« Асексуали »

16 (1)
Вистава має вікове обмеження
4.9

Уявіть собі світ в якому зникла любов і (о Боже) секс.
Просто їх нема і все.
Більше нема поділу на жінок і чоловіків, дітей можна як каву замовити в автоматі, а погляд у вічі більше 3 секунд вважається непристойністю. Pornhub тепер робить огляди плетених кошиків, а Тіндер продав свій сервер органічній їжі. Тут на уроках древньої історії показують фалоімітатор як вцілілу згадку про старий примітивний світ.
Саме тут одного дня Санді знайомиться з Бенто, одним з найуспішніших учнів курсу «Статевої історії людства».

Тривалість: 1 година 30 хвилин
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Художниця
Відповідальна за відео
Відповідальний за відео
Помічник режисера
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Нетутешній
Брешемо чисту правду
Любовний настрій
Місто сонця
Відгуки
Яна

Почну з того, що Дикий театр - він нестандартний, тому тут Ви не знайдете класичних постановок вистав. Асексуали - не тільки сучасна постановка, а й сучасний сюжет. Ви зможете потрапити у світ де кохання не має значення, тому що мало хто знає про таке кохання. Але все виправляються згодом, якщо є віра хоча б однієї людини. Бо кохання, то заразна річ, вона охоплює рано чи пізно всіх, разом із пристрастями, пестощами та іншими проявами інтересу до іншої людини, і неважливо якої статі та людина. У виставі є дуже відверті костюми, тому це 18+, але в мене трохи інші погляди на обмеження, то я би показувала її підліткам. Костюми у виставі стильні і сучасні, як і все в цій виставі з елементами футуризму. Легка вистава, без сильного емоційного забарвлення. Інший погляд на буденні речі. Актори всі молоді, відверті і без комплексів. Гарно реагують на ситуацію в залі. Ця вистава для глядача, який може сприймати сучасне мистецтво. Я не окреслюю вік, а лише наголошую на сприйнятті чогось нестандартного.

Марина Шулежко

Асексуальна вистава. «Асексуали» мій глядацький дебют у «Дикому театрі». Чи я в захваті? Ні. Чи я піду на інші вистави театру? Обов’язково. Світ, в якому секс поцупив сьогоденний статус «Бога». Ніхто його не бачив, але всі про нього говорять, і відомо лише, що в далекому минулому наших предків, секс і кохання були в шані, але це не точно, бо існування цих явищ не доведено. Не буду про сюжет, перейду до вражень. В одному з фб-дописів зустріла цікаве порівняння вистави з медитацією, і в мені йокнуло: точно! Це було, наче один рівний кадр, в якому я не дуже розгледіла кульмінацію, а розв’язка теж не сколихнула мої внутрішні емоційні хвилі. Ні, було звісно гарно, актори в крутецьких костюмах сплилися один з одним для секс-хореографії під ультрафіолет. Гра тіней, музика і ці дивні герої в дивному світі без любові – краса. Але форми для мене видалося більше, ніж змісту, і дуже шкода, бо тема – вибухівка, і хотілося б щоб емоції були після вистави відповідні. Можливо, просто не моє, і припускаю, що емоційно «рівна» стилістика вистави є такою собі алегорією на меседж п’єси – життя без любові, пристрасті, чуттєвості – прісне та якесь роботизоване. Однак, якби там не було, плюсів я побачила теж багато – окрім «красиво», це було ще й цікаво, незвично, відверто й чудово зіграно. Тому вудочка закинута, буду моніторити квиточки на інші «дикі» вистави.

Альона Захарова

У центрі сюжету знаходяться студенти й викладачі, які живуть у світі, де зник секс і любов. Вони вивчають і досліджують, чи були ці явища раніше і чому потім людство позбулося їх. В усіх акторів вистави ми бачимо однакові прозорі костюми, які підкреслюють байдужість до самовираження. Єдиними, хто відрізняється хоч трохи від інших є професор Тірс і його найкращий учень Бенто - вони носять червоні шорти, бо вірять в існування любові. Саме тому Бенто знімає їх з себе, коли зневірюється у цій теорії. Самі актори грають настільки переконливо, що коли одна зі студенток під час лекції починає фотографувати жука на підлозі, ти віриш, що це теж за сценарієм. Задумка доволі проста - показати, що при втраті такого взаємозв'язку з іншими ти втрачаєш і частину себе. Не знаєш, що таке співпереживання, турбота, хвилювання, теплота. Бути людиною недостатньо, щоб почуватись людяно. Але подекуди розвиток подій є затягнутим, багато уваги приділяється описам, натомість оповідь взагалі позбавлена сильної кульмінації. Лише логічно ми здогадуємось, який епізод стає найгострішим. До того ж фінал нагадує фільм "З любов'ю Розі", де головна героїня ніяк не могла зізнатися у почуттях протягом 20 років. Вистава доволі цікава, її форма теж вирізняється оригінальністю. Проте я б не віднесла її в перелік найкращих п'єс цього театру. Варта того, щоб її побачили, але недостатньо, щоб прийти на неї ще раз.

Оксана Б.

Мне оочень понравилось! Прямо так благодарна вам за этот вечер! Это интересно, свежо, открыто, очень тонко и одновременно глубоко. Были грубые слова, были голые тела, были инсценировки секса - была жизнь, а она разная: и красивая и грубая и голая. Несколько линий героев несли свои очень живые и понятные в своем горе драмы. И так круто, что конец был хороший. Потому что когда все очень похоже на жизнь по глубине проживания, абсурдности происходящего и оголенности правды, очень важно, чтоб конец был хорошим.

Марина

Дуже давно хотіла відвідати Дикий театр, адже чула багато відгуків, як позитивні так і протилежні. Отже, я була на самій лайтовій виставі цього театру! І відразу можу рекомендувати ії для «знайомства» з творчістю Дикого театру. «Асексуали»- без матюків, але зі сценами еротичного характеру! Була шокована-абсолютно оголені актори на сцені! Але! Це не викликало відрази чи якогось негативу. Сюжет вистави дуже цікавий та змушує замислитись. Світ, в якому зникла любов, почуття, секс... Складно уявити, так? Але актори грали настільки реалістично, що охоплювало почуття дійсності, що так дійсно може статися! Не треба приховувати почуття, не треба себе вмовляти та потім вірити в те, що ми більш не покохаємо, що нам не потрібні ці страждання від нещасної любові та інше.., бо кохання-це найпрекрасніше! Браво акторам! Браво, Дикому театру! Дуже рекомендую!

Анастасія М.

Утопія для асексуалів, та антиутопія для тих, хто ще вірить у кохання. Динамічна вистава у пошуках відповіді, чи дійсно є підстави для існування романтичної любові. Вистава занурює у "стерильний" світ суспільства, де втрачена потреба у сексі. Герої намагаються дослідити витоки появи міфу про любов. Тематика вистави досить актуальна сьогодні, проте розкриття теми видається дещо поверхневим. Склалось враження, що сюжет де-не-де просідає, а дії персонажів подекуди немотивовані. Тому частина діалогів виглядала штучно. Проте вистава буде цікава тим, хто шукає відповіді на вічні запитання. Це можливість побути у незвичних обставинах, помістити себе в альтернативну реальність. Дійство створює атмосферу, в якій можна пофантазувати на цікаву тему.

Альона

Початок вистави затримали на 10 хвилин. Вільних місць у залі, майже, не було. Сцена була оформлена просто, але світлові ефекти додавали шарму в цю виставу. Актори всі були досить молоді, але грали гарно. Костюми виглядали цікаво і вдало підкреслювали їх образи у виставі. Були смішні моменти, людям в залі подобалась вистава, це було помітно за їх оплесками після монологів акторів. В цілому мені сподобалось, було дуже атмосферно, актори заставили усіх глядачів поринути у саму виставу і зрозуміти її суть.

Ніна

Захоплива футуристична антиутопія для справжніх романтиків. Емоційна подача, драйв артистів захоплює, їм співпереживаєш і коли вони відкривають для себе любов, і коли замовляють дітей в автоматі. Побудоване нове суспільство розділяється за допомогою костюмів та відеоряду, які формують і футуризм на сцені. Попри антиутопію вигаданого світу, спектакль буде близький кожному, хто колись закохувався. Декорації додавали символізму спектаклю, створюючи захопливий новий світ.