« Білоксі-блюз »
Події вистави відбуваються під час Другої Світової Війни. Рік 1943-й. Місце подій – південне містечко Білоксі на Місісіпі. Шість новобранців потрапляють в учбовий табір, де їх готують до смерті. Це історія про мрії, прагнення та бажання юної душі. Вистава розповідає про необхідність любити, створювати, бути потрібним. Але усе це перекреслено розумінням того, що молодих хлопців везуть на війну. Чи втратить людська душа свою індивідуальність, коли з людини почнуть ліпити машину для вбивств?
« Ми, Майдан »
Документальна вистава
« 5 оповідань Пєлевіна »
« Погані дороги »
« День Перемоги »
Трагікомедія
« Козацька слава »
Це було повне занурення в світ вистави, той стан, коли захоплює подих і не можеш відірватися, хочеш запам`ятати, не випустити з уваги жодну деталь. Шестеро новобранців прибувають в учбовий табір на 10 тижнів, аби навчитися бути солдатами та підготуватись до участі в воєнних діях. Протягом цього часу вони змінюються, частково переглядають своє ставлення до життя, проте не втрачають індивідуальність, мріють, хочуть кохати і бути потрібними. Усе, без винятку, сподобалось, адже було показано без прикрас: життя в армії як воно є, з несправедливостями, викликами, протестами, суворими правилами, чоловічою дружбою та відчайдушним намаганням не втратити те, що маєш. Не вистачило конкретики про майбутнє героїв вистави. Це ні в якому разі не мінус і не плюс - просто після такого "тісного знайомства" хотілося б поставити декілька запитань героям, як старим-добрим друзям, і точно бути певною, що в них все добре. Вистава підійде в першу чергу - для військових та тих, хто планує пов`язати своє життя з службою в армії. Для людей, які люблять замислюватись над сюжетом. Акторам повністю вдалося зануритись в роль, всі їх дії та слова здавалися натуральними та невимушеними. Навіть інтонації голосу передавали характер героїв, не було жодного моменту, коли б я не вірила їм. Деякі крісла в глядацькому залі були пошарпані, в буфеті невеликий асортимент товарів. Великий, світлий вестибюль, багато фотографій вистав та стелажів з хронологією подій театру.
Спектакль проходил в ТЮЗЕ на Липках на большой сцене в комфортных условиях.Пьеса написана известным американским драматургом Нилом Саймоном и идёт на сценах разных стран более 20 лет.На сцене ТЮЗа поставлена в2017 году и пользуется успехом.Судьбы молодых американских парней в период войны на базе подготовки,их мысли, переживания, поступки, становление мужчинами, любовь- это все характерно для любого народа и любой веры.Спектакль актуален во все времена.Я рекомендую его просмотр политикам, чтобы стремились к миру,. Ребятам , которые выбирают себе военную службу и тем, кто их будет готовить к ней.
Вистава про те, як готують новобранців до війни у Європі та Африці. Як ламають та змінюють їх характер. Як ставляться до військових у ті часи, та про що саме вони думають. Про справедливість та прийняття обставин. Які мрії у кожного перед смертю? Та що вони зробили б, якщо у них було б 7 днів до смерті? Про те, як чоловічому серцю хочеться кохання иа теплоти. Загалом вистава дуже сильна, та актори грали дуже классно, але все ж мені не вистачило якої-небудь родзинки.
У Театрі юного глядача на Липках почав працювати актором після закінчення Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого, майстерня І.Молостової.
У 2002 році на сцені ТЮГу дебютував як режисер постановкою «Вовки та…», що нагороджена театральною премією Київська пектораль в номінації «Кращий режисерський дебют».
Незважаючи на юний вік, Гліб Михайличенко вже робить успіхи і в театрі, і в кіно.
У 2018 році Гліб зіграв у мелодрамі «Затемнення» та «Спадкоємиця мимоволі».
У 2019 Гліб Михайличенко приєднався до команди акторів нового серіалу СТБ «За вітриною». Це – перша «справжня» роль Гліба в кіно.
Крім роботи в театрі та кіно, Гліб Михайличенко захоплюється і іншими видами творчості. Молодий актор любить співати, грає на гітарі, займається спортом.
Закінчив акторський факультет (педагог Ільченко П. І) Національного університету культури і мистецтв 2008 року та Національний університет театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого за спеціальністю актор драматичного театру та кіно (майстерня Гулякіної Евгенії Олександрівни) 2013 року.
Від 2014 року актор Київського академічного театру юного глядача на Липках.
Визнаний кращим народним співаком у конкурсі «Караоке на Майдані» 2014 року.
Навчався в КНУКіМ (майстерня П.І.Ільченка, другий педагог - Пивоварова К.В.)
Актор Київского ТЮГу на Липках.
У 2008 році закінчив Запорізький національний університет(Кафедра акторської майстерності, курс Г.В.Фортуса).
У 2003-2009 рр. працював в Запорізькому театрі юного глядача.
З 2009 року – актор Київського театру юного глядача.
У 2010 році закінчив Київський національний університет культури і мистецтва (майстерня Ю. Муравицького).
У 2011 році закінчив акторський факультет Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенко-Карого (творча майстерня народного артиста України, народного артиста Росії Е.М. Митницького).
У театрі на Липках з 2011 року.
Саме у часи небаченого підйому національного мистецтва в Києві виник новий театр. Ідея створення театрального колективу, який присвятив би себе вихованню дітей та молоді, належить Олександру Соломарському та Ірині Дєєвій. Незважаючи на те, що у них не було ані приміщення, ані коштів, 8 листопада 1924 року київська дітвора побачила першу прем’єру майбутнього київського ТЮГу – «Мауглі» за однойменним оповіданням Редьярда Кіплінга. Віра, творча наснага керівників та акторів новоствореного колективу переборювали будь-які перешкоди.
Заснований як Державний театр для дітей, ТЮГ впродовж історії не раз змінював свою назву (носив імена Івана Франка, Максима Горького, Ленінського комсомолу), переїжджав у різні приміщення (першу виставу грали у Будинку вчителя). Незмінними для різних поколінь, що працювали у ньому впродовж усіх років, залишалися дух служіння мистецтву, бажання вводити у таємничий світ театру, закохувати у нього дітей, підлітків та їхніх батьків. Театр на Липках – особливий творчий колектив, адже він працює для різних вікових категорій. Гостинно відчиняючи двері зранку перед малюками, ввечері ТЮГ показує вистави для підлітків, молоді і дорослих.
З 1991 року Театром юного глядача на Липках керує народний артист України Віктор Гирич. За чверть століття роботи в тюгівському колективі він заслужив репутацію режисера, який завдяки знанню також і дитячої психології успішно ставить спектаклі для глядачів різного віку. Театр постійно перебуває в стані мистецького пошуку, його трупу весь час поповнюють молоді актори, запрошуються на постановку різні режисери. Свого часу тут працювали відомі тепер митці Роман Віктюк, Богдан Бенюк, Віталій Лінецький.
Сьогодні в репертуарній афіші театру понад 30 вистав, серед яких значаться як п’єси сучасних драматургів, так і твори відомих класиків вітчизняної та світової літератури.
« Білоксі-блюз »
