Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Безіменна зірка »
Лірична комедія – багатогранна, багатошарова, з глибоким сенсом, вірніше навіть сенсами і безліччю підтекстів. У ній багато тонів і півтонів, явних і прихованих, тонкої іронії і щирих почуттів. У ній – океан любові та море надії.
У кожної людини є вибір: мріяти або не мріяти, навіть якщо він живе в глухому містечку, де не зупиняються швидкі поїзди, а зв'язок із зовнішнім світом здійснюється через вокзал і залізничні колії. Але навіть в такому невеликому місті, де відбуваються події і в якому проживає трохи більше 8 тис. чоловік, крім вокзалу, обов'язково є мерія, готель, суд і ... гімназія, в якій працює головний герой учитель Марін Мірою.
Всі події вистави відбуваються менше, ніж за одну добу, але за цей час кожен з героїв встигає прожити ціле життя ... «Безіменна зірка» румунського драматурга Михая Себастіана – один із шедеврів світової європейської драматургії.
У репертуарі театру «Маскам Рад» вистава «Безіменна зірка» з'явилася на початку 2012 року. У жовтні 2012 року її було показано на сцені старовинного театру в Румунії – на батьківщині Михая Себастьяна, де він дуже відомий і популярний, а його чудова п'єса вважається національний надбанням Румунії. Потім ми ще багато разів показували виставу в Києві, але з 2015 року припинили його покази – з різних причин.
І ось, нарешті, зважилися: випустити в світ нову версію вистави. Отже, зустрічайте відроджену та оновлену «Безіменну зірку» – версія 2.0.
« Жінка та чиновник »
Комедія
« Нижче пояса, вище плінтуса »
Моновистава
« Секс на пляжі - не лише коктейль »
Комедія
« Хелемські мудреці »
« Муза »
Моновистава
Одного разу в маленькому місті відбувається неймовірна подія: на вокзалі зупиняється потяг, завжди слідував без зупинок. Більш того, на нічному пероні виявляється самотня красуня — одна з тих, що ніколи раніше не заїжджали так далеко від Бухареста. Учитель Марін Мірою дає красуні Моне притулок на ніч. Звичайно ж, молоді люди розуміють, що закохані, і вирішують не розлучатися. Але настає день, і за красунею приїжджає її друг. Сподобалась гра акторів, дуже позитивна вистава. Рекомендую для сімейного дозвілля! Гарна гра акторів, костюми, декорації, чудовий сюжет. Але мені дуже хотілось, щоб Мона залишилась разом з Маріном, змінила своє життя, але це вже буде інша вистава
Дуже точно і добре показано маленьке провінційне містечко, де всі один одного знають і єдина розвага – проїзд швидкісного потяга з великих міст. Фільм я дивилася в дитинстві і майже нічого не пам'ятала, тому сподівалася на щасливий фінал. І попри його нереалістичність, думаю, з таким фіналом вистава змогла б мене надихнути. На те, щоб більше уваги приділяти «внутрішній життєдіяльності», ніж «зовнішній», бути щасливим в моменті, тому що бачиш зоряне небо над головою. А реальний фінал викликає розчарування не у виставі, а в реальному світі. Актори грали відмінно. Вірила кожному, без винятку. Декорацій у виставі було мінімум. Мені якраз такий підхід дуже подобається: ніщо не відволікає від гри акторів і їх емоцій. В основному вистава налаштовує на ліричний лад. Дуже інтимний спектакль, як сказала в передмові режисер. При цьому він легкий для сприйняття. Часом смішний. Фінал змушує сумувати і залишає якесь відчуття дитячої образи на реальність, в якій немає місця безкорисливій романтиці.
Акторка, режисерка, драматургиня, письменниця, театральна і громадська діячка. З 2011 р. очолює незалежний театр «Маскам Рад». З 2013 – голова Ради ГО «Спільнобачення» і координаторка проектів «Джойфест», куди входять Міжнародний театральний фестиваль «Джойфест» (з 2013), Фестиваль дитячих театрів «Джойфест-діти» (з 2015), МФ історичного кіно «Поза часом» (з 2014), Фестиваль української класичної музики «Смальта» (з 2015). У 2014-му очолила Благодійний фонд «Обрій» (допомога ВС України на сході України). З 2018 – член ради ГО «Спілка «Гільдія незалежних театрів України». У 2019 засновує і координує проект «Міжнародний театральний фестиваль монодрам Solo Plays Fest». Член Незалежної медіа-профспілки України. Авторка оповідань, повістей, романів, есе, статей, 9 п’єс і 7 інсценізацій (твори Гоголя, Сент-Екзюпері, Мопассана, О’Генрі, Брюсова). Поставила 15 вистав, зокрема «Ніч перед Різдвом» Гоголя (2012) (покази на міжнародних театральних фестивалях у Болгарії та Польщі), «Дні Турбіних» Булгакова (2016), «Маленький принц» Сент-Екзюпері (2016) (показ на МТФ у Болгарії, 2017), «Free Love», «Про шкоду тютюну» Чехова (2018) (участь у 3-х МТФ у Румунії та Албанії), «Пампушка» Мопассана, «Камінний гість» Пушкіна, а також експериментальні «синтетичні» вистави «Життя в ритмі танго. П’яццолла – нотний портрет» і «Рудий коханець. Вівальді – нотний портрет». Зіграла Олену Попову у «Ведмеді» Чехова (реж. Ахмед Есмурзієв), Матільду в «Намисті» Мопассана (реж. Валерія Дємченко), Голубку в «Біля ковчегу о 8» Ульриха Хуба (реж. Алєся Ліфантій), Солоху й Імператрицю у «Ночі перед Різдвом» Гоголя, Баронесу фон Мюнхгаузен в «Тому самому Мюнхгаузені» Горіна (обидві – реж. Інна Гончарова). Авторка документальний фільмів «Той самий Мюнхаузен» (про перебування барона Мюнхгаузена в Київській фортеці під час російсько-турецької кампанії, 2016) та «Легенди Київської фортеці. Вбивство Столипіна» (2018), ігрового к/м фільму «Чудний епізод» за оповіданням Винниченка. Участь як оператора у фільмі «Зима у вогні» Євгена Афінеєвського.
Як відомо, театр починається з вішалки. Але не в нашому випадку ... Театр «Маскам Рад» почався з ідеї ... Ідеї об'єднати людей небайдужих, які прагнуть до розвитку, відданих Театру як явищу, а не тільки як професії, які люблять Театр у собі, а не себе в театрі. Можна сказати, що наш театр є, певним чином, Клубом, чимось схожим на клуб англійських джентльменів. В цей Клуб вхід відкрито далеко не для всіх. Участь в ньому є престижною та дуже дорого коштує. Ще б пак! Адже внеском кожного учасника є його душа, дорогоцінний час і весь життєвий досвід. А учасники одержують унікальну можливість для багатогранного творчого розвитку і особистісного зростання.
Прем'єра першої вистави Театру – сучасної притчі «Шабаш на двох» – відбулася в рамках театрального майданчика Міжнародного етно-культурного фестивалю «Трипільське коло» 02 липня 2011 року. Три дні безперервно йшла злива, і дістатися до сцени було нелегко як акторам, так і глядачам. Протягом 45 хвилин (час вистави) наші вдячні глядачі стояли по коліно в багнюці під проливним дощем – з парасольками або без. Не пішла жодна людина! І тоді ми остаточно усвідомили, що затіяли потрібну справу і що нам є, про що сказати людям.
Наступною нашою виставою стала вистава «Безіменна зірка» за знаменитою п'єсою румунського драматурга Міхая Себастіана. На другій прем'єрі були присутні представники Посольства Румунії, і з їх легкої руки ми поїхали з виставою «Безіменна зірка» на наш перший міжнародний театральний фестиваль в місто Лугож, в якому на початку 19-го століття почався весь театральний рух в Румунії. Ми виступали на сцені старовинного «Нового» театру, якому більше ста років, а «Старому» лугозькому театру – більше 150-ти! На наш виступ прийшли представники української діаспори, яка, як виявилося, в Лугож за чисельністю найбільша в Румунії. Також ми пообіцяли нашим румунським колегам, що запросимо їх алаверди на міжнародний театральний фестиваль до Києва – з їх «Безіменною зіркою». Таким був початок Джойфесту.
Перший міжнародний театральний фестиваль JoyFest відбувся в жовтні 2013 року в Києві. На нього приїхали колективи з різних міст України, також з Грузії, Італії та Румунії. У вересні 2019 року відбувся вже 7-й міжнародний театральний фестиваль JoyFest.
Організація і проведення власного фестивалю з новою силою позначили ще одну унікальну і дуже важливу складову Театру «Маскам Рад» і Міжнародного соціально-культурного проекту «Джойфест»: просвітництво. Ми поставили перед собою нелегке завдання: залучити до театрального руху якомога більше адептів, перетворити пасивних глядачів на активних учасників творчого процесу. З цією метою були організовані кілька проєктів: Театральні суботи та Театральні дні в Київській Фортеці, Театральний салон на Московській і Театральна вітальня в Музеї культурної спадщини (нині – Музей Української діаспори).
Театр «Маскам Рад» намагається щороку виїжджати на різні міжнародні театральні фестивалі – принаймні 1-2 рази на рік, щоб переймати досвід з їх організації та проведення, відстежувати тенденції в розвитку театрального мистецтва в світі.
У травні 2015 року в Київській Фортеці вперше було проведено театральний фестиваль JoyFest Діти. У травні 2019 року відбувся вже IV фестиваль дитячих театрів. Також у травні 2019 року ми започаткували ще один міжнародний театральний фестиваль: фестиваль монодрам Solo Plays Fest.
Всі три театральних фестивалі мають відзнаки Європейської фестивальної асоціації EFE.
Театр Маскам Рад – репертуарний театр. Сьогодні в репертуарі Театру більш ніж 30 різнопланових вистав у різних жанрах (від трагедії до комедії та мелодрами), серед яких 12 монодрам як класичних, так і сучасних авторських.
Театр Маскам Рад – фактично є ангажементним театром. В трупі театру майже всі актори (близько 30 осіб) грають також в інших театрах та беруть участь в різноманітних театральних та кіно проектах.
« Безіменна зірка »
