуми персонажів про ідеали слідують за гучними заявами про сімейні стосунки, змінюються гумором, а далі — легким смутком.
Драматург Сергій Пономаренко, якого вже знають за виставою «День Тиші», як завжди, філігранно і нестандартно використовує в п’єсі релігійні образи, шукає відповіді на одвічні питання. Вражаюча режисура від Наталії Сиваненко захопить Вас, простромить почуттями, підкорить гумором і не дасть видихнути до фінальної сцени.
Сміх, емоції і захват — ось що обіцяє «Бракований Рай».
Інтелігентна московська сім’я зовні має цілком благопристойний «фасад». Але близькі люди в ній вже давно стали чужими один одному. В цьому «благородному сімействі» назріває скандал: з’ясовується, що зовсім юна незаміжня дочка-піаністка чекає дитину. Протягує обірвані ниточки тепла і розуміння між батьками і дітьми бабуся – людина мудра і тонка, чия молодість пройшла в Петрограді епохи декадансу. Бабуся буквально шокує всіх розповідями про заборонені плоди богемного життя: кохання утрьох, куріння опіуму, оргазм. Загалом, про таку бабусю можна лише мріяти! Вона перетворить цей манірний дім на веселу божевільню, викине декілька запаморочливих фортелів і врешті-решт зробить все, щоб з’єднати люблячі серця. У виставі звучать вірші Костянтинтина Бальмонта та музика Франца Шуберта.
Так що ж таке це саме «єврейське щастя» знають всі і в той же час не знає ніхто, навіть самі шукачі цього самого щастя. Тому не поспішайте ні плакати, ні сміятися. Не поспішайте і висновки передчасно робити. Зазвичай ми настільки сліпі, що не бачимо факту того, що володіємо всіма необхідними якостями, щоб стати щасливими. Ось так і герой дійства "Ревізія-Шмавізія" не помічає, що щастя весь цей час було поруч. Вистава «Ревізія-Шмавізія» це заключна частина трилогії Анатолія Крима «Розповіді про єврейське щастя». Подивившись виставу, ви переконаєтеся, що ніяке воно не єврейське, хоча і написана розповідь з неповторним гумором і колоритом, на який здатний тільки дуже талановитий автор.
Пам'ятайте комічну домоправительку / домомучітельніцю зі старого мультика? Забудьте! Перед вами зворушлива і глибока історія про жіночу долю, кохання і мрії! Приходьте і ви почуєте справжню історію незрівнянної Фрекен Бок!
За п`єсою І. Горовіца «Моя літня пані» Отримавши квартиру у спадок, він знаходить у ній двох жінок. Отже, спокійне життя йому не світить – із сімейних шаф дістаються приховані роками скелети й відкривається така незручна правда... Цей заповіт повністю перевернув його життя. Чи вдасться врешті-решт учасникам історії зберегти людяність та пробачити любов?
З щирою ніжністю і щемом від імені героя Майкла автор розповідає про життя своєї родини: матір, її сестер, дядька та вічного мандрівника, мрійника батька. Дія відбувається у 1936 році, у переддень Свята Лунаси – свята родючості, продовження роду, урочистий початок збору врожаю. Першого серпня родини у повному складі виходили на поля, аби поласувати першими плодами, влаштувати бенкет просто неба, повеселитися та потанцювати. Подібним святом у нас є Медовий та Яблучний Спас (Свято Преображення Господнього). «Автор як істинний ірландець переймається тим, що згасає його рід, через те, що його тітки, красиві, сповнені внутрішньої духовної сили жінки, все життя прожили в пуританських обмеженнях, не дозволяючи собі навіть найменшої радості – взяти участь у Святі Лунаса. Адже ж це не є пристойним. Їхні мрії лишаються мріями. І хоча автор описує суто ірландські традиції та звичаї, у п'єсі відчувається неабиякий вплив А. Чехова (невипадково Брайан Фріл захоплювався творчістю цього автора та перекладав його п'єси). В даному випадку Свято виступає як символ божественного провидіння, що веде кожного з нас по життю. Стукає повсякчас, але ми закриваємося вигаданими шорами і тим самим не в змозі, навіть подекуди боїмося прийняти щастя, яке дарує Господь. Фото та анотації надано театром.
Вистава почала смішити з першого моменту, як-тільки на сцену вийшов дід із супчиком і з останнього, коли дід зник в пошуках супчика. Було багато моментів, коли було важко втримати сміх. Були моменти, сповнені суму, але вони не викликали в мене сильних емоцій. Був момент пристрасті — це танець танго. Були моменти захвату – спів Меркурі. Були навіть образні емоції, коли діда не відпустили в пекло. Вистава мене приємно здивувала. Головний герой спектаклю – ідеальний дід Іван. Він ідеальний від кінчика носа до самих п'яточок. В нього ідеальна мати, яка виховала з нього ідеального сина, ідеальна дружина, яка отримала ідеального чоловіка, ідеальна теща, яка насправді дуже любить свого ідеального зятя, ну і звичайно коханка в нього теж ідеальна. Ідеальне життя ідеального Івана Івановича настільки ідеальне, що від нього аж нудить. Він навіть після смерті потрапляє в ідеальний рай, в якому його чекають і готуються до зустрічі його ідеальні жінки. Вистава сповнена комічних моментів, які не дають нудьгувати. Сповнена пристрасті, від якої кипить кров і звичайно в ній присутні нотки суму і приправлено це все танцями і співами. Божественна комедія про ідеальне життя ідеального чоловіка, який покаже на власному прикладі, що не можна бути в житті ідеальним, бо після смерті ідеальний рай може перетворитися на пекло, з якого захочеться втекти, а не можна, бо це вже твій власний ідеальний... бракований рай. Актори, особливо мама, яка як ніхто передала глядачеві свою любов до ідеалу, якщо придивитися до цієї святої жінки можна помітити, що бігуді дуже схожі на рожки. А головний актор ідеальний Іван — на Христа. Акторам вдалося передати образи, характери своїх героїв. Мені було смішно і в деяких моментах жаль їх. Вистава сподобається тим неідеальним і ідеальним глядачам також, які хочуть відпочити, посміятися, розвіятися. Згадати, що добре, коли життя неідеальне.
Народилась 17 липня 1995 року. Закінчила КНУТКіТ ім.Карпенко-Карого за спеціальністю «Режисер драматичного театру».
Життєве кредо: «Вони не знають, що ми знаємо, що вони знають, що ми знаємо!»
З 2014 року працював актором у Київському Театрі Оригінальної комедії.
З 2018 року працює актрором в Театрі «Особистості».
З дитинства займалася балетом, навчалася у музичній школі, а також в дитячому театрі «Ровесник», театрі-студії при Закарпатському облмуздрамтеатрі, де з 17 років грала в виставах цього театру в масових сценах.
З дитинства брала участь в радіо та телепередачах,конкурсах читців, вела концерти.
З відзнакою закінчила ужгородське культурно-освітнє училище.
По закінченню училища була запрошена на посаду актриси до три професійних театрів, але вступає на режисерський курс в Майстeрню Дмитра Чайковського Київського державного інституту культури (нині Київський національний університет культури і мистецтв). Провчившись рік,приймає пропозицію від Закарпатського облмуздрамтеатру і повертається в Ужгород.
У 19 років почала працювати актрисою в Закарпатському обласному музично-драматичному театрі, перейшовши на заочну форму навчання у київському виші.
Через рік переїздить до Києва, де в період з 1991 по 1994 служить в різних театрах – професійному Театрі-Студії Камерної п'єси, Театрі Юного Глядача, Театрі Драми і Комедії на Лівому березі Дніпра, Театрі «Золоті Ворота», Театрі «Сузір'я». 1992 року відбувся кінодебют актриси в головній ролі в фільмі «Про шалене кохання, снайпера та космонавта» реж. Д.Томашпольський. 1992 початок роботи на телеканалі «УТ-1» ведучою програми дитячої редакції «Еники-Беники», 1994 популярна сімейна програма «Лего-Експрес».
У 1994 році закінчила режисерське відділення Київського державного інституту культури З 1994 співпрацює з театром «Браво».
В 1997 увійшла до складу трупи в Київського академічного Молодого театру.
Вистави за участю актриси брали участь у престижних театральних форумах серед яких: Единбурзький міжнародний театральний фестиваль (Велика Британія), Каїрський міжнародний театральний фестиваль (Єгипет), Міжнародний театральний фестиваль «Золотий лев» (Україна, Львів), Eльблонгська тeатральна вeсна (Ельблонг, Польща).
У 2014 році оголосила, що у рамках конкурсу «Коронація слова» буде призначено спеціальний приз від Римми Зюбіної за твір про відому американську співачку українського походження Квітку Цісик.Пропозиція досі дійсна.
У серпні 2016 році організувала проведення фестивалю дитячого кіно «ФільмФестБук» у дитячому таборі «Артек-Буковель».
Тетяна закінчила КНУТКіТ ім. Карпенка Карого за спеціальністю актор театру та кіно. Після 5 років працювала в Чернівецькому театру ім. Ольги Кобилянської. Таким чином, вона чи не єдиний директор театру на весь Київ , що має насичений досвід актриси.
Також Тетяна має велике минуле моделі (хоча по ній не скажеш, що минуле), та телеведучої. У театрі «Особистості» працює від самого його створення. Далекого 2014 року.
Народилася 16 липня в місті Маріуполь, Донецької області.
У 2015 році закінчила КНУТКІТ імені Карпенка-Карого, майстерня Д. М. Богомазова. Під час навчання брала участь у французько-українському проекті Жити/Vive , у рамках фестивалю Французька весна, за підтримкою Національного центра ім. Леся Курбаса.
У 2016 році була запрошена до театру “Особистості”.
Христинка народилася 19 квітня в маленькому селі Мочеради, у Львівській області. Щоб ходити до школи, щодня доводилося долати по 6 км.
У 2008 році поступила в ЛНУ ім. І. Франка, факультет культури і мистецтв, який закінчила в 2013 році. На третьому курсі вже почала працювати в Першому українському театрі для дітей та юнацтва в місті Львів.
У 2016 році, блискуче пройшовши кастинг, стала актрисою театру “Особистості” і, щоб не долати щодня по 550 кілометрів, переїхала до Києва.
Народилася 8 квітня.
Працювала в «Київській Театральній майстерні ім. О.Роенко», а також знімалася у фільмах та серіалах.
З 2017 року є актрисою в театрі «Особистості», одночасно викладає пластику в театральній дитячій студії «Лорнет».
Новий, сучасний театр «Особистості», що відкрився 3 листопада 2014 року, має за кулісами понад 20 дитячих та дорослих вистав за участі безлічі видатних акторів, народних та заслужених артистів України. Художній керівник – Петро Мага.
Театр «Особистості» знаходиться в Голосіївському районі, в мікрорайоні Теремки в житловому комплексі «Лікоград». Театральна зала розташовується в приміщенні Ліко-школи. В театрі ставляться вистави російською та українською мовами.
« Бракований Рай »
