З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Аварія
Аварія
Аварія
Аварія
Аварія
Аварія
Аварія
Аварія

« Аварія »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Чи може людина бути винною не знаючи своїх злочинів?

І що ж буде якщо відкрити очі на її життя?

Успішний Альфредо Трапс випадково вечеряє в компанії чотирьох жінок та ненароком приймає участь у дивній грі, яка дійсно починає здаватися йому реальністю. Для нього це заклик подумати про своє життя, про відповідальність, про совість, про покаяння, про Страшний суд...

Яке ж рішення прийме цей Суд? Простити чи не можна помилувати?

Жанр: інсценізація за творами фрідріха дюрренматта
Тривалість: 2 години
Мова: українська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Каліка з острова Інішмаан

« Каліка з острова Інішмаан »

Трагікомедія
Пристрасті за молодою куркою

« Пристрасті за молодою куркою »

Flower boom (Квітковий бум)

« Flower boom (Квітковий бум) »

Музична комедія
Дівчинка в акваріумі для золотої рибки

« Дівчинка в акваріумі для золотої рибки »

Вистава-геометрія
Торішній сніг

« Торішній сніг »

Відгуки
Анна

Очень любопытная премьера состоялась в марте 2021 года в ангажементном театре Сузирье, когда знающие и образованные люди отмечают 100-летие со дня рождения швейцарского писателя и драматурга Фридриха Дюрренматта! Любопытно было посмотреть, как киевский режиссер Тарас Жирко переосмыслил задумку автора, ведь в первоисточнике все роли исполняли мужчины, а в данном случае режиссер все отдал на откуп женщинам (ну помимо центрального персонажа коммивояжера на Студебеккере в исполнении Евгения Нищука)! Все задействованные артисты играли вдохновенно и проникновенно! Мне например очень понравился режиссерский ход с заменой мужских персонажей на женские, ведь у каждой женщины случался подобный ловкач в жизни, оставляющий кровавый след и незаживающие раны! Нищук же за блестящей, располагающей внешностью мастерски смог воплотить подлое нутро, благообразного, респектабельного человека с чудовищным бэкграундом, браво! Интересное решение с кардинально противоположными по настрою актами театральными – если первый сплошная водевильщина, эпатаж и гротеск, то второе-серьезное расследование, уличение и уничижение! В конце спектакля зрителю самому предлагается вынести приговор, сегодня зритель был слишком милосерден, по-моему, это страта однозначно!!! Как сказала судья «были б люди, а преступление найдется всегда», а поскольку все мы живые люди, то смотреть и думать обязательно в любом половозрелом, вменяемом возрасте.

Наталія

На початку вистави була готова до цікавого сюжету. Але отримала більше - вистава підштовхнула замислитися про свої дії. Думка про головного героя змінювалася: на початку від здавався легковажним, поверхневим, але незда́тним обра́зити, далі його дії виявили його корисним, підступним, хоч і напівсвідомо, але готовим до жахливих дій. Наприкінці вистави до нього вже відчуваєш жалість. Сподобалася ідея режисера показати завершення сюжету, відмінного від авторського. Остання промова персонажів-жінок вразила понад усе. Відчулася думка і біль багатьох жінок. Під час вистави постійно змінювалися емоції: спочатку не зовсім було зрозуміло, що відбувається на сцені, ніби повинно бути все просто, але згодом сюжет розгортався несподівано, що змушувало змінити думку про головного героя. Після перегляду захотілося обговорити з близькими тему сприйняття своїх дій, чи усвідомлюємо ми, що наші дії несуть не тільки особисто нам, але й оточуючим. Актори грали неперевершено! Сподобалося приміщення театру, гостинність. Окремо хочу відмітити ідею з живою музикою під час антракту – це було несподівано і дуже гарно. Також була приємно здивована кількістю квітів для акторів.

Вероніка

Протягом вистави відчуття постійно змінювалися з вкрай смішних до надто страшних. Ніколи не знаєш на що спроможна людина, якій болить. Вона може страждати, а може мстити. Вона може прощати, а може - засуджувати. Ця вистава показує глядачам, які вони є. Вона заставляє здивуватися укінці (досидіти рекомендую обов'язково, хоча й 2 години, на перший погляд, вважаються такими довгими) та побачити соціум власними очима. Неочікувано! Сподобався динамізм сюжету, хоча перша була трохи затягнута. Друга дія викликала більші емоції, цікавість до сюжету та здивувала. Перша дія була не надто цікавою та трошки гротескною, але відчувалося, що "далі щось буде". І було! Намагаюся ніколи не йти в антракті та відчути виставу до кінця і тут я була вражена соціальним експериментом, який насправді проводиться під час вистави. Актори грали прекрасно. Виставу можна назвати "поза часом та місцем", адже вона ідеально описує реалії сучасного світу, коли подумки людина може бути жорстокою, але ці думки ніколи не виходять назовні. Залежно від того, як Євген Нищук буде грати головного героя Альфреда Трапса, буде створюватися думка аудиторії щодо перебігу подій. Це найцікавіше! Досить цікаве рішення з декораціями. Досить влучно використовувався проєктор, але в цілому сучасно та різноманітно один об'єкт на сцені "грає" кількома способами. Браво художнику! Вистава кожен раз може бути різною, залежно від настроїв та задач акторів та режисера.

Вікторія

Сюжет – за Дюрренматтом. До речі, сам автор кілька разів переписував фінал твору – у п'єсі і новелі вони відрізняються. Режисер, як мені здалося, поєднав різні варіанти і додав трохи свого (ну як "трохи" – заміна чотирьох героїв-чоловіків на чотирьох героїнь-жінок - це як мінімум уже немаленька новація)) Основа сюжету – "імітація" судового процесу і покарання за скоєне. Гротеск Дюрренматта (в інтерпретації Тараса Жирка) – це коли смішно і страшно водночас, а ще – коли не можеш припинити думати. І приміряти на себе. На перший погляд – ніби розважальна історія, інтригуючий, трохи навіть детективний сюжет, яскраво, карнавально, весело. Трохи абсурду, трохи парадоксу, напруга, тривога, співчуття, страх – це як життя у розрізі, драматизм і філософія – з гумором. Всі актори грали прекрасно. Євген Нищук, як на мене, додав до образу героя частку якихось своїх чарів чи харизми – не полишало відчуття, що персонаж викликає завелику симпатію – бо у п'єсі головний герой здався мені доволі неприємною персоною. Актори настільки класні і органічні, а режисура настільки захоплива, що сподобається будь-кому – бо ж тримає увагу постійно. Але за гумором, інтригами, красивими сценами і акторською майстерністю – ще й чимало цікавих думок. Для "поміркувати" – якраз те, що треба!