цю виставу
Це історія про повію та її численних клієнтів, про те, як за своїми сексуальними збоченими забаганками відрізняються старі професори від «портфельних інвесторів». Хоча, ні. Це історія про Лисицю-перевертня та її спроби віднайти точку опори в людському світі. Чи, навіть не так. Ця історія про пошуки відповідей на безліч питань: що має цінність в цьому світі, а що – ні, в чому природа краси та чи варто присвячувати життя пошуку істини, якщо вона – недосяжна, й мільйони людей, поклавши на її пошуки усіх себе, пішли ні з чим?
Про що ця історія? Зрештою, кожен вирішує для себе: побачити в повії повію, чи філософа, почути суцільну безладну маячню, чи глибинний сенс, прихований у ній. Вистава Малого театру «Блуд» за мотивами роману В.Пелевіна «Священна книга перевертня» – це «медитація над безвихіддю, або казка з вашим кінцем», де ніхто не може передбачити, що саме ви побачите та почуєте.
Вистава поставлена за творами В. Пелевіна. Як визначили її жанр автори - медитація над безвихіддю, або казка з вашим кінцем. Дуже цікава та несподівана постановка. Я не люблю Пелевіна, тому розвиток сюжету був для мене несподіваним. Чудова гра акторів ні на мить не відпускала увагу. 3 години сприймались як 1,5. Післясмак цікавий та подовжений у часі. Незважаючи на присутність невеликої кількості ненормативної лексики та місцями дещо пікантні сцени може підійти для побачення. Але не для дітей. Загалом вистава дуже сподобалась та я буду рекомендувати її для перегляду своїм знайомим. Це та вистава, яку не варто переказувати, а яку варто дивитися
Затишок.
Будівля театру зберігає в собі пам'ять про бурхливі історичні події (збудована у 1907 році). Вона встигла побувати хірургічною клінікою, штаб-квартирою Народного Руху, прихистком активістів Революції Гідності… Проте саме Малий театр виявився її істинним призначенням.
Камерність.
В залі всього 50 місць і кожен глядач наче в першому ряду. Почуття, емоції, думки, сенси передаються очі в очі. Тут неможливо фальшивити – ні акторам, ні глядачам!
Втім, театр не обмежуєтья лише залою, а пронизує мистецтвом всю будівлю. В нагоді стає просторе фойє модернового стилю, унікальна тераса (пити каву тут і робити селфі – надзвичайне задоволення!).
Різноманіття.
Репертуар Малого – мозаїка жанрів та напрямків сучасного театру. Поезія і проза, любов і стрілянина, класика і постмодернізм, казка і реальність, шалена напруга і абсолютний релакс. Кожна вистава – окремий світ, окремий настрій, окрема естетика.
Мультикультурність.
Малий намагається інтегрувати театр в загальнокультурний контекст міста та навпаки театралізувати інші види мистецтва. Окрім драматичного театру, Малий – це літературні читання, вечори музики, стенд-ап виступи, виставки образотворчого мистецтва, освітні лекції, майстер-класи, розважально-пізнавальні інтерв'ю-шоу.
Відкритість.
Театр завжди в пошуках нового. Прагне збагатити мову українського театру та відкрити нові імена. Малий театр співпрацює з різними творчими митцями. Щосезону тут відбуваються режисерські та акторські дебюти в рамках програми «Крок за кроком». А закриваючи кожен сезон, проводиться «Пітчинг ідей», де будь-хто може запропонувати свою творчу ідею. Проект-переможець глядацького голосування буде обов'язково втілений з командою Малого.
