« Бог різанини »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.4

Київ. Дитячий майданчик Новопечерських Липок. Один хлопчик розбиває губу іншому та вибиває два його зуба. Батьки хлопчиків, цивілізовані люди, вирішують обговорити проблему цивілізовано – в затишній домашній атмосфері, без залучення зовнішніх інстанцій. Так починається вистава «Бог Різанини». Герої поводяться стримано та толерантно, намагаються підбирати слова, щоб не сказати зайвого. Усі вони є підкреслено ввічливі. Однак, Бог Різанини не дрімає!

Вистава триватиме всього півтори години, але цього часу героям цілком вистачить, щоб щиро, від усієї душі, зненавидіти один одного. На емоційних піках тих тем, які вони обговорюватимуть, кожен з героїв буде відкриватися глибше та відвертіше через пісні, що лунатимуть у їх виконанні. На вас чекає соціальний комедійний мюзикл.

Жанр: мюзикл
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
В об'єктиві - жінка
Розмова, якої не було
Актриса
Потвора
Відгуки
Марина

Бог різанини Спочатку був перегляд фільму Романа Поланскі "Carnage/Різанина", який втрапив до кошика "вподобаних". Тому, коли побачила, що п'єса французької драматургині йде в репертуарі "Театру на Печерську", який я віднедавна дуже полюбила, то не було вагань йти чи не йти. Вистава про людей в соціальних масках інтелігенції, які дуже сильно намагаються бути тими, ким вони не є, приховати свої справжні емоції, страхи й бажання. Тобто роблять те, чим грішить кожен з нас час від часу, або постійно. Скажу чесно, що в кіно соціальна сатира розкрита потужніше, тоді як на сцені образи виглядають дещо нереальними: такі собі українізовані європейські американці. Через таке сприйняття персонажів, їхня ситуація і поведінка видалася надто індивідуалізована, хоча монологи, які були подані у вигляді віршованих сповідей, розкривають досить стереотипні образи, впізнані кожному. Актори молодці, вони були неймовірні. Кожна їхня репліка, кожна емоція та жест в центрі уваги глядача, й кожна - справжня. Однозначно рекомендую сходити, всім хто любить цікаві, інтелектуальні вистави, на яких зможете й подумати, й посміятися.

Ліза

Коли тобі 7 років, то можна вдарити свого ровесника, і тобі пробачать, бо ти ж ще мала дитина, а коли люди дорослішають, то дозволити собі таку поведінку можуть лише правопорушники і хулігани. Натомість треба демонструвати гарне виховання та чемні манери, стримане поводження та інтелігентність. А якщо за цими манерами та хорошими словами криються ті самі діти , тільки на 15, 20, 30 років старші? Гра дорослих «дітей» із «пісочниці» перетворюється у химерний фарс прмхованих мотивів та думок, яке ховається під масками «дорослості», «батьківства», «ділової людини», відповідальності та розумності. Хто насправді дррослі? Як це бути дорослим? Чи знають діти, що коли вони виростуть, їм доведеться вдягнути ту маску та костюм, що їм приготувало суспільство - чи то бізнес-людини «24/7», чи покірної дружини, чи правильної Мадони або чоловіка-підкаблучника мами/дружини? Актори повністю перевтілилися і занурилися у свої образи. У виставі був використаний цікавий прийом - у головну сцену у точно заданий час вривалися сцени-сповіді кожного героя, коли він/вона відверто оголюється у своїй справжній сущеності, вивертає душу перед глядачем і стає тим, яким з’явився на цей світ, тією дитиною, що колись був

Альона Х.

Кожен візит до Театру на Печерську підтверджує, що принцип цього театру - оригінальна задумка та відмінне втілення. І вистава "Бог Різанини" - не виняток. Сюжет вистави розгортається навколо двох подружніх пар, що зустрілися, аби залагодити конфлікт, що виник через бійку їхніх синів. Але це не просто з'ясовування стосунків. У виставі піднімаються важливі теми: подружнього життя, сімейних стосунків, виховання дітей, освіти і культури, вдоволеності власним життям, а також інші соціальні питання. Але це все, як завжди, в дуже оригінальній формі, з прекрасним гумором, та до того ж піснями й елементами мюзиклу. Особливо варто відзначити прекрасну гру акторів, які чудово втілили образи кожного з героїв, розкривши їхні особистості. Отримала величезне задоволення від вистави!

Марія

дуже сподобалась акторська гра та елементи шоу - музично-світлові та пластичні рішення.. загалом складалось враження, що це більше схоже на шоу з елементами спектаклю або водевіль - співочі монологи персонажів, феєрверки рухів.. дуже багато моментів, коли герої говорять одночасно - і потім це перериває хтось - хотілось вже, щоб цей хід не настільки "всюди" використовувався) дуже надихнула мінімалістична сценографія та використання прямокутної сцени, світла та тіней.

Дмитро

Нудота від награної ввічливості та фальшивої толерантності стає настільки нестерпною, що одна з головних героїнь... Блює прямо посеред вистави. Згодом схожі відчуття на піку самокопання переживе кожен з чотирьох головних героїв «Бога різанини». За сюжетом батьки двох семирічних хлопців збираються разом, щоб обговорити бійку між їхніми синами та знайти примирення. Утім досить швидко милі посиденьки за чаєм перетворюються на галасне розпивання рому, а сором’язливе мовчання розривають істеричні крики. На сцені мінімум реквізиту – всього чотири стільці – тож акторам немає куди сховатися від глядача, і вони дійсно «оголюють» своїх героїв та їхні переживання. Періодично дія вистави завмирає і наступає зірковий час кожного з персонажів – вони розкриваються у рефлексивних музичних паузах, з яких ми дізнаємося, що кожен з четвірки насправді глибоко нещасливий у сімейному житті. Хотілося б відзначити чудове виконання вокальних частин Ольгою Ларіною та Денисом Мартиновим (вони ж є режисерами вистави). Їхні колеги Ольга Першута та Артур Зайцев обмежуються речитативом, проте усі четверо показують дуже якісну акторську гру, вміло розкриваючи психологію своїх героїв. "Бог різанини" - вистава, яку має переглянути кожне подружжя. Особливо ті, що переконані у їхньому сімейному щасті, - адже хто знає, можливо просто зараз вашого партнера (чи партнерку) нудить від невирішених непорозумінь, прихованих десь далеко усередині?

Марія Л.

Крута гра акторів і робота режисерів. Можливо вона мене не так торкнулася , бо я ще не зіштовхувалися з проблемами які бувають у власних дітей. Це вистава протиріч, доведення власної правоти, відсторонення інших і водночас прийняття інших інтересів якщо вони співпадають з моїми . Війни батьків за дітей, комунікація дорослих перетворюється на вияснення відносин підлітків. Вистава крута, я б ще раз подивилась її повторно , але пізніше . Дякую за можливість відчути себе в реальності і співпереживати акторам.

Наталя Олександрівна

Вистава « Бог різанини» про наше життя, наші стосунки які ми, як і герої п’єси приховуємо за маскою доброчинності, толерантності, за своїм егоїзмом не помічаємо, як перестає жити наша дружина або чоловік, а нас , як не дивно, влаштовує таке співіснування. А чи живемо ми? Чи це тільки боротьба, різанина за те, що б зробити все так, як хочу Я, бо тільки Я знаю: як треба, що треба, кому треба, коли треба. Актори так грали, що я забула де я знаходжусь, хотілось встати і сказати: «Зупиніться! Подивіться на себе зі сторони своєї другої половинки. Навіщо і за що ви плюндруєте їм життя? Вони позбавлені не тільки своїх бажань, а й, як сказав Михайло (Денис Мартинов): « Я не маю свого тіла». Хіба для цього ви одружувались? Що взагалі для вас сім’я, діти, відносини?» Була на багатьох вистава за участю Дениса Мартинова в цьому театрі і в інших театрах м. Києва, і кожного разу приходжу до висновку: там де грає Мартинов Д. – це безпрограшний варіант, це чудова вистава, це чудовий музичний супровід, це геніально зіграна роль і це не забутній вечір. Так що хто бажає гарної гри, хто чекає хорошої музики, хто не хоче бути розчарованим після вистави, йдіть туди, де грає Денис Мартинов. Звичайно я в захваті і від бездоганної, непоступаючої гри Ольги Ларіної ( Вероніка), Юлії Першути ( Ганна) та Артура Зайцева ( Андрій).

Альона С.

Чудова вистава про те, як дорослі, здавалося б успішні люди, переносять власні комплекси, страхи та нереалізованість на ситуації абсолютно не пов'язані, аби прикритися мораллю та самоствердитися. Вистава про комплекси, рольові моделі сучасних родин та небажання змінюватись самим, проте жагу змінювати все й усіх навколо. Ми всі знаємо як краще та правильніше, але чомусь не стаємо від цього щасливішими. Тож може насправді дорослі не такі розумні, як нам хотілося б вірити? Можливо життя набагато простіше ніж голосні прокламації, видимість успішної кар'єри за якої родина залишаєтся нецікавою, або ж навпаки у занадто владних жінках які роблять своїх чоловіків ""безтілесними""? Вистава відповідає на всі ці питання з іронією, динамікою, а потім ""бум"" і кінець... який точно всім сподобається ;)

Олена

Вистава дуже сподобалася - сучасна, динамічний сюжет, актуальні проблеми. В центрі сюжету дві молоді ролинні пари. Щасливі та нещасні по-своєму, яких доля звела в одну кімнату на переговори щодо бійки їх дітей. І здавалося б, що тут такого - банальна проблема. Хлопці завжди б'ються. Та чи про дітей тут мова взагалі? Чи може про самих батьків? Про їх бажання показати, хто головний, ствердитися на іншій людині. Актори неймовірні! Чудові музикальні вставки та вкрай гармонійні персонажі. А ще сподобалося, що актори виходили в зал.