Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Безіменна зірка »
Лірична комедія – багатогранна, багатошарова, з глибоким сенсом, вірніше навіть сенсами і безліччю підтекстів. У ній багато тонів і півтонів, явних і прихованих, тонкої іронії і щирих почуттів. У ній – океан любові та море надії.
У кожної людини є вибір: мріяти або не мріяти, навіть якщо він живе в глухому містечку, де не зупиняються швидкі поїзди, а зв'язок із зовнішнім світом здійснюється через вокзал і залізничні колії. Але навіть в такому невеликому місті, де відбуваються події і в якому проживає трохи більше 8 тис. чоловік, крім вокзалу, обов'язково є мерія, готель, суд і ... гімназія, в якій працює головний герой учитель Марін Мірою.
Всі події вистави відбуваються менше, ніж за одну добу, але за цей час кожен з героїв встигає прожити ціле життя ... «Безіменна зірка» румунського драматурга Михая Себастіана – один із шедеврів світової європейської драматургії.
У репертуарі театру «Маскам Рад» вистава «Безіменна зірка» з'явилася на початку 2012 року. У жовтні 2012 року її було показано на сцені старовинного театру в Румунії – на батьківщині Михая Себастьяна, де він дуже відомий і популярний, а його чудова п'єса вважається національний надбанням Румунії. Потім ми ще багато разів показували виставу в Києві, але з 2015 року припинили його покази – з різних причин.
І ось, нарешті, зважилися: випустити в світ нову версію вистави. Отже, зустрічайте відроджену та оновлену «Безіменну зірку» – версія 2.0.
Спокійне життя благополучного сімейства порушується несподіваним зізнанням університетського викладача Джеффа Купера своїй дружині Кеті у найніжніших почуттях, до молоденької студентки Елсі, які захопили його. Відчайдушні спроби дружини повернути чоловіка набувають непередбаченого повороту, коли в гості приїжджає їх старший син Стів зі своєю спокусливою і позбавленою комплексів подругою Феліцією... В батькові сімейства, що страждав від платонічних почуттів до юної студентки, несподівано прокидається рішучість «героя- коханця». Але іскорці пристрасті, на щастя, не судилося перерости у нестримне вогнище…
За підтримки Istituto Italiano di Cultura Kiev. Жінка прагне сімейного щастя. Але щось чи хтось постійно стає на заваді, руйнує ідеали, зневажає сімейні цінності, нехтує найсвятішими почуттями. Вихід є – рецепт сімейного щастя від Даріо Фо – блискучого італійського драматурга, майстра сатири і щасливого сім'янина. Ласкаво просимо на кухню, де створюють любов!
Ви вiрите у любов пiсля 20 рокiв подружнього життя, коли неймовiрне, пристрасне, шалене почуття… пройшло? Але хiба роки подружнього життя не вартi того, щоб дати стосункам ще один шанс? Може, звернутися за порадою до професiонала? Aби остаточно розставити усi крапки. Фото: Ira Marconi
Ресторан при готелі. У опівнічному світлі з'являється прекрасна незнайомка і тут же проявляє знаки уваги інтелігентному чоловікові. Але хто вона? Нічний метелик, витончена шукачка пригод або нудьгуюча нероба? Чомусь здається, що за її наполегливими спробами зав'язати знайомство стоїть щось більше, ніж просто бажання красиво і ненудно провести ніч. Вона приваблює, спокушає і тут же відштовхує. Але хто сказав, що це знайомство обіцяє бути легким? Адже за все, що нам дорого потрібно боротися до кінця.
У єврейському місті Хелем є величезна проблема - з’явився «дурень» на ім’я Хойзек, який покохав доньку голови міського кагалу - Ціреле.Кагал мудреців знаходить рішення, як його позбутися. Однак Хойзек не дурень, а мудріший за «мудреців». Яким буде фінал і чим закінчиться історія кохання єврейських Ромео і Джульєтти? Все це та багато іншого Ви можете дізнатись, коли побачите виставу
Одного разу в маленькому місті відбувається неймовірна подія: на вокзалі зупиняється потяг, завжди слідував без зупинок. Більш того, на нічному пероні виявляється самотня красуня — одна з тих, що ніколи раніше не заїжджали так далеко від Бухареста. Учитель Марін Мірою дає красуні Моне притулок на ніч. Звичайно ж, молоді люди розуміють, що закохані, і вирішують не розлучатися. Але настає день, і за красунею приїжджає її друг. Сподобалась гра акторів, дуже позитивна вистава. Рекомендую для сімейного дозвілля! Гарна гра акторів, костюми, декорації, чудовий сюжет. Але мені дуже хотілось, щоб Мона залишилась разом з Маріном, змінила своє життя, але це вже буде інша вистава
Дуже точно і добре показано маленьке провінційне містечко, де всі один одного знають і єдина розвага – проїзд швидкісного потяга з великих міст. Фільм я дивилася в дитинстві і майже нічого не пам'ятала, тому сподівалася на щасливий фінал. І попри його нереалістичність, думаю, з таким фіналом вистава змогла б мене надихнути. На те, щоб більше уваги приділяти «внутрішній життєдіяльності», ніж «зовнішній», бути щасливим в моменті, тому що бачиш зоряне небо над головою. А реальний фінал викликає розчарування не у виставі, а в реальному світі. Актори грали відмінно. Вірила кожному, без винятку. Декорацій у виставі було мінімум. Мені якраз такий підхід дуже подобається: ніщо не відволікає від гри акторів і їх емоцій. В основному вистава налаштовує на ліричний лад. Дуже інтимний спектакль, як сказала в передмові режисер. При цьому він легкий для сприйняття. Часом смішний. Фінал змушує сумувати і залишає якесь відчуття дитячої образи на реальність, в якій немає місця безкорисливій романтиці.
Акторка, режисерка, драматургиня, письменниця, театральна і громадська діячка. З 2011 р. очолює незалежний театр «Маскам Рад». З 2013 – голова Ради ГО «Спільнобачення» і координаторка проектів «Джойфест», куди входять Міжнародний театральний фестиваль «Джойфест» (з 2013), Фестиваль дитячих театрів «Джойфест-діти» (з 2015), МФ історичного кіно «Поза часом» (з 2014), Фестиваль української класичної музики «Смальта» (з 2015). У 2014-му очолила Благодійний фонд «Обрій» (допомога ВС України на сході України). З 2018 – член ради ГО «Спілка «Гільдія незалежних театрів України». У 2019 засновує і координує проект «Міжнародний театральний фестиваль монодрам Solo Plays Fest». Член Незалежної медіа-профспілки України. Авторка оповідань, повістей, романів, есе, статей, 9 п’єс і 7 інсценізацій (твори Гоголя, Сент-Екзюпері, Мопассана, О’Генрі, Брюсова). Поставила 15 вистав, зокрема «Ніч перед Різдвом» Гоголя (2012) (покази на міжнародних театральних фестивалях у Болгарії та Польщі), «Дні Турбіних» Булгакова (2016), «Маленький принц» Сент-Екзюпері (2016) (показ на МТФ у Болгарії, 2017), «Free Love», «Про шкоду тютюну» Чехова (2018) (участь у 3-х МТФ у Румунії та Албанії), «Пампушка» Мопассана, «Камінний гість» Пушкіна, а також експериментальні «синтетичні» вистави «Життя в ритмі танго. П’яццолла – нотний портрет» і «Рудий коханець. Вівальді – нотний портрет». Зіграла Олену Попову у «Ведмеді» Чехова (реж. Ахмед Есмурзієв), Матільду в «Намисті» Мопассана (реж. Валерія Дємченко), Голубку в «Біля ковчегу о 8» Ульриха Хуба (реж. Алєся Ліфантій), Солоху й Імператрицю у «Ночі перед Різдвом» Гоголя, Баронесу фон Мюнхгаузен в «Тому самому Мюнхгаузені» Горіна (обидві – реж. Інна Гончарова). Авторка документальний фільмів «Той самий Мюнхаузен» (про перебування барона Мюнхгаузена в Київській фортеці під час російсько-турецької кампанії, 2016) та «Легенди Київської фортеці. Вбивство Столипіна» (2018), ігрового к/м фільму «Чудний епізод» за оповіданням Винниченка. Участь як оператора у фільмі «Зима у вогні» Євгена Афінеєвського.
Як відомо, театр починається з вішалки. Але не в нашому випадку ... Театр «Маскам Рад» почався з ідеї ... Ідеї об'єднати людей небайдужих, які прагнуть до розвитку, відданих Театру як явищу, а не тільки як професії, які люблять Театр у собі, а не себе в театрі. Можна сказати, що наш театр є, певним чином, Клубом, чимось схожим на клуб англійських джентльменів. В цей Клуб вхід відкрито далеко не для всіх. Участь в ньому є престижною та дуже дорого коштує. Ще б пак! Адже внеском кожного учасника є його душа, дорогоцінний час і весь життєвий досвід. А учасники одержують унікальну можливість для багатогранного творчого розвитку і особистісного зростання.
Прем'єра першої вистави Театру – сучасної притчі «Шабаш на двох» – відбулася в рамках театрального майданчика Міжнародного етно-культурного фестивалю «Трипільське коло» 02 липня 2011 року. Три дні безперервно йшла злива, і дістатися до сцени було нелегко як акторам, так і глядачам. Протягом 45 хвилин (час вистави) наші вдячні глядачі стояли по коліно в багнюці під проливним дощем – з парасольками або без. Не пішла жодна людина! І тоді ми остаточно усвідомили, що затіяли потрібну справу і що нам є, про що сказати людям.
Наступною нашою виставою стала вистава «Безіменна зірка» за знаменитою п'єсою румунського драматурга Міхая Себастіана. На другій прем'єрі були присутні представники Посольства Румунії, і з їх легкої руки ми поїхали з виставою «Безіменна зірка» на наш перший міжнародний театральний фестиваль в місто Лугож, в якому на початку 19-го століття почався весь театральний рух в Румунії. Ми виступали на сцені старовинного «Нового» театру, якому більше ста років, а «Старому» лугозькому театру – більше 150-ти! На наш виступ прийшли представники української діаспори, яка, як виявилося, в Лугож за чисельністю найбільша в Румунії. Також ми пообіцяли нашим румунським колегам, що запросимо їх алаверди на міжнародний театральний фестиваль до Києва – з їх «Безіменною зіркою». Таким був початок Джойфесту.
Перший міжнародний театральний фестиваль JoyFest відбувся в жовтні 2013 року в Києві. На нього приїхали колективи з різних міст України, також з Грузії, Італії та Румунії. У вересні 2019 року відбувся вже 7-й міжнародний театральний фестиваль JoyFest.
Організація і проведення власного фестивалю з новою силою позначили ще одну унікальну і дуже важливу складову Театру «Маскам Рад» і Міжнародного соціально-культурного проекту «Джойфест»: просвітництво. Ми поставили перед собою нелегке завдання: залучити до театрального руху якомога більше адептів, перетворити пасивних глядачів на активних учасників творчого процесу. З цією метою були організовані кілька проєктів: Театральні суботи та Театральні дні в Київській Фортеці, Театральний салон на Московській і Театральна вітальня в Музеї культурної спадщини (нині – Музей Української діаспори).
Театр «Маскам Рад» намагається щороку виїжджати на різні міжнародні театральні фестивалі – принаймні 1-2 рази на рік, щоб переймати досвід з їх організації та проведення, відстежувати тенденції в розвитку театрального мистецтва в світі.
У травні 2015 року в Київській Фортеці вперше було проведено театральний фестиваль JoyFest Діти. У травні 2019 року відбувся вже IV фестиваль дитячих театрів. Також у травні 2019 року ми започаткували ще один міжнародний театральний фестиваль: фестиваль монодрам Solo Plays Fest.
Всі три театральних фестивалі мають відзнаки Європейської фестивальної асоціації EFE.
Театр Маскам Рад – репертуарний театр. Сьогодні в репертуарі Театру більш ніж 30 різнопланових вистав у різних жанрах (від трагедії до комедії та мелодрами), серед яких 12 монодрам як класичних, так і сучасних авторських.
Театр Маскам Рад – фактично є ангажементним театром. В трупі театру майже всі актори (близько 30 осіб) грають також в інших театрах та беруть участь в різноманітних театральних та кіно проектах.
« Безіменна зірка »
