цю виставу
Як часто жінка почувається ЖІНКОЮ? Від чого залежить відчуття щасливої та чарівної левітації? Твір Ніла Саймона розбирає саме ці, надважливі в сьогоденні, питання. Адже збалансована взаємодія енергій Інь та Ян у всесвіті є результатом складної роботи над собою, над своєю особистістю, над своїм життям. І докладати зусиль мають як жінки, так і чоловіки – бо танго танцюють удвох.
Головна героїня опиняється сам на сам зі своїм середнім «неліквідним» віком та свіжим і болісним розлученням. Здається, що життя зупинилося, а всі напрацьовані схеми комфортного існування згоріли у полум'ї обставин. Вона мала б надломитися й зненавидіти свою долю. Але...
Доля дарує жінці трьох пришелепкуватих подруг та двох гарячих іспанських життєлюбів. Чим закінчиться ця дотепна комедія, і чи навчиться Флорес почуватися щасливою й чарівною квіткою, ми дізнаємося тільки переглянувши виставу. Ця постановка – поєднання чудового гумору, невичерпної мудрості існування та любові до життя і до себе.
Если вы хотите провести лёгкий вечер с испанским акцентом, то хорошим выбором будет спектакль "Бережiть Флорес". Жизненная ситуация многих из нас предлагает понаблюдать за собой со стороны. Тем более это касается вечной темы: мужчина и женщина. " Танго танцуют вдвоём "...Всё и все взаимосвязаны. Хорошая игра актёров, интересное решение сцены, испанские песни в исполнении актеров - и всё это приправлено юмором - оставили надолго улыбку на моем лице. И главная интрига - запоминающийся, фееричный финал, в котором может поучаствовать каждый.
Якщо ви хочете вкотре замислитись над тим, які складові жіночого щастя, посміятися, послухати запальні музичні композиції і навіть під них станцювати)), тоді вистава "Бережіть Флорес" саме для вас. В основі сюжету героїня Флорес, яка після розлучення з чоловіком намагається відродитися по-новому, відчути смак життя, зрозуміти, як стати щасливою, незважаючи на життєві негаразди. Звичайно, розрив з коханим є болючим моментом для кожної жінки, але вистава є досить оптимістичною і мотивуючою, вона показує, що вихід завжди є, навіть тоді, коли здається, що усьому кінець. Головне полюбити і цінувати себе, визначити свої бажання. І хоча для успішного союзу, шлюбу, як і для танго, потрібні двоє, але найбільше все ж залежить від жінки. Чи не найприємнішими моментами у виставі були вокальні партії чарівних іспанців, які і допомогли Флорес перебороти кризовий період. Енергійними всесвітньовідомими композиціями у виконанні Віталія Дерев'янчука та Кирила Горолюка була пересипана вистава від початку і до кінця. Настільки енергійними і запальними, що всидіти на місці було важко. А під фінальну пісню взагалі з акторами уже танцювала половина зали. Також вистава, незважаючи на деякий трагізм ситуації і філософську складову, все ж має і добру порцію гумору і чудово підходить для того, щоб провести лёгкий позитивний вечір з близькими людьми. Стосовно акторів, хочеться відзначити їх костюми, а найкраща гра - це Інни Белікової. Їй віриш, як нікому і дуже цікаво спостерігати за сценічним перевтіленням. Загалом, можливо, моментами хотілося більшої реалістичності, менше гучності у діалогах, бо і постановка на Малій сцені дозволяє зробити бажану камерну атмосферу маленької квартири. Але у нашої героїні Флорес було три "божевільні" подруги, кожна зі своїм характером і дивакуватістю, тож спокійним їх спільне перебування бути просто не могло. А може такі подруги і насправді бувають і в якійсь із них ви впізнаєте свою? ;)
Вистава «Бережіть Флорес» за твором неперевершеного американського драматурга і сценариста Ніла Саймона. Переклад, постановку та музичну концепцію зробив з.д.м. України Максим Михайліченко. В перші хвилини вистави мені здалось, що сцени списані з нашого життя: як ми з подругами збираємось інколи щоб «потеревенити» про наші «дрібнички», про чоловіків і мужчин, обговорити останні побачені вистави і запланувати сумісний виїзд на дачу, Дніпро, в парк чи похід до театру. Вся вистава крутиться над темою життя Флорес (грає Олена Михайліченко), але основну роль мені здається грає Олі (Інна Белікова). ЇЇ ентузіазм , віра в краще майбутнє, оптимізм наполегливість, змінюють не тільки погляд, а й життя Флорес. Ці чудово зіграні іспанці: Ренальдо (Віталій Дерев’янчук) та Хулію ( Кирило Горолюк) , пісні, музика і танці не дають можливості ні на хвилину засумувати, відчути занепокоєння за майбутнє, та смуток від життєвої ситуації. Радують погляд дизайнерські костюми.
Браво, Браво, Браво! Такие спектакли хочется смотреть и любоваться. Игра актёров впечатляющая! В спектакле очень много вокальных номеров, что очень радует, номера сильные и чувственные. Сюжет распространенный: четыре подруги, у каждой из них свои проблемы в жизни, мы видим страдания главной героини после развода, поиск себя. Игра актёров очень трогательная, сопереживаешь героям. Финал феерический-блистательный карнавал! Спасибо за мастерство! Спасибо за волшебные вечер!
1998 року закінчила Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж (майстерня В. Ковалевського, Г. Богомаз-Бабій), працювала у Херсонському обласному українському музично-драматичному театрі.
Від 1998 року актриса Київського академічного театру юного глядача на Липках.
Інна Бєлікова – голос Кіри Найтлі в офіційному українському дубляжі для кінотеатрів.
Закінчив акторський факультет (педагог Ільченко П. І) Національного університету культури і мистецтв 2008 року та Національний університет театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого за спеціальністю актор драматичного театру та кіно (майстерня Гулякіної Евгенії Олександрівни) 2013 року.
Від 2014 року актор Київського академічного театру юного глядача на Липках.
Визнаний кращим народним співаком у конкурсі «Караоке на Майдані» 2014 року.
Народження Київського театру юного глядача припадає на особливий період історії нашої держави. Не виборовши після Жовтневого перевороту 1917 року незалежності від Москви, Україна шукала енергію для свого подальшого поступу в ідеї революційних перетворень у всіх сферах життя, що опанувала і національно свідомою інтелігенцією.
На початку двадцятих років, коли ще жила віра в людське обличчя радянського інтернаціоналізму, який обіцяв не лише не знищити, а й стати притулком для розвитку національних культур, вітчизняна література та мистецтво зазнали небувалого розвитку. Згодом період 20-х, початку 30-х років минулого століття увійде в історію під назвою «українського відродження».
Варто лише згадати імена Леся Курбаса та його акторів, Олександра Довженка, Миколи Куліша, Валер’яна Підмогильного, Миколи Хвильового, Олександра Олеся, Михайля Семенка та багатьох інших митців, аби збагнути, яка потужна творча енергія панувала тоді в українському суспільстві. На жаль, більшість цих імен згодом потрапили до списку «розстріляного відродження».
Саме у часи небаченого підйому національного мистецтва в Києві виник новий театр. Ідея створення театрального колективу, який присвятив би себе вихованню дітей та молоді, належить Олександру Соломарському та Ірині Дєєвій. Незважаючи на те, що у них не було ані приміщення, ані коштів, 8 листопада 1924 року київська дітвора побачила першу прем’єру майбутнього київського ТЮГу – «Мауглі» за однойменним оповіданням Редьярда Кіплінга. Віра, творча наснага керівників та акторів новоствореного колективу переборювали будь-які перешкоди.
Заснований як Державний театр для дітей, ТЮГ впродовж історії не раз змінював свою назву (носив імена Івана Франка, Максима Горького, Ленінського комсомолу), переїжджав у різні приміщення (першу виставу грали у Будинку вчителя). Незмінними для різних поколінь, що працювали у ньому впродовж усіх років, залишалися дух служіння мистецтву, бажання вводити у таємничий світ театру, закохувати у нього дітей, підлітків та їхніх батьків. Театр на Липках – особливий творчий колектив, адже він працює для різних вікових категорій. Гостинно відчиняючи двері зранку перед малюками, ввечері ТЮГ показує вистави для підлітків, молоді і дорослих.
З Київським ТЮГом у різні часи співпрацювали видатні майстри театрального мистецтва – К. Станіславський, А. Бучма, В. Татлін, К. Кошевський, М. Фореггер та багато інших . Театр юного глядача неодноразово нагороджувався преміями та грамотами, його вистави брали участі у різноманітних фестивалях та конкурсах, отримували фахові нагороди та державні відзнаки.
З 1991 року Театром юного глядача на Липках керує народний артист України Віктор Гирич. За чверть століття роботи в тюгівському колективі він заслужив репутацію режисера, який завдяки знанню також і дитячої психології успішно ставить спектаклі для глядачів різного віку. Театр постійно перебуває в стані мистецького пошуку, його трупу весь час поповнюють молоді актори, запрошуються на постановку різні режисери. Свого часу тут працювали відомі тепер митці Роман Віктюк, Богдан Бенюк, Віталій Лінецький.
Сьогодні в репертуарній афіші театру понад 30 вистав, серед яких значаться як п’єси сучасних драматургів, так і твори відомих класиків вітчизняної та світової літератури.
