« Безталанна »
Драма
Ми відвідали
цю виставу
українська

Вистава за п'єсою класика української літератури І. К. Карпенка-Карого «Безталанна» на Камерній сцені імені Сергія Данченка продовжує один із напрямків роботи театру з пошуку молодих талановитих митців. Цього разу на сцену вийдуть студенти п'ятого курсу КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого – під художнім керівництвом Станіслава Мойсеєва. Безперечно, для молодих акторів вихід на сцену театру ім. Франка стане іспитом, в той же час спілкування із провідними акторами театру – школою професійної майстерності.

В основі сюжету – любовний трикутник Варки, Гната та Софії. Гнат кохає Варку, проте після випадкової сварки починає залицятися до скромної Софії. Софія ж – давно закохана у Гната. Не менш гонорова Варка, аби помститися, фліртує з простодушним Степаном. І в один момент гра заходить надто далеко: неочікувано для себе, намагаючись дошкулити один одному, вони одружуються з нелюбами…

Оскільки вистава, в першу чергу, твориться молодими і для молодих, хотілося б нагадати історичні факти стосовно написання і сценічного втілення п'єси «Безталанна».
Як відомо, п'єса «Безталанна» була написана Іваном Карповичем Карпенком-Карим 1883 року. Свою п'єсу, перша назва якої була – «Хто винен?», автор писав спеціально для прими трупи Кропивницького – Марії Заньковецької, розраховуючи, що вона зіграє роль Варки. Коли ж Марія Костянтинівна відмовилася від цієї пропозиції і обрала роль Софії, автор змінив назву на «Безталання».

Непростим був шлях п'єси до сцени. Протягом декількох років і автор, і Микола Садовський зверталися за дозволом на показ, проте отримували відмову. І якби не щасливий випадок і втручання самої Заньковецької, навряд чи б цю п'єсу побачила сцена.

Одного разу до Заньковецької, під час перебування на гастролях в Москві, звернулися представники поважного панства, щоб вона дала благодійну виставу. Актриса виставила умову, що вона зіграє її, якщо натомість буде отримано дозвіл на показ п'єси «Безталання». Дозвіл, за спогадами Миколи Садовського, було привезено на квартиру Заньковецької через дві години, але сталася прикрість: на п'єсі стояла інша назва – не «Безталання», як подавала Заньковецька, а «Безталанна». Так п'єса отримала свою третю знамениту назву. Перша постановка її відбулася у Москві – в жовтні 1887 року в режисурі Марка Кропивницького.

Сьогоднішня версія п'єси для франківців стане четвертим сценічним втіленням:
1937 – постановка Г. Юри, режисер С. Ткаченко. В ролі Варки – Наталія Ужвій.
1965 – постановка В. Скляренка, режисер П. Шкрьоба. В ролі Софії – Галина Яблонська.
1979 – постановка В. Оглобліна, художник Я. Нірод, художник по костюмах Н. Рудюк. В ролі Варки – Поліна Лазова, Софія – Лариса Хоролець, Гнат – Микола Задніпровський, Ганна – Поліна Куманченко.

Вистава буде особливо доречною, якщо ви бажаєте:
Ролi виконують:
Варка, дівчина
Дар'я Легейда
Варка, дівчина
Іван, старий чоловік, москаль
Пилип Кисельов
Іван, старий чоловік, москаль
Володимир Чалчинський
Софія, його дочка
Єлизавета Любімова
Софія, його дочка
Марія Моторна
Ганна-удова, Явдоха, хазяйка на вечорницях
Ганна-удова, Явдоха, хазяйка на вечорницях
Наталія Терлецька
Гнат, її син, парубок
Богдан Адаменко
Гнат, її син, парубок
Сергій Аніпченко
Параска, дівчина, Дівчина 1
Олеся Голуб
Параска, дівчина, Дівчина 1
Катерина Косенко
Омелько, парубок
Дем’ян, парубок
Пилип Кисельов
Дем’ян, парубок
Володимир Чалчинський
Степан, парубок
Іван Янченко
Режисер постановник:
Команда супроводу:
Асистент режисера
Звукорежисер
Помічник режисера