Водевіль «Біда від ніжного серця» – легка іскрометна музична вистава про сватання легковажного сина багатого сімейства.
Що, скажіть, робити молодій людині – симпатичному, доброму, та ще мріє одружитися? Ви відповісте: «Знайти наречену, запропонувати їй руку і серце»... І будете абсолютно праві. Але що робити цьому юнакові, якщо його серце буквально тане від любові, побачивши будь-яку молоденьку дівчину?
Дія п'єси відбувається в позаминулому столітті, але інтригуючий сюжет привертає увагу і сьогодні. Вистава не сходить зі сцен театрів уже півтора століття, адже тема непідкупною любові актуальна в усі часи. Положення в суспільстві та фінансовий добробут не можуть стати мірилом людського щастя – в цьому головна ідея твору.
Народився в 1999 р. З 2015 року навчається в Коледжі КіМУ на факультеті акторської майстерності. Майстерня Ю. Раєвського.
З 2018 року став актором студії театру «Срібний острів».
Народилася в 1999 році. З 2016 року почала своє навчання в КНУ ім. Т. Шевченка за спеціальністю режисура кіно-і телемистецтва. Майстерня І. Толстих.
У 2018 році була запрошена в театр «Срібний острів».
Народилася в 1999 р. З 2016 року почала своє навчання в КНУ ім. Т. Шевченка за спеціальністю ведуча програм Національної телекомпанії. Майстерня Д. Лінартовича.
У 2018 році була запрошена в театр «Срібний острів».
Народився в 2000 р. в Києві. З 2015 року навчається в Коледжі КіМУ на факультеті акторської майстерності. Майстерня Ю. Раєвського.
З 2018 року став актором студії театру «Срібний острів».
Все почалося в далекому 1997 році. За підтримки ТОВ «Чорнобиль-Відродження» та його Генерального директора Гладкого В. М. виник театр, тобто підприємство, як годиться з усіх юридичних правилами, який назвали «Срібний острів». Якщо розшифровувати, то за цією назвою – образ людини, але людини духовної, людини, яка переживає. Кожна людина у певні мірі – «острів», а срібло – елемент, який очищує. Ось і було поставлено за мету очистити простір навколо за допомогою вічного, як світ, мистецтва театру. Тобто такий ось художній і моральний орієнтир і напрямок для творчого пошуку.
Першою виставою, якою театр почав свій найперший сезон в 1997 році, була постановка режисера Григорія Боровика (Мінськ, Білорусь) за трагікомедією польського класика Габріели Запольської «Їх четверо або я і це переживу!», де з успіхом взяли участь Народна Артистка України Неоніла Білецька, артисти Алли і Олег Масленникові, Володимир Кузнєцов, Людмила Лимар та інші. А далі було багато вистав (всього було поставлено 23 вистави і 2 було перенесено зі сцени театру «Сузір'я»), гастролей, участі в театральних фестивалях і проектах і співпраці з закордонними організаціями.
З 2002 року продовжується проект театру за підтримки ЮНІСЕФ при ООН, посольства Королівства Нідерланди в Україні, який називається «Срібна дорога до юних сердець». В рамках цього проекту театр дав багато вистав для дитячих будинків, інтернатів, для дітей інвалідів та дітей з малозабезпечених сімей.
Театр провів гастролі по всій Україні, даючи вистави у всіх виховних колоніях для неповнолітніх правопорушників. У 2009 році в рамках цього проекту театр показав виставу «А за що тебе даром любити?» за п'єсою Островського «Прибуткове місце» в актових залах провідних ВНЗ Києва, а в 2012 році вистава «Наталчина мрія» з пронизливою акторською роботою молодої актриси Олександри Деренговської була показана для вихованок жіночої колонії для неповнолітніх правопорушниць. Остання вистава (2017р.) з цього проекту – «Брати» за п'єсою талановитого сучасного ірландського драматурга Мартіна Макдонаха «Сиротливий захід», де в гострій і яскравій формі піднімаються проблеми виникнення крайніх форм агресії серед молоді, які мають різні погляди на світ, життя, на все ... Це п'єса – застереження, заклик зупинитися! Цей заклик був провезений по східній і західній Україні.
