Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Біля ковчега о 8 »
У 2006 році одне з німецьких видавництв запропонувало театрам створити вистави для дітей на релігійну тему. Німецький актор, режисер і драматург Ульріх Хуб звернувся до сюжету про Всесвітній потоп. На його основі драматург створив притчу про дружбу, любов до ближнього, віру і безвір'я, яка відразу ж завоювала визнання і отримала приз як найкраща дитяча п'єса Німеччини. Однак її проблематика виявилася настільки ширше рамок дитячої п'єси, що п'єсу «Біля ковчега о восьмій» з величезним успіхом ставлять дорослі театри світу.
Трьом пінгвінам, які живуть на крижині в холодній Антарктиці і постійно сваряться між собою, біла Голубка приносить звістку: Бог втомився від вічної ворожнечі людей і тварин і вирішив обрушити на землю потоп. Перед пінгвінами постає питання: як проникнути на ковчег, маючи два квитки на трьох ...
Юні артисти театру «FantaziaNew» розігрують динамічний, зухвалий і смішний спектакль, в якому без повчальності і моралей, весело і ненав'язливо шукають відповіді на питання, які хвилюють багатьох.
В одному царстві, певній молодій державі новини розносяться дуже швидко і не скільки завдяки шпигунам і пронирам, а скільки завдяки Інтернету. Історія про юну і прекрасну принцесу, закоханого, але бідного актора, старого, але багатого короля, які живуть у еру нано-технологій і не бояться нічого, окрім витоку інформації і атомного комара. Це казка для дітей і їх батьків – для кожного знайдеться своя.
Весела, музична та романтична вистава про цікаві пригоди друзів Тома Сойєра та Геккльберрі Фінна, cтворена за мотивами всесвітньо відомої повісті американського письменника Марка Твена. Світ захоплюючих і небезпечних пригод та вигадок маленького американця близький нам сьогодні, тому що усі ми родом з однієї країни – країни дитинства.
Головні герої вистави – безпритульні собаки. Вони постійно голодні, не мають даху над головою... Єдине, що в них є, – це Яр, де вони живуть у зграї чи поодинці. Живеться собакам нелегко, але трапляються і цікаві моменти: хтось полюбляє бавитися, хтось – згадувати своє попереднє життя, інші милуються місяцем, нишпорять, вчаться читати по-людськи чи поводитися як людина. Усіх їх об’єднує гордість, яка не дозволяє їм жалітися і скиглити, бо кожен з них – вільний, вони «народжуються і вмирають так легко»...Проте в душі кожного героя живе мрія, мрія незалежних псів про залежність, мрія про Свою Людину… Собаки мріють не про господаря чи власника, який припне на ланцюг і буде годувати. Вони шукають Людину-Друга, а також свого місця – собачі дверцята, за якими так добре живуть пси!Проста і чуйна історія про собак і людей (або ж про людей і собак – це вирішувати Вам!), історія, яка закликає до людяності і добра.
Вистава, вирішена у стилістиці традиційного і завжди модерного українського вертепу, буде цікавою і дітям, і дорослим. Сполучаючи високе й низьке, героїку й гумор, трагедію і комедію, вона розповідає про те, як шляхетність духу, відвага й взаємодопомога виявляються важливішими за релігійні й національні відмінності, припиняють розбрат і ворожнечу.
Дідух, 12 пісних страв та колядки – це на Різдво. 40 жайворонків, веснянки та закликання птахів – на Благовіщення. Клечання, водіння тополі та русальні пісні – до Зелених свят. Закликання покровителів-безморозників, вшанування пастухів та курячі дівочі складчини – це на Кузьми-Дем’яна. Хочете дізнатися більше? Тоді вам до нас! Вистава для всієї родини, в якій відомі українські народні пісні об’єднані у своєрідний ланцюжок, який проходить крізь усе життя людини. Це цікаво, пізнавально, співочо! Вистава є переможцем театральної премії «Київська пектораль-1995» у номінації «Краща вистава для дітей».
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
Все почалося в маленькому провінційному містечку Прилуки. У 1990 році під керівництвом Тетяни Погребняк в прилуцькій школі №1 з'явився драматичний гурток, який не мав тоді навіть назви. Але вже через 5 років випускником гуртка став перший професійний актор Петро Сова, з якого і почалася династія «Фантазери».
Пізніше, в 1996-му році, Тетяна стала художнім керівником Центру творчості дітей та юнацтва (ЦТДЮ) міста Прилуки та режисером театральної студії. Власне, тут і з'явилася на світ перша «Фантазія».
Протягом наступних п'яти років театр розвивався, розростався, змінював адресу. З’явився свій штат: хореограф, аранжувальник, вокаліст, художник-дизайнер, художник по світлу, майстер по костюмах і багато інших творчих і відданих людей. Так «Фантазія» перетворилася в «Фантазію» з «плюсиком», а в 2002 році театр «Фантазія +» переїхав в міський Будинок культури, де і заслужив своє звання «Зразкового».
Але так сталося, що восени 2005 року Тетяна Погребняк переїхала до Києва і почала працювати з новим дитячим колективом, який до сьогоднішнього дня носить назву «FantaziaNew», що означає нова Фантазія. Зазнавши безліч перипетій, пізнавши багато труднощів і перемог, театр знайшов пристань в колегіумі «Олімп». Тут – на базі колегіуму – сталося друге диво в житті «Фантазії»: Наказом № 892 від 27.07.2011 атестаційна комісія Міністерства освіти України присвоїла театру звання «Зразковий художній колектив музичний театр юного акторам «FantaziaNew».
Але в 2013 році вони знову переїхали. Так, знайшли новий будинок на вулиці Приозерна. Завдяки підтримці студії «Квартал 95», режисера і продюсера Андрія Яковлева та сім'ї Замятіних, а також вірній самовідданій праці директорів і менеджерів театру почалося нове життя.
Зараз у штаті 16 педагогів-професіоналів зі спеціальною вищою освітою і більше 190 юних акторів.
« Біля ковчега о 8 »
