З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Близькість
Близькість
Близькість
Близькість
Близькість

« Близькість »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.1 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

«Близькість» - це відверта п'єса про сучасні стосунки. "Сцени з подружнього життя" двох пар, перескакуючи з одного року в інший, з одного роману в інший, збираються в тонку, неординарну, повну несподіваних поворотів, історію.

Молодий письменник Дан закоханий у стриптизерку Алісу, хоча не проти закрутити роман з модним фотографом Анною. У той же час похмурий мачо Ларрі стає бойфрендом Анни, проте зустрічається і з Алісою. І ніхто з них не здатний розібратися в своїх почуттях і остаточно визначитися, з ким же він бажає залишитися. Вони сходяться і розходяться, стаючи все ближче один одному... або все більше віддаляючись один від одного? Кожен страждає, коли не отримує того, чого хоче. Але ще більше страждає, коли не може зрозуміти, чого він хоче... У гонитві за гострими відчуттями герої п'єси постійно «перезавантажують» свої взаємини, маніпулюють почуттями один одного, а головне, так винахідливо брешуть, що вже самі не можуть відрізнити правду від брехні. Правда йде в недосяжні глибини, гине під нагромадженням брехні... і краще б її не знати.
Відносини всередині любовного чотирикутника поступово розпалюються, невблаганно наближаючись до несподіваної і парадоксальною розв'язки ...

Тривалість: 2 години 10 хвилин
Мова: російська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Жара
« Жара » Граматика пристрасті на 2 дії
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
5.8
5.5
6.0
5.8

За повістями І. Буніна «Наталі» та «Мітіна любов». …вона кохала його, а він її, та іншу… Життя Івана Буніна та його героїв можна описати саме так. Кохання та Пристрасть, Доля та Смерть… Ці могутні сили володіють світом Буніна. Його цікавить природа статевого тяжіння, в якому сплелося все найчистіше і наймерзенніше, духовне й тілесне, що дає життя і губить водночас. Його герої проходять крізь дивацтва любові, крізь спокусу, внутрішню боротьбу, тривогу, лишають спокою життя і кидають їх у безодню кохання.

4.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 8
4.6
4.8
4.8
4.8

Поговоримо про Любов,  добре? Коктейль почуттів з неабиякою часткою гумору і ... ну як без цього – світлого смутку. В очікуванні гостя, покликаного на романтичну вечерю при свічках, Вона згадує і проживає найяскравіші моменти життя. Жінка згадує трьох своїх головних чоловіків: милого хлопчика Пола, з яким вона втратила невинність в шістнадцять, одруженого режисера Джека, якого чекала роками, і похилого Джорджа –ідеального до нудотності чоловіка. Вона все життя шукає любов, знаходить, втрачає і знову вирушає на пошуки. На території Любові немає тих, хто виграв і хто програв. Є тільки почуття – пристрасть і потяг серця. Вона і три головних чоловіки в її житті. Подружка, коханка, дружина? У всіх іпостасях вона залишається жінкою, намагаючись знайти того єдиного, справжнього, з яким хочеться блукати вулицями, тримаючись за руки ...

Ця історія трапилася у величезному Нью-Йорку. Але вона могла статися в будь-якому іншому великому місті. «Самотність не знає тиші», – говорив Жан Кокто. І герої вистави – танцівниця Гітель Моска і її випадковий знайомий адвокат Джеррі Райн несподівано і раптом стають близькими людьми. Вони тягнуться один до одного. Спочатку від самотності, тому що ні його, ні її ніхто не чекає вдома. Тому що ні він, ні вона не здригаються від довгоочікуваних телефонних дзвінків. Тому що ні він, ні вона не проводять довгі вечори з тим, хто їм любий. Їх кидає з однієї крайності в іншу, вони роблять один одному боляче, але продовжують триматися один за одного. Ця зустріч перевертає все їхнє життя! Випадкова пара – нестійкі, як на гойдалках стосунки. Вони допомогли один одному вижити, повірити в себе, знайти справжнє бажання жити. І все ж, чи не пройшли вони повз любові? Вирішувати глядачам ...

Вогні
« Вогні » Оповідання
5.2 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
5.2
5.0
5.2
5.4

Після величезного успіху на Чеховському театральному фестивалі у Меліхово – садибі Антона Павловича – один з театральних критиків написав: «Вогні» – найбільше потрясіння за весь театральний сезон. Подивившись виставу, розумієш, чому. Філігранна й переконлива гра акторів, продумана і чітка режисерська лінія. У класичний сюжет із любовним «трикутником» вплітаються глибокі філософські роздуми про сенс і безглуздість життя, про совість і її відсутність, про кохання, вірність, зраду і байдужість. Після таких вистав, як «Вогні», повертаєшся у реальний світ із відчуттям, що тобі було дозволено торкнутися чогось чарівного і незбагненного, зазирнути за лаштунки людської душі і, роздумуючи над долею сценічних героїв, замислитися: а чи так я живу?.

Трагічна історія «Медеї ХХ століття» у комфортабельній європейській квартирі, у якій спочивають тлінні останки її кохання - символічна і водночас актуальна - відображає духовні проблеми сучасної людини, її взаємини зі світом, з його такими вічними базисними категоріями як честь, гідність, вірність (вірність своєму слову, собі) та відповідальність перед собою, своїми близькими і не близькими, що врешті і є відповідальністю перед навколишнім світом.

Відгуки
Тетяна

Вперше відвідала театр Драми та комедії на Лівому березі і була приємно вражена. Театр виявився дуже атмосферним та затишним. Працівники театру доброзичливі та уважні, а актори справжні професіонали! З самого початку і до кінця вистави актори тримали увагу глядачів. Одвічні питання: Що краще: кохати самому чи бути поруч з людиною, яка до нестями кохає тебе? Як бути, коли ти кохаєш двох одразу? Ці питання актори порушили у виставі «Близкість» і їм вдалося передати всю емоційність ситуації, страждання та радощі, пристрасть та ненависть. Дві пари, почуття яких переплелися між собою, заставляють глядача замислитися про те, що таке кохання? Чи може воно бути взаємним? Вистава дуже емоційно напружена та насичена різними жанрами мистецтва: танці, пісні, фото. Загалом вистава дуже сподобалася, виникнуло бажання переглянути фільм, знятий за цим сценарієм. Рекомендую для перегляду сімейним парам, допомагає розібратися у своїх почуттях.

Єлизавета Г.

Вистава «Близкість» -поставлена за дуже відомою у Великобританії п‘єсою Патріка Марбе. За цим твором також знятий фільм за участю відомих голівудських акторів. Я не читала п‘єсу і не дивилася фільм, тому було особисто цікаво подивитися виставу незаангажованим поглядом без порівняння з оригіналом та фільмом. Але перед походом в театр прочитала опис вистави на сайті театру, на сайті проекту Театрлав і Контрмарці і хотілося би звернути увагу, що в описах сюжету вистави є невідповідність в описах головних героїв. Ларрі - не «похмурий/гламурний мачо» а звичайний лікар-дерматолог, непримітної зовнішності, невпевнений у собі, трохи забитий, немаючий успіхів у жінок, нервовий від сором’язливості, про що свідчить його знайомство з «Анною» в інтернеті і побачення в акваріумі. При цьому, він добрий і ніжній, і по-справжньому закоханий в Анну. Дан - не «модний» письменник, а письменник-невдаха, автор-некрологів у газеті -це те, що він досяг, його книга «Акваріум» також не приносить йому успіху. Аліса - так стриптизерка, але саме через вибір акторки, яка грала цю роль, здавалось, що це просто школярка-підліток. Анна - так, модний фотограф, але вибір акторки також не співпадає з образом, який уявляється на загальному фоні вистави, хоча Леся Самаєва відіграла дуже сильно. Може це було зроблено навмисно, щоб зруйнувати шаблони уявлень у глядачів? Історія про «любовний» чотирикутник з трагічним фіналом - коли бажання, похіть та близкість фізична переважає справжні почуття та близкість душевну. На початку вистави, коли здавалось, що між Даном і Алісою виникло кохання з першого погляду, відбувся діалог, який і став червоною лінією всього дійства: «Дан: Чего ты хочешь? Алиса: Чтобы меня любили. Дан: Так просто? Алиса: Это не просто.». Далі їх долі перетинаються з долями двох інших героїв Анною та Ларрі, і протягом всієї вистави глядачі можуть на власні очі переконатися, що любити - не просто. Враження від самого способу передачі сюжету - у мене неоднозначні , були діалоги, які викликали почуття, були зрозумілі та природні, а місцями - були дійства та сцени, які нагадували жорсткий фарс та безглуздя. Відчуття, що залишилося після перегляду вистави - «похмурість». Актори другого плану чудово виконали своє завдання - створювали ту атмосферу та емоції , що супроводжували головних героїв протягом вистави.

Олександра

Перші п'ять хвилин вистави я не могла зрозуміти, звідки я знаю усі фрази, які лунали на сцені, згодом я згадала, що буквально три тижні тому я подивилася одноіменний фільм. Почуття захлинають головних героїв, де вже їм самим не зрозуміло, хто з ким хоче бути, дарувати близькість та приймати кохання. У світі сьогодення жага знайти "близьку по духу" людину є актуальною як і у всі часи. Блискуча гра акторів, захоплюючий сюжет, неординарна постановка, вистава для дорослого кола людей!