« Амфітріон »
Комедійна п'єса Мольєра «Амфітріон» була створена 1668 року.
Ходять легенди, що вона була прихованою та доволі ризикованою критикою самого короля Франції Людовика XIV «Короля-Сонця».
За що ж саме наважився Мольєр критикувати «сяючого» монарха та ловеласа?
Приходьте на виставу і про все дізнаєтеся!
Вистава поставлена за одноіменною п'єсою Мольєра ( написана у 1668 році). Сюжет: верховний бог Юпітер закохався у Алкмену, дружину фіванського полководця Амфітріона. Заради того, щоб спокусити Алкмену цар богів приймає вигляд Амфітріона, а Меркурій, божественний посланець, перевтілюється у слугу Амфітріона - Зосія. Загалом вистава була доволі таки цікавою, веселою, подекуди дуже смішною, але на мій погляд, вона була занадто, занадто гіпертрофованою, персонажі зовсім не живі. У залі було дуже пагано чути, деякі глядачі пересідати поближче.
Спектакль поставлен по пьесе Мольера Амфитрион, которая в Киеве не ставилась за последние десятилетия, хотя вещь популярна во Франции и в российских театрах ещё с советских времён. Из хорошего- классический хороший перевод в стихах на русский язык, молодые актеры хорошо владеют сценической речью, играли не хуже, чем в известных киевских театрах, пьеса веселая, с остроумными диалогами и репликами, содержание лёгкое, посвящено семейной жизни, супружеским изменам, но действие происходит в древние времена, в Фивах, а не на комунальной кухне, нет ругани, разборок, мата, что уже редкость в современных постановках. Конечно, из-за отсутствия средств костюмы и декорации простые, но это можно понять и простить. Вещь для молодежи, пар, романтического свидания, без детей . Для ознакомления с творчеством великого Мольера, хотя это не лучшая его комедия
У 2013 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого (майстерня народного артиста України О.М. Шаварського).
З 2009-2010 актор в Новому Драматичному Театрі на Печерську.
Працював у Київському академічному театрі юного глядача на Липках.
У 2002 році в Академії водного транспорту ім. Петра Конашевича-Сагайдачного був створений центр культури і мистецтв. Першим театром-студією, який прописався в цьому центрі, став театр «Райдо», створений режисером і драматургом Юрієм Сушко.
Назва начебто українська, але не все так просто. «Райдо, пояснює Сушко – вільний переклад зі староскандинавського, і означає «дивовижну подорож до зірок». А руна Райдо має значення «Шлях».
Першими студійцями стали студенти коледжу і академії водного транспорту. А першою виставою, прем'єра якої відбулася напередодні 2003 року – «Весілля» А. Чехова.
Київський театр «Райдо» – це спроба знайти, розпізнати, зрозуміти Людину, відчути мільйони невидимих ниточок які пов'язують її (а значить і кожного з нас) зі всім видимим і невидимим. Театр – шлях до самого себе, і до серця кожного. Ниточки від серця до серця об’єднують нас усіх, і акторів, і глядачів в єдиний ансамбль світобудови. Але, велич театру в тому, що ніхто в ньому не перетворюється на бездушну механічну деталь. Навпаки, кожен залишається самим собою, в той же час будучи частиною єдиного цілого.
« Амфітріон »
