З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Баба Пріся
Баба Пріся
Баба Пріся
Баба Пріся
Баба Пріся

« Баба Пріся »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Жанр вистави «Баба Пріся» можна було б визначити як «сучасна українська народна трагікомедія». У драмі йдеться про сім’ю, що мешкає у Чорнобильській зоні відчуження. Головує у ній «дуже, дуже, дуже стара» баба Пріся — дещо інфернальна героїня, котра товаришує з русалками, під’їдає галюциногенні гриби і якось у війну зарізала дванадцятьох німців. З нею живуть онук і хвороблива донька, яку свого часу покинув чоловік.

Жанр: драма
Тривалість: 2 години
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Баба Пріся
Олег Стефан
Вовчик, Батько
Василь Сидорко
Русалка-радіо-Свобода
Софія Лешишак
Оксана Цимбаліст
Художник-постановник
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Таргани

« Таргани »

Іронічно про еміграцію
Призначено на злам

« Призначено на злам »

Капкан фантазій
Клас

« Клас »

Документальна вистава
Сталкери

« Сталкери »

Комедія
Відгуки
Надія

Відмова покидати свою зону комфорту спричиняє численні конфлікти з органами влади. Головна героїня це свого роду Жанна д'Арк пенсійного віку, яку водночас можна назвати й сірим кардиналом. Це вона все вирішує у сім'ї, у соціумі, в державі. Сам жанр трагікомедії впливає на зміну настроїв глядачів. Було смішно і водночас сумно.

Ірина Д.

Під час перегляду вистави відчувала змішані почуття, то сміх, то сум і співчуття до цієї дивної родини, яка живе в зоні відчуження. Емоції змінювалися, так як були смішні моменти, але назвати виставу веселою не можливо, оскільки в ній підняті такі проблеми як: нерівність у суспільстві, одвічна проблема добра і зла. Цікава вистава, яка весь час тримає в напружені. Герої вистави сім'я, яка проживає в зоні відчуження, тут розповідається про їх побут, їхні проблеми. Всі актори справжні, їм віриш, одним співчуваєш, проживаєш з ними їхнє життя, до інших відчуваєш ненависть. Вразив актор, який чудово ввійшов у жіночу роль. Під час вистави почуття змінювалися зі сміху на сум, страх, переживання і жаль за героїв цієї вистави. Порадила б відвідати усім хто цікавиться минулим нашого народу, проблемами добра і зла, нерівності у суспільстві.

Юрій

Вистава про дивакувату бабу та її сім'ю, які живуть у зоні відчуження. Кожен герой відображення однієї з суспільних проблем: проблема матерів одиначок і неповноцінних дітей, продажність поліції, проблема добра і зла Загалом було нудно, але були смішні моменти. Після вистави залишився в змішаних почуттях.

Наталія К.

Було інколи моторошно, інколи смішно, інколи сумно. Здебільшого було трішки лячно. Гучні звуки сирени, пострілів, світло створювали досить моторошну атмосферу. Інколи було смішно. Сюжет захопив, тож я дивилася виставу на одному подиху. Настрій під час та після вистави був трішки сумний. З'являлися актриси лише у нижній білизні та хутрі. Акторам вдалося переконати мене, передати емоції та атмосферу, яка закладена у п'єсі. Точно лише дорослим, повнолітнім людям, які знайомі з історією України, вибухом на Чорнобильській АЕС. Актори в кінці вистави сіли у зал до глядачів. Вистава сподобається людям, які люблять нестандартний, сучасний театр, яких не бентежать лайка на сцені та напівголі тіла акторів.

Христина

Така собі трагікомедія на кшталт класичних творів "Кайдашевої сім'ї" чи "Хіба ревуть воли як ясла повні". Люблю, коли життя пересічних українських сімей змальовується без прикрас і перебільшень, таке як воно є. Не лише щасливе і з піснями, а й часто до болі несправедливе й трагічне. Начебто й комедійна історія, але це лише поверхневе враження. Насправді - вистава, яка хвилює до глибини душі, бо піднімає ті одвічні проблеми "добра і зла", "влади й народу", "несправедливості й нерівності", "безкарності і правосуддя". А яким же колоритним персонажем постає баба Пріся. В одній 86-річній бабусі поєднано дитячу безпосередність й оптимізм , старечу дратівливість, а також відчайдушну хоробрість й відвагу, якою може похвалитись не жоден молодий і дужий чоловік. Ця сильна жінка, яка і у вогонь і у воду піде заради своїх близьких, заради справедливості й незалежності є лише прототипом сотні й тисячі таких самих жінок, які, на жаль, залишились невідомими й невизнаними героями, але це не применшує їхньої значимості. Кожен персонаж вистави відображає якусь проблему людства. Вовчик - проблему адаптації у сусіпільстві хворих дітей. Його мати - проблему сімей самотніх матерів . А поліцейський Вася - яскравий приклад корупції при владі. Гострих питань у цій історії багато, а відповіді на них кожен повинен віднайти для себе вже сам. Актори грали фантастично, без перебільшення. Їм віриш, співчуваєш та переживаєш за них. І актор, який грав Бабу Прісю дуже переконливо зіграв, навіть не очікувала, що чоловіку вдасться так вдало зіграти жінку. Вистава викликала неоднозначні емоції. Спочатку здавалось, що прийшла на комедію, було багато смішних моментів, але потім розумієш, наскільки глибокі проблеми піднімаються у виставі і настрій змінюється, як то кажуть :" і смішно і плакати хочеться". Та попри це вистава дуже сподобалась. Можна й посміятись й подумати "про глибоке". Я вважаю, що вистава була б цікавою для усіх, хто цікавиться нашою історією, автентикою та фольклором. Або тим, хто хоче поглянути на Чорнобильську катастрофу трішки з іншого ракурсу, з ракурсу зламаних людських життів.

Ірина

Під час вистави зазвичай були моторошні відчуття, співпереживання героям. Також був подих, буди й комічні моменти, веселі. Найбільше сподобалось те, що головна героїня Баба Пріся постає у дуже незвичному образі: вона ні то мольфарка, ні то знахарка, відьма. Різношерстні перипетії сюжету відкривають для глядачів історію життя з одного боку звичайної, а з іншого дуже дивної родини. Актори виклались на всі сто, особливо актор, який виконував роль Баби Прісі. Кожен відповідав поставленій задачі, це було дуже щиро. Крута інтерпретація Радіо Свободи та дівчата на шафі, розкішні вокальні вставки.

Ольга

Це дуже весела вистава, через яку протгнута дуже сумна лінія. Тому було все: і смішно, і страшно, і сумно. Історія сімї (бабця, донька, внук), які проживають у зоні відчудження. Бабця не покинула територію ще при евакуації. СІмя доньки поїхала, проте їх не прийняли у новому місці, тож вони повернулись, правда без чоловіка. Це історія про їхній побут, життя, і неприємність, яка все зупинила. Актор, який грав бабцю прісю, чудово перевтілився. Приміщення в хорошій локації, проте саме приміщення в радянському стані. Наразі відбуваєтсья ремонт, тож сподіваємось на краще.

Олеся

Відчуття, як при перегляді голівудського триллеру: трохи страшно, трохи сумно, співпереживаєш одним героям, ненавдиш інших. Цікава й насичена вистава , що тримає в напрузі. Бабуся з донькою та внуком живуть в Чорнобильській зоні (відчуження). Яскраво змальовано їх побут та проблеми. Одного дня внука підстрілюють браконьєри, і баба Пріся вирішує мститись. Підіть, якщо у вас поганий настрій, і тоді: 1. Ваш настрій покращиться, або 2. Ваш настрій стане ще гіршим. Актори грали майстерно й переконливо, весь час співпереживаєш їм (любиш їх, переживаєш за них, сумуєш). Враження були, мов снігова лавина: стрімко й чим довше триває вистава - тим більший спектр різних емоцій і думок виникає. Високі сходи щоб потрапити в глядацьку залу - перешкода для людей, що не пересуваються самостійно.