Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Амфітріон »
Комедійна п'єса Мольєра «Амфітріон» була створена 1668 року.
Ходять легенди, що вона була прихованою та доволі ризикованою критикою самого короля Франції Людовика XIV «Короля-Сонця».
За що ж саме наважився Мольєр критикувати «сяючого» монарха та ловеласа?
Приходьте на виставу і про все дізнаєтеся!
Інтриги і кохання, розкіш та бідність, шахрайство і підступність – все те, що оточувало великого музиканта протягом життя. Незвичний погляд на генія. Жінки, які кохали і ненавиділи великого музиканта. Те чого не знав про себе Моцарт. Виставу створено за сприяння Австрійського культурного форуму (Україна, Київ) та Культур контакт (Австрія, Відень).
Казки Маріїнського парку – це прості комедійні історії з лави про звичайних киян – без претензій на менторство. Для всіх, хто любить Київ! Якщо ви хоча б один раз гуляли по старовинному Маріїнському парку, що розкинувся над Дніпром, то напевно зустрічали там дивакуватого чоловіка в старомодному капелюсі. Він або повільно ходить центральною алеєю парку, або сидить на лавочці недалеко від «черепашки». Його можна зустріти в парку в будь-яку погоду кожен день після сьомої вечора. Бачили? Ну, якщо побачите, то обов`язково підійдіть до нього і попросіть розповісти одну з чисельних історій, записаних в його Книзі Казок. Книга – завжди при ньому. Зазвичай, він у доброму гуморі і, напевно, не відмовить вам поділитися однією зі чарівно-звичайних історій. А може, і не однією, а відразу декількома ... Адже в казці – все як у житті, а в житті – все як у Казці. Якщо ж ви дуже-дуже захочете, то ваша Казка, про яку ви мрієте, збудеться!
Три шахрая, рятуючись від переслідування поліції, приходять в будинок до самотньої старенької - «божої кульбабки» Памели Кронки. Їм в голову приходить блискуча думка -застрахувати Памелу, влаштувати їй нещасний випадок і отримати гроші. Але Памела своєю чистотою, вірою в людей і любов'ю до них змушує шахраїв зрозуміти, що гроші в житті - не найголовніше.
Чому кастелянці з Патології встромили в одне місце шестидюймовий шприц і чому безслідно зникли кастелянки з Вухо-Горло-Носа та хірургії? Чому у лікара Бонні є дружина, про яку він нічого не знає? Чому свою коханку він називає то місіс Тейт, то місіс Лессі, а рідну матір кличе кицькою? Чому тут одні пацієнти воскресають з мертвих, а у інших навіть причину смерті зрозуміти не можна - то ДГЛ, то НЛО, то збив автобус? Чому на тлі якихось незрозумілих репетицій з'являється Дивний священик? Чому ім'я «Лессі» тут привласнюють всім видам живої природи - від істеричних дівчат до ідіотських песиків? І чому з'являється підозра, що все це - одна тепла компанія пройдисвітів?
За п’єсою «Дируватий камінь» Миколи Коляди Колишній скрипаль опиняється серед самотніх жінок і швидко зводить з розуму кожну з них, випускаючи на волю пристрасть, яку ці дами стримували занадто довго. Вони прагнуть кохання, вони жартують одна з одною, вони хочуть бути почутими! З цього моменту вони бажають жити тут і зараз. На те, щоб стати по-справжньому молодими, іноді не вистачає всього життя!
Вистава поставлена за одноіменною п'єсою Мольєра ( написана у 1668 році). Сюжет: верховний бог Юпітер закохався у Алкмену, дружину фіванського полководця Амфітріона. Заради того, щоб спокусити Алкмену цар богів приймає вигляд Амфітріона, а Меркурій, божественний посланець, перевтілюється у слугу Амфітріона - Зосія. Загалом вистава була доволі таки цікавою, веселою, подекуди дуже смішною, але на мій погляд, вона була занадто, занадто гіпертрофованою, персонажі зовсім не живі. У залі було дуже пагано чути, деякі глядачі пересідати поближче.
Спектакль поставлен по пьесе Мольера Амфитрион, которая в Киеве не ставилась за последние десятилетия, хотя вещь популярна во Франции и в российских театрах ещё с советских времён. Из хорошего- классический хороший перевод в стихах на русский язык, молодые актеры хорошо владеют сценической речью, играли не хуже, чем в известных киевских театрах, пьеса веселая, с остроумными диалогами и репликами, содержание лёгкое, посвящено семейной жизни, супружеским изменам, но действие происходит в древние времена, в Фивах, а не на комунальной кухне, нет ругани, разборок, мата, что уже редкость в современных постановках. Конечно, из-за отсутствия средств костюмы и декорации простые, но это можно понять и простить. Вещь для молодежи, пар, романтического свидания, без детей . Для ознакомления с творчеством великого Мольера, хотя это не лучшая его комедия
Керівник театру-студії «Райдо» і центру культури і мистецтв Академії водного транспорту.
Бліше 35 постановок класичної та сучасної драматургії в державних та незалежних театрах.
«Я жду тебя» – за оповіданням Л. Андреева, (театр-студія «10 квартал» 1998р.) «Амфітріон» Ж.Б. Мольєр (театр-студія «10 квартал» 2001 р., театр-студія «Райдо» 2019 р. ), «Жребий Керноа» П-Ж Єліаз (театр-студія «10 квартал» 2001 р.), «Сестра моя русалочка» Л. Разумовская (театр-студія «10 квартал» 2000 р.), «Емелины чудеса» Ю.Сушко (Днепродзержинский музыкально-драматический театр им. Л Украинки 2000 р.), «Кассандра» Л.Українка (театр-студія «Райдо» 2005 р.), «Бологое-Блюз» О.Павлорвич (театр-студія «Райдо» 2006 р.), «Чума на оба ваши дома» Г. Горін (театр-студія «Райдо» 2008р.) «Эти свободные бабочки» Л. Герш (театр-студія «Райдо» 2010), «Наші друзі люди» Б. Вєрбер (2014 р.) та ін.
Більш 30 ролей в виставах державних та незалежних театрів
Більше 20 Міжнародних та Національних театральних фестивалів 1991- 1996. Дніпродзержинський музично - драматичний театр ім. Лесі Українки, актор 1996-1997. «Київський театр класичної п'єси» п/к Олександра Балабана, актор
1998-2002. Дніпродзержинський театр-студія «10 квартал» режисер
1998-2002. Дніпродзержинський музично-драматичний театр ім. Лесі Українки, актор
З 2002 і по теперішній час. Київський народний театр-студія «РАЙДО» Художній керівник, режисер
У 2013 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого (майстерня народного артиста України О.М. Шаварського).
З 2009 року – актор у Театрі на Печерську. На сьогодні співпрацює з Диким театром, харківським театром «Ампулка» та Одеським театром імені Василя Василька.
Також працював у Київському академічному театрі юного глядача на Липках.
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
У 2002 році в Академії водного транспорту ім. Петра Конашевича-Сагайдачного був створений центр культури і мистецтв. Першим театром-студією, який прописався в цьому центрі, став театр «Райдо», створений режисером і драматургом Юрієм Сушко.
Назва начебто українська, але не все так просто. «Райдо, пояснює Сушко – вільний переклад зі староскандинавського, і означає «дивовижну подорож до зірок». А руна Райдо має значення «Шлях».
Першими студійцями стали студенти коледжу і академії водного транспорту. А першою виставою, прем'єра якої відбулася напередодні 2003 року – «Весілля» А. Чехова.
Київський театр «Райдо» – це спроба знайти, розпізнати, зрозуміти Людину, відчути мільйони невидимих ниточок які пов'язують її (а значить і кожного з нас) зі всім видимим і невидимим. Театр – шлях до самого себе, і до серця кожного. Ниточки від серця до серця об’єднують нас усіх, і акторів, і глядачів в єдиний ансамбль світобудови. Але, велич театру в тому, що ніхто в ньому не перетворюється на бездушну механічну деталь. Навпаки, кожен залишається самим собою, в той же час будучи частиною єдиного цілого.
« Амфітріон »
