« Біда від ніжного серця »
Водевіль «Біда від ніжного серця» – легка іскрометна музична вистава про сватання легковажного сина багатого сімейства.
Що, скажіть, робити молодій людині – симпатичному, доброму, та ще мріє одружитися? Ви відповісте: «Знайти наречену, запропонувати їй руку і серце»... І будете абсолютно праві. Але що робити цьому юнакові, якщо його серце буквально тане від любові, побачивши будь-яку молоденьку дівчину?
Дія п'єси відбувається в позаминулому столітті, але інтригуючий сюжет привертає увагу і сьогодні. Вистава не сходить зі сцен театрів уже півтора століття, адже тема непідкупною любові актуальна в усі часи. Положення в суспільстві та фінансовий добробут не можуть стати мірилом людського щастя – в цьому головна ідея твору.
Водевиль- сложный жанр, особенно исторически отдаленный сюжетно. Для успеха спектакля нужен синтез понимания и воплощения бытовой достоверности и возможности грамотно донести юмористический сюжет до современного зрителя. Подбор исполнителей для режиссера комедийного спектакля в жанре водевиля поставил сложную задачу найти исполнителей, обладающих не только сценическим мастерством, но и блестяще владеющих и искусством танца, вокальными данными, а, главное, искромётным юмором. К чести исключительно молодежной актерской команды, нужно отметить, что исполнительницы и мужской и женских непростых ролей отлично справились с воплощением характеров и избалованных купеческих дочурок и их мамаш, рвущихся в "высший свет". Нельзя не отметить и успех воплощения возрастным актером образа отца -миллионера перманентно влюбленного сына "на выданье". Молодому коллективу все оказалось под силу, хотя уменьшить степень буффонадности в игре не помешало бы. Всем зрителям, желающим улучшить настроение с удовольствием порекомендую посетить спектакль, а для себя сформировала мнение, что стоит продолжить знакомство с этим коллективом и углубиться в репертуар, надеясь не разочароваться.
Народився в 1977 році. У 1999 році закінчив КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого. Майстерня Ю. Висоцького.
У трупу театру «Срібний острів» запрошений в 2003 році.
2015 року навчається в Коледжі КіМУ на факультеті акторської майстерності. Майстерня Ю. Раєвського.
З 2018 року став актором студії театру «Срібний острів».
З 2016 року почала своє навчання в КНУ ім. Т. Шевченка за спеціальністю режисура кіно- і телемистецтва. Майстерня І. Толстих.
У 2018 році була запрошена в театр «Срібний острів».
У 2017 році закінчила Інститут ТКВТ КіМУ, майстерня н. арт. Україна Сомова Л.Н.
У трупі театру «Срібний острів» перебуває з 2018 року.
У 2015 році закінчила Коледж КіМУ, факультет акторської майстерності. Майстерня з. арт. України Лимар Л. Д. З 2015 по 2017 рік навчалася в Інституті ТКВТ КіМУ в майстерні нар.
арт. Україна Сомова Л.Н. А в 2019 закінчила навчання в Інституті КТІ КіМУ, за фахом – режисер кіно і телебачення.
У трупу театру «Срібний острів» запрошена в 2015 році.
Закінчила музичну школу імені Турчака за класом фортепіано і вокал.
У 2017 році закінчила Київський міжнародний університет (майстерня н. арт. Україна Сомова Л. Н.), відтоді навчається в КНУТКіТ ім. Карпенко-Карого за фахом режисер драматичного театру (майстерня Дубініна К. М.).
З 2017 року працює в виїзному дитячому театрі «Теремок». У цьому ж році увійшла до складу трупи театру «Срібний острів».
Закінчила в 2014 році Інститут ТКВТ КіМУ. Майстерня з. арт. Україна Лимар Л.Д.
У трупу театру «Срібний острів» була запрошена будучи ще студенткою.
До вступу до театрального ВНЗ отримав два технічних освіти: у 2006 році закінчив Київський технікум електронних приладів, в 2011 – Інститут ІДС НАУ.
У 2014 році закінчив Інститут ТКВТ КіМУ (майстерня з. арт. України Л. Лимар). У 2016 закінчив КНУТКіТ ім.Карпенка-Карого за фахом режисер драматичного театру (майстерня В. Чхаїдзе).
З 2014 по 2017 роки працював в Київському академічному театрі на Липках (ТЮГ).
У трупу театру «Срібний острів» запрошений в 2014 році.
Все почалося в далекому 1997 році. За підтримки ТОВ «Чорнобиль-Відродження» та його Генерального директора Гладкого В. М. виник театр, тобто підприємство, як годиться з усіх юридичних правилами, який назвали «Срібний острів». Якщо розшифровувати, то за цією назвою – образ людини, але людини духовної, людини, яка переживає. Кожна людина у певні мірі – «острів», а срібло – елемент, який очищує. Ось і було поставлено за мету очистити простір навколо за допомогою вічного, як світ, мистецтва театру. Тобто такий ось художній і моральний орієнтир і напрямок для творчого пошуку.
З 2002 року продовжується проект театру за підтримки ЮНІСЕФ при ООН, посольства Королівства Нідерланди в Україні, який називається «Срібна дорога до юних сердець». В рамках цього проекту театр дав багато вистав для дитячих будинків, інтернатів, для дітей інвалідів та дітей з малозабезпечених сімей.
Театр провів гастролі по всій Україні, даючи вистави у всіх виховних колоніях для неповнолітніх правопорушників.
« Біда від ніжного серця »
