З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Блуд
Блуд
Блуд
Блуд
Блуд
Блуд
Блуд

« Блуд »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
Вистава містить сцени еротичного характеру
Вистава містить нецензурну лексику або сцени насильства
5.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Це історія про повію та її численних клієнтів, про те, як за своїми сексуальними збоченими забаганками відрізняються старі професори від «портфельних інвесторів». Хоча, ні. Це історія про Лисицю-перевертня та її спроби віднайти точку опори в людському світі. Чи, навіть не так. Ця історія про пошуки відповідей на безліч питань: що має цінність в цьому світі, а що – ні, в чому природа краси та чи варто присвячувати життя пошуку істини, якщо вона – недосяжна, й мільйони людей, поклавши на її пошуки усіх себе, пішли ні з чим?

Про що ця історія? Зрештою, кожен вирішує для себе: побачити в повії повію, чи філософа, почути суцільну безладну маячню, чи глибинний сенс, прихований у ній. Вистава Малого театру «Блуд» за мотивами роману В.Пелевіна «Священна книга перевертня» – це «медитація над безвихіддю, або казка з вашим кінцем», де ніхто не може передбачити, що саме ви побачите та почуєте.

Жанр: трагікомедія
Тривалість: 3 години
Мова: російська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Жага

« Жага »

Мелодрама
Дон Жуан. Коктейль

« Дон Жуан. Коктейль »

Комедія
Дон Жуан

« Дон Жуан »

Комедія
Куди піти?

« Куди піти? »

Вона

« Вона »

Мелодрама
Відгуки
Вікторія

Неможливо було відірватися від того, що відбувалося на сцені - попри непростий текст і поєднання усього, що тільки можна було поєднати (монологи, діалоги, пісні, танці, бійки, проекція, театр тіней, відео на плазмі, комунікація з глядацьким залом, філософія і абсурд, і .. неможливо перерахувати все!)). Кілька разів було чітке відчуття, що актори не грають, а живуть своїм життям, а ми просто спостерігаємо за ними. Вистава не дає розслабитись, бо постійно треба пропускати через себе зміст реплік - але водночас у ній безліч дуже смішних моментів. А в кінці - надзвичайно зворушливо - пів-зали вийшли в сльозах. Вся вистава - розповідь-медитація про життя, проілюстрована картинками-сценами спогадів і роздумів. На сцені - тільки три актори, але відіграють вони за десятьох (причому в буквальному розумінні, бо і Олександр Соколов грає декілька персонажів, і героїня Вероніки Літкевич - дуже різнобічна). Дуже переконлива і талановита гра! Причому і в основних образах постановки, і під час інтеракції з глядачами. Якщо ви не боїтесь текстів Пелевіна через їхню відвертість, а звертаєте увагу на зміст - то вам - сюди!

Ольга

Не могла відірватися від перегляду, було смішно. Варто чи ні слухати своє сердце, чи голос душі, можливо не звертати уваги, але ,, Ми ж ні звірі, треба поговорити‘‘, як казав герой -Александр. Що цікавого може повідати повія? Пожалітися на своє життя, чи як прийшла до такого вибору. Слухаючи її розмову , нібито приходить до думки , що вона кришталевій , деякіх матрон. Коли дивишься на чарівну Вероніку Литовченко, попадаєшь під її чари, будь то чоловік чи жінка. А чого вартий Олександр Соколов, який перевтілюється в різних персонажів, роблячи це віртуозно. Інкогніто-так він , навіть не вимовив жодного слова, начебто привид, але( великими літерами); його тіло вимовляло більше і краще, ніж уста.Музика у виставі грала дуже голосно, наче бажала достукатися до глядача. Слова різні, але об‘єднанні лозунгом-схамениться, озирніться. Восточні бої-танці визивали регот всього залу. Чудовий, забавний відеоряд; проектор, який в колі відображав намальований ліс, в якому мешкає лиса. Дуже сподобався хід акторів в третьому акті-розмови та спів у мікрофон. Зуміла я хоть трохи зацікавити вас? Так мерщій за квитками на виставу ,, Блуд‘‘.

Лариса П.

Вистава поставлена за творами В. Пелевіна. Як визначили її жанр автори - медитація над безвихіддю, або казка з вашим кінцем. Дуже цікава та несподівана постановка. Я не люблю Пелевіна, тому розвиток сюжету був для мене несподіваним. Чудова гра акторів ні на мить не відпускала увагу. 3 години сприймались як 1,5. Післясмак цікавий та подовжений у часі. Незважаючи на присутність невеликої кількості ненормативної лексики та місцями дещо пікантні сцени може підійти для побачення. Але не для дітей. Загалом вистава дуже сподобалась та я буду рекомендувати її для перегляду своїм знайомим. Це та вистава, яку не варто переказувати, а яку варто дивитися