« Andersen’s Fairy Tales »
Вистава, для тих, хто починає дорослішати. Тобто – для кожного. Для дітей і батьків, школярів, студентів, хіпстерів, для всіх коротше. І не важливо 8 тобі років, чи 80. Справа тут у тому, що коли ти дорослішаєш (а це з тобою відбувається постійно), головне – це не загубити те найдорожче, чого тебе навчили батьки або добрі історії, або зрозумів ти сам.
До Вашої уваги, пані та панове, герої казок Ганса Крістіана Андерсена! Не шукайте їх більше у книжках, бо вони усі тут: зухвала та смілива Дівчинка з сірниками, загадковий чарівник Оле Лукойє, стильний і граціозний Голий Король, кращий хлопець світу – Ганс Чурбан, зворушливий і добрий Солдат, а ще Королевна, Принцесса, Кресало з собаками, Червоні Черевички та ще багато іншого.
По дорозі додому говорили, що сподобалося, вона мені задавала це питання, зазвичай я питаю її. Нагадала сама мені сюжет 2ї казки про кого, значить запам'ятала, хоч і казки більш дорослі. Це приміщення бібліотеки, в ній є невелика глядацька зала. Вузенькі, розгалужена коридори в приміщенні. Від метро хв.10 іти з ,,Майдану незалежності".
Чудова сценографія, попри невеликий простір сцени, актори, які взаємодіяли з публікою. І актори просто надзвичайні, глядачі переживали за всіх персонажів. Ідеальна вистава для дітей, скільки б їм років не було. Діти, до речі, були в захваті. Перед спектаклем їх налаштовували на атмосферу, показували фокуси. В камерному залі дуже близько взаємодієш з емоціями і художнє рішення початку занурює у вечір страшних історій в піонерському таборі, з якого повертаєшся через годину і потрібно згадувати, скільки тобі рочків і де ти знаходишся.
Ще у читацькому залі нас зустріла казка. Працівник театру посадив усіх на стільці та показував фокуси з паперовими серветками. Не тільки дітлахи, але й дорослі з задоволенням спрстерігали за магією)) Ну а сама вистава подарувала сміх та посмішку ще надовго. Оскільки це мікс з казок Андерсена, то очікується що це дитяча вистава ще й на 13 годину. Але увесь гумор зрозуміє тільки дорослий. Це як раз той випадок, коли дорослий з задоволенням піде зі своєю дитиною. Краще, якщо дитині більш 10 років. Вистава триває усього годину, але це такий фейрверк: танці, пісні, казки, гумор, пародія. Дуже раджу для хорошого настрою пити з подругою або другом та побути дитиною!
У дитинстві вчилася в музичній школі по класу фортепіано, займалася вокалом. Співає з трьох років. Її мама – педагог по вокалу. У дитинстві вона часто брала участь в пісенних конкурсах.
Актриса отримала головну роль в серіалі телеканалу «Україна» – 100-серійної авантюрної мелодрамі «Співачка». Не в останню чергу через своїх відмінних вокальних даних. Хоча їх також довелося вдосконалювати.
«Мені подобається співати, але скоріше для себе, про професійну кар'єру співачки я ніколи не замислювалася. Акторство – це моє все. Перед початком зйомок, зі мною займалися чудові викладачі по вокалу, адже більшість пісенних композицій в серіалі виконую саме я. Це життєвий серіал , тому все повинно бути максимально по-справжньому. А співом я планую займатися і далі – для душі», – говорила Олександра.
Серіал «Співачка» – перший великий проект Олександри.
Фронтмен музичної поп-групи «Каблуками по бруківці».
Виступав на сцені київських театрів «Актор» і «Сузір'я».
Актор Київського академічного драматичного театру на Подолі.
У 2016 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. Карпенка-Карого, майстерня М. М. Рушковського.
У театрі з 2016 року.
Мати Анастасії — чемпіонка світу з гімнастики Оксана Омельянчик, батько — колишній військовий, а нині бізнесмен Дмитро Зюркалов. У Анастасії є брат Іван.
Навчалася у київській гімназії N32 з лінгвістичним ухилом, де вивчала англійську та німецьку мови. Відвідувала художню студію, займалася плаванням, фотографією і малюванням. Навчалася у київській модельної студії «Карін».
У кіно Анастасія опинилася випадково, коли їй було 10 років. Потрапила на кастинг мелодрами режисера Оксани Байрак «Сніжне кохання, або Сон у зимову ніч» за сценарієм Валентина Азернікова.
Після першої виконаної ролі в кіно вирішила стати професійною акторкою. Режисер Оксана Байрак зняла Настю в головних ролях багатьох своїх фільмів. Роль дівчинки з Прип'яті у фільмі «Аврора» була написана спеціально для неї.
У 2016 році Анастасія Зюркалова з відзнакою закінчила Київський театральний університет ім. Карпенко-Карого (майстерня Народного артиста України Миколи Рушковського).
Дебют Анастасія Зюркалова на професійній театральній сцені відбувся навесні 2014 року в постановці заслуженого артиста України режисера Ігоря Славинського «Антігона» (роль Антігони), в Київській академічній майстерні театрального мистецтва «Сузір'я».
Анастасія Зюркалова веде у дитячому клубі «Champion Kids» напрямок «акторська майстерність».
Театральна майстерня Миколи Рушковського – київський театр, створений народним артистом України Миколою Миколайовичем Рушковським і його 13 випускником акторського курсу Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.К. Карпенка-Карого. Він завжди говорив, що це його улюблене число. Коли актори робили презентацію свого курсу, вони навіть жартували з цього приводу і, можливо, відсутність забобонів допомогли не піддаватися шаблону і 13-е число принесло успіх.
Театр – це проект «Театр+бібліотека» від Департаменту культури КМДА, за який команда отримала театральну премію «Київська пектораль» у номінації від Оргкомітету «Спеціальна премія» (2017 р.).
Перший театральний сезон відкритий в 2017 році, хоча самі «рушковці» вважають датою народження Театральної Майстерні липень 2011 року, коли Микола Рушковський набрав групу студентів на свій акторський курс.
Театр позиціонує себе як «літературний», бо поєднує в собі і драматургію, і прозу, і поезію. Або, як кажуть, «театр із книги». Все це гармонійно поєднується з тим фактом, що більшість вистав відбуваються «серед книг» (в бібліотеці).
« Andersen’s Fairy Tales »
