Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Як часто жінка почувається ЖІНКОЮ? Від чого залежить відчуття щасливої та чарівної левітації? Твір Ніла Саймона розбирає саме ці, надважливі в сьогоденні, питання. Адже збалансована взаємодія енергій Інь та Ян у всесвіті є результатом складної роботи над собою, над своєю особистістю, над своїм життям. І докладати зусиль мають як жінки, так і чоловіки – бо танго танцюють удвох.
Головна героїня опиняється сам на сам зі своїм середнім «неліквідним» віком та свіжим і болісним розлученням. Здається, що життя зупинилося, а всі напрацьовані схеми комфортного існування згоріли у полум'ї обставин. Вона мала б надломитися й зненавидіти свою долю. Але...
Доля дарує жінці трьох пришелепкуватих подруг та двох гарячих іспанських життєлюбів. Чим закінчиться ця дотепна комедія, і чи навчиться Флорес почуватися щасливою й чарівною квіткою, ми дізнаємося тільки переглянувши виставу. Ця постановка – поєднання чудового гумору, невичерпної мудрості існування та любові до життя і до себе.
Вірші Зерова, Семенка, Хвильового, Плужника, Теліги, Тичини та інших яскравих представників того трагічного покоління. Історія через поезію... Персонажі, які починають творити свою історію. Вірші, які оживають... люди, які зникають... Пластично-поетична вистава «Розстріляні Від(ро)дження» повністю побудована на віршах Розстріляного Покоління.
Уявіть: ваша дружина влітає до домівки, бере гроші, щоб розрахуватися з таксистом (хоча має власне авто), а потім розповідає, як подарувала геть усе ваше майно одному дуже милому молодику. Чи можливо таке? Подивившись «Альбатросів», ви зрозумієте, що можливо. Або ж одного разу ви повертаєтесь з шикарних і найнезвичніших похорон свого найкращого друга додому із дружиною, а потім виявляється, що померлий (нехай земля йому буде пухом) і не друг зовсім, та й дружина вже і не кохана… Чи все ж кохана? А потім… У цій виставі шість карколомних історій, що смішать, зводять з розуму і надихають жити. Жити щодня на повну. Причин тому багато. Одна з них біологічна: головним героям «Альбатросів» вже добряче за шістдесят, сімдесят чи вісімдесят. А вони кохають, ревнують, втрачають і знаходять, як першокурсники. Відсутній смак життя чи почуття гумору через вік? Це не про наших «Альбатросів» – виставу для усіх, хто цінує життя і вміє радіти. У головних ролях – золотий склад Театру на лівому березі.
Вистава-концерт присвячена сторіччю Молодого театру Леся Курбаса та в ігровій формі розповідає цікаві сторінки історії його заснування. Вистава дає відповідь на багато важливих питань – яким має бути театр, які його цілі та завдання – так, як про це мріяв Л. Курбас разом з іншими засновниками. Ми розповімо вам про вплив Молодого театру Курбаса сторічної давнини на розвиток національного українського театру та його зв'язок із сучасним Молодим театром. «100 років Молодий» – для усіх поціновувачів та шанувальників Молодого театру та театру в цілому. Єдина вистава в театрі, в якій задіяна вся трупа!
Затишна і душевна комедія з нотками ностальгії і присмаком щастя! Speed dating Kafe або Кафе Швидких Побачень набирають все більшої популярності в нашій країні. З одного боку, це набагато простіше, ніж традиційні способи знайомства: прийшов, підсів, поговорив, зачарував, повів ... А з іншого боку, не так-то це і легко – причарувати жінку за три хвилини відведеного часу. І не так-то легко за три хвилини зважитися провести з першим зустрічним ніч ... або (що ще складніше) все життя! Романтична історія про чоловіків і жінок, які давно вже шукають людину, чиє серце билося б в унісон ... Але ж знайти один одного – це тільки півсправи! Головне - не розбити крихке почуття, яке називається Любов! Що робити жінці, якщо її обранець настільки нерішучий в амурних справах, що навіть ніяковіє перед першим поцілунком? Чекати – або брати справу в свої ніжні, але сильні руки? А, з іншого боку, як вчинити чоловікові, коли перша зустрічна жінка пропонує йому ... себе ?! Причому всю, відразу і назавжди? А як бути, якщо вони вже вдвох і, здавалося б, щасливі – але безліч дрібних проблем, немов кісточки в мандарині, здатні зіпсувати все задоволення від перебування поруч з коханою людиною? Вишукана лірична вистава без обмежень за віком, статтю та орієнтацією (в тому числі політичною). А ще, що особливо унікально для «Чорного Квадрата» – актори будуть не тільки розмовляти, але й співати!
Моновистава – це той випадок, коли виконавець приречений на публічну самотність. Її обрала для себе народна артистка України Ірина Кліщевська. Наркотики, алкоголь, суїциди та хвороби, неймовірний успіх, злети та падіння в прірву, найкращі чоловіки та заздрощі жінок... В житті видатної Едіт було стільки, що вистачило б на кілька серіалів, то що ж говорити про виставу... Вистава неодноразово брала участь у Міжнародних театральних фестивалях моновистав, де здобула премії та нагороди (нагорода «За кращу жіночу роль» на фестивалях «BGMOT 2006» (Болгарія) та «Відлуння» (Україна), «За високу майстерність» («Armmono»-2004), диплом фестивалю «Вересневі самоцвіти» (Україна), Гран-прі фестивалів «Албамоно 2006» та Фестивалю моновистав Македонії).
Була вражена і довго ділилася емоціями від перегляду. Це історія про 4-ох подруг, у кожнї з яких свої проблеми. Головну героїню Флорес кидає чоловік і подруги намагаються її підтримати та влаштувати їй нове життя. Від початку до кінця була захоплена дією, що відбувалася на сцені. Пораджу мамі, подругам.
Чотири подруги зовсім різні і у кожної свій погляд на життя та жіноче щастя, але це не заважає їм бути гарними та відвертими подругами. На наших очах розігрується драма однієї з них, але в виставі багато гумору, пісень та танців, що відчуваєш себе присутнім на веселим карнааалі. Дуже сподобались костюми, сучасні повсякденні та яскраві іспанські. Коли наприкінці вистави актори почали всіх глядачів запрошувати на танок, це було неповторно та феєрично.Я би назвала цю виставу-вистава свято. Актори нібито не грали, п проживали своє життя. Я не могла відірватися від вистави. Багато танців і співів. Ця вистави підійде для будь-кого.
Смішно було як жінкам, так і чоловікам, незалежно від віку. Після вистави я виходила з посмішкою і бажанням всім швидко порекомендувати цю виставу. Вся зала виходила підспівуючи і підтанцьовуючи. Ця вистава надихне жінок, які тільки закінчили відносини. У однієї з акторок був відвертий костюм. Дуже гарний бюст. Але це в межах пристойності. Ця вистава про відносини. Про дружбу жінок. Про нелегкий вибір, який іноді необхідний. Та про душевні переживання внаслідок несподіваних обставин. Дівчата дуже гарно впоралися зі своїми ролями. Вони ніби грали про себе. Тому і сприймалася вистава на одному диханні і дуже позитивно. А от чоловіки в полі іспанців були не такі переконливі, але доволі смішні. Чоловіки зовсім не головні в цій виставі. Але хочу відмітити чоловічий вокал. Вони запалили всіх. Цікаво і для чоловіків. В для жінок. Жінок особливо, можливо кожна впізнає себе у персонажах.
Вистава зробила мій вечір, багато пісень і танців, а також легкий гумор зробили настрій чудовим. Навіть після вистави хотілося продовжувати танцювати. Це історія про чотирьох подружок, їхні проблеми і переживання. Про те, як важливо вчасно допомогти і дати поштовх до нового життя. Раджу відвідати із подружками. Актори повністю передали свої образи, це немовби була зустріч вдома, на кухні у когось з моїх подружок. Дуже сподобалися підібрані типажі дівчат, адже кожен знайде прототипа з реального життя.
Если вы хотите провести лёгкий вечер с испанским акцентом, то хорошим выбором будет спектакль "Бережiть Флорес". Жизненная ситуация многих из нас предлагает понаблюдать за собой со стороны. Тем более это касается вечной темы: мужчина и женщина. " Танго танцуют вдвоём "...Всё и все взаимосвязаны. Хорошая игра актёров, интересное решение сцены, испанские песни в исполнении актеров - и всё это приправлено юмором - оставили надолго улыбку на моем лице. И главная интрига - запоминающийся, фееричный финал, в котором может поучаствовать каждый.
Якщо ви хочете вкотре замислитись над тим, які складові жіночого щастя, посміятися, послухати запальні музичні композиції і навіть під них станцювати)), тоді вистава "Бережіть Флорес" саме для вас. В основі сюжету героїня Флорес, яка після розлучення з чоловіком намагається відродитися по-новому, відчути смак життя, зрозуміти, як стати щасливою, незважаючи на життєві негаразди. Звичайно, розрив з коханим є болючим моментом для кожної жінки, але вистава є досить оптимістичною і мотивуючою, вона показує, що вихід завжди є, навіть тоді, коли здається, що усьому кінець. Головне полюбити і цінувати себе, визначити свої бажання. І хоча для успішного союзу, шлюбу, як і для танго, потрібні двоє, але найбільше все ж залежить від жінки. Чи не найприємнішими моментами у виставі були вокальні партії чарівних іспанців, які і допомогли Флорес перебороти кризовий період. Енергійними всесвітньовідомими композиціями у виконанні Віталія Дерев'янчука та Кирила Горолюка була пересипана вистава від початку і до кінця. Настільки енергійними і запальними, що всидіти на місці було важко. А під фінальну пісню взагалі з акторами уже танцювала половина зали. Також вистава, незважаючи на деякий трагізм ситуації і філософську складову, все ж має і добру порцію гумору і чудово підходить для того, щоб провести лёгкий позитивний вечір з близькими людьми. Стосовно акторів, хочеться відзначити їх костюми, а найкраща гра - це Інни Белікової. Їй віриш, як нікому і дуже цікаво спостерігати за сценічним перевтіленням. Загалом, можливо, моментами хотілося більшої реалістичності, менше гучності у діалогах, бо і постановка на Малій сцені дозволяє зробити бажану камерну атмосферу маленької квартири. Але у нашої героїні Флорес було три "божевільні" подруги, кожна зі своїм характером і дивакуватістю, тож спокійним їх спільне перебування бути просто не могло. А може такі подруги і насправді бувають і в якійсь із них ви впізнаєте свою? ;)
Вистава «Бережіть Флорес» за твором неперевершеного американського драматурга і сценариста Ніла Саймона. Переклад, постановку та музичну концепцію зробив з.д.м. України Максим Михайліченко. В перші хвилини вистави мені здалось, що сцени списані з нашого життя: як ми з подругами збираємось інколи щоб «потеревенити» про наші «дрібнички», про чоловіків і мужчин, обговорити останні побачені вистави і запланувати сумісний виїзд на дачу, Дніпро, в парк чи похід до театру. Вся вистава крутиться над темою життя Флорес (грає Олена Михайліченко), але основну роль мені здається грає Олі (Інна Белікова). ЇЇ ентузіазм , віра в краще майбутнє, оптимізм наполегливість, змінюють не тільки погляд, а й життя Флорес. Ці чудово зіграні іспанці: Ренальдо (Віталій Дерев’янчук) та Хулію ( Кирило Горолюк) , пісні, музика і танці не дають можливості ні на хвилину засумувати, відчути занепокоєння за майбутнє, та смуток від життєвої ситуації. Радують погляд дизайнерські костюми.
Браво, Браво, Браво! Такие спектакли хочется смотреть и любоваться. Игра актёров впечатляющая! В спектакле очень много вокальных номеров, что очень радует, номера сильные и чувственные. Сюжет распространенный: четыре подруги, у каждой из них свои проблемы в жизни, мы видим страдания главной героини после развода, поиск себя. Игра актёров очень трогательная, сопереживаешь героям. Финал феерический-блистательный карнавал! Спасибо за мастерство! Спасибо за волшебные вечер!
У Театрі юного глядача на Липках почав працювати актором після закінчення Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого, майстерня І.Молостової.
У 2002 році на сцені ТЮГу дебютував як режисер постановкою «Вовки та…», що нагороджена театральною премією Київська пектораль в номінації «Кращий режисерський дебют».
1998 року закінчила Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж (майстерня В. Ковалевського, Г. Богомаз-Бабій), працювала у Херсонському обласному українському музично-драматичному театрі.
Від 1998 року актриса Київського академічного театру юного глядача на Липках.
У 2003р. закінчила КНУТКіТ ім. І. Карпенка-Карого (майстерня Ю. Висоцького)
З 2003р. - актриса Київського академічного театру юного глядача на Липках.
Інна Бєлікова – голос Кіри Найтлі в офіційному українському дубляжі для кінотеатрів.
Народилася в Харкові 1 лютого 1984 року.Вокалом почала займатися з 14 років.Навчалася в Харьківській художній школі ім.Рєпіна.У 2005 році закінчила театральний факультет за спеціальністю актор театру драми і кіно Харківського державного університету мистецтв ім.Котляревского (майстер мистецької студії Литко А.Я.).З 2003 року по 2009 рік працювала акторкою в Харківському театрі юного глядача та одночасно з 2006 року солісткою-вокалісткою в Харківському театрі музичної комедії.З 2010 року працювала в муніципальному театрі м.Києва.З 2011 року працюю в Київському академічному театрі юного глядача на Липках.З 2017 року співпрацюю з Jazz Band Олександра Меламуда ім. Джульєтти Капулетті таз 2018 року - театром Олександра Меламуда.
Закінчив акторський факультет (педагог Ільченко П. І) Національного університету культури і мистецтв 2008 року та Національний університет театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого за спеціальністю актор драматичного театру та кіно (майстерня Гулякіної Евгенії Олександрівни) 2013 року.
Від 2014 року актор Київського академічного театру юного глядача на Липках.
Визнаний кращим народним співаком у конкурсі «Караоке на Майдані» 2014 року.
Саме у часи небаченого підйому національного мистецтва в Києві виник новий театр. Ідея створення театрального колективу, який присвятив би себе вихованню дітей та молоді, належить Олександру Соломарському та Ірині Дєєвій. Незважаючи на те, що у них не було ані приміщення, ані коштів, 8 листопада 1924 року київська дітвора побачила першу прем’єру майбутнього київського ТЮГу – «Мауглі» за однойменним оповіданням Редьярда Кіплінга. Віра, творча наснага керівників та акторів новоствореного колективу переборювали будь-які перешкоди.
Заснований як Державний театр для дітей, ТЮГ впродовж історії не раз змінював свою назву (носив імена Івана Франка, Максима Горького, Ленінського комсомолу), переїжджав у різні приміщення (першу виставу грали у Будинку вчителя). Незмінними для різних поколінь, що працювали у ньому впродовж усіх років, залишалися дух служіння мистецтву, бажання вводити у таємничий світ театру, закохувати у нього дітей, підлітків та їхніх батьків. Театр на Липках – особливий творчий колектив, адже він працює для різних вікових категорій. Гостинно відчиняючи двері зранку перед малюками, ввечері ТЮГ показує вистави для підлітків, молоді і дорослих.
З 1991 року Театром юного глядача на Липках керує народний артист України Віктор Гирич. За чверть століття роботи в тюгівському колективі він заслужив репутацію режисера, який завдяки знанню також і дитячої психології успішно ставить спектаклі для глядачів різного віку. Театр постійно перебуває в стані мистецького пошуку, його трупу весь час поповнюють молоді актори, запрошуються на постановку різні режисери. Свого часу тут працювали відомі тепер митці Роман Віктюк, Богдан Бенюк, Віталій Лінецький.
Сьогодні в репертуарній афіші театру понад 30 вистав, серед яких значаться як п’єси сучасних драматургів, так і твори відомих класиків вітчизняної та світової літератури.