З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Білка, яка прожила 100 років
Білка, яка прожила 100 років
Білка, яка прожила 100 років
Білка, яка прожила 100 років
Білка, яка прожила 100 років
Білка, яка прожила 100 років
Білка, яка прожила 100 років
Білка, яка прожила 100 років
Білка, яка прожила 100 років
Білка, яка прожила 100 років
Білка, яка прожила 100 років
Білка, яка прожила 100 років
Білка, яка прожила 100 років
Білка, яка прожила 100 років
Білка, яка прожила 100 років
Білка, яка прожила 100 років
Білка, яка прожила 100 років

« Білка, яка прожила 100 років »

14 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Ви колись бували у Швеції? Навіть, якщо ні – то ви точно маєте знати, що столиця Швеції – затишне місто Стокгольм. У самісінькому центрі Стокгольму є надзвичайний парк, що носить назву «Скансен» і в цьому парку живе дуже багато білок. Тваринки вони милі та смішні, але мають облізлі хвости, бо недоїдають. «Як так? Їх же напевне годують туристи» – подумаєте ви і будете мати рацію. Але у білок в парку «Скансен» просто жахлива пам’ять: вони ховають горіхи і потім забувають де їх закопали, тому і голодують.

За цими білками дуже любить спостерігати головна героїня цієї вистави, яка нічого не забуває. Все 20 сторіччя, вона вчилася любити і відпускати тих, кого полюбила, вчилася приймати себе і оточуючих. Хтось сприймав її, а хтось просто не помічав, що вона існує. Її життя здається маленьким та незначним у масштабі подій цілого століття, але хіба так буває, щоб чиєсь життя було неважливим?

Її життя – сентиментальна, затишна, весела і зворушлива історія тривалістю у 100 років. Вона довго шукала, кому ж довірити свої секрети. Шукала когось, хто зможе зрозуміти її, когось хто здатен розповісти її історію в театрі. Цим «кимось» виявився режисер Стас Жирков, який одного дня годуючи білок у Маріїнському парку раптом зрозумів, що настав час світові дізнатися про Білку, яка прожила ціле століття.

Вона говоритиме з вами зі сцени театру «Золоті ворота» голосом Віталіни Біблів, використовуючи її почуття гумору та фантазію. То як? Ви готові почути неймовірну історію однієї маленької і незначної білки, яка прожила сто років?

Жанр: фантазії біблів і жиркова
Тривалість: 1 година 20 хвилин
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Горобець, що гарчить. Едіт Піаф

« Горобець, що гарчить. Едіт Піаф »

Моновистава
Бережіть Флорес

« Бережіть Флорес »

Комедія
Розстріляні Від(ро)дження

« Розстріляні Від(ро)дження »

Містер Моджо Райзен

« Містер Моджо Райзен »

Моновистава
Небесна геометрія

« Небесна геометрія »

Притча
Відгуки
Оксана

Я в захваті від акторської гри Віталіни. Вона грала так, що не можливо було відірватися. Хотілося чути кожне слово! Вона розповідала різні історії з життя, які або викликали сміх, співчуття, або навіть жах, смуток. Після вистави відчувала печаль, весь час згадувала сюжет, з чимось погоджувалась, щось намагалася зрозуміти. У виставі грає одна актриса. І вона розповідає про своє довге складне життя. Ця розповідь неймовірно захоплююча. Часом смішна, часом сумна і навіть страшна. Героїня – ровесниця буремного 20-го століття. І пережила складні часи. Вона виросла у тяжких умовах, піддавалась насильству, шукала любов, втрачала близьких, та попри все це, залишалася з гумором, вірою у життя і людей. Героїня під час вистави перевтілювалася то в маленьку дівчинку, то в молоду жінку, то в стару бабусю. Всі ці перевтілення були зрозумілі і доречні. Актриса жила на сцені! Вона пила вино і чай, смакувала оселедець, палила, танцювала і показувала нам своє життя і життя близьких. Будь-який предмет декорацій був мистецьки використаний. Весь час було цікаво, а що за цими або іншими дверцятами, які вона відчиняла. З самого початку актриса заволоділа увагою глядачів, кидаючи нас в емоції то вгору, то вниз, і ми були повністю під магією її гри – плакали і сміялися разом з нею. Щиро вдячна театру і актрисі за пережиті емоції. За глибину.

Яна

Одразу виникаю ефект відвідувача магазину ІКЕА. Декорації в стилі скандинавського хюґе. Потім з'являється неймовірна білка вбрана у модний пуховик. І захоплення лише зростає. І так буде всю виставу. Це моновистава (що дуже складно для актора), з великою кількістю тексту та емоцій, це робить її більш відвертою. Актор відкритий як на сеансі у психолога, ще так близько до глядача, що будь-яка хибна емоція буде помітна. І саме в цій виставі акторка буде відверта на всі 100 відсотків, що викликає тільки захоплення і співпереживання. Сюжет розкриває нам різні етапи життя однієї людини. Про проблеми батьків і дітей, про внутрішні конфлікти, про щире кохання, і що можна дозволити собі закохатися. Про події, які залишають рубці на душі. Акторка органічно виглядала, як в ролі білки, так і в ролі маленької дівчинки, чи старої бабусі. І ці перевтілення іноді були дуже різкі, але ніяк не плутали глядача. У всіх рухах була легкість. Цілісна гра, яка передала багато емоцій, характерів для глядача. Костюм білки він неймовірний. Одразу вся жіноча частина захотіла мати такий пуховик. Все таке біле і чисте, що в принципі налаштовує на позитивну ноту. В мене були приємні враження від початку і до кінця. Все в цій історії наштовхувало мене на думки, що все буде добре і позитивно. Білого і чистого в нашому житті дуже багато, варто тільки це побачити в собі. У цієї вистави немає обмежень. Вона відверта і чесна, тому буде цікаво різному глядачу незалежно від статі, віку і т.д..

Вікторія

У виставі «Білка, яка прожила 100 років» фрекен Бок уже на схилі своїх літ розповідає про своє минуле та про всі визначні моменти у своєму житті. Стас Жирков та Віталіна Біблів зробили неймовірне — вони змогли прикувати очі всіх глядачі на годину 45 хвилин до однієї актриси та однієї життєвої історії. Увагу глядачів Віталіна не відпускала ні на мить завдяки майстерному перевтіленню в різних персонажів та в саму себе різного віку. Вже під кінець вистави актриса стає такою рідною та близькою, що її не хочеться відпускати навіть після третього виходу під крики «Браво». І не лише актриса стає близькою, але й декорації, в яких опиняється героїня. Сцена — це маленька затишна кухня в білих тонах, у якій кожен елемент інтер’єру використовується у виставі.