« Актриса »

«Піаф» у перекладі з французької означає «горобець»... Ім'я геніальної французької співачки Едіт Піаф вписано в історію двадцятого століття золотими літерами. Ця моновистава про те, що ні слава, ні успіх – нічого не дається без болю, і за все треба платити. Ця вистава про злети та падіння, про дивовижну жінку, якій належать слова, адресовані всім людям: «Я, на щастя, одна з тих, хто заплатив своїм життям за вашу любов».

У своїх піснях вона співає те, що хотіла б сказати вся Франція. У п'єсі Жана Кокто «Байдужий красень» вона повинна сказати те, що хотіла б сказати кожна жінка. Тут два персонажа, але один з них не промовляє жодного слова. Ми його навіть не побачимо, а втім, уявити його – справа нехитра. Велична Едіт Піаф – звичайна жінка, яка живе з чоловіком, який її більше не любить. Вона живе очікуванням. Цієї ночі вона очікує його як і раніше. Він входить, надягає халат, лягає в ліжко, закурює цигарку і розгортає газету. Він мовчить. А вона – каже, каже! Вона переходить від гніву до прохання, від ніжності до погроз. – Я люблю тебе. Зрозуміло, я люблю тебе, і в цьому твоя сила.

Про що ми найбільше будемо шкодувати, коли дізнаємось, що наше життя скоро обірветься? Можливо про те, що багато важливих дзвінків та зустрічей з друзями не відбулися з нашої вини? Чи не помиляємося ми, коли відкладаємо важливі речі на потім? Адже ми впевнені, що часу попереду ще достатньо... «Ще є час щось змінити...» Вистава режисера Вікторії Маноле про те, що все звичне так чи інакше колись закінчується. Все погане проходить, а все гарне – залишається в нашій пам'яті, якщо ми вчимося насолоджуватися життям і цінувати кожен новий день.

Free Love – ця тема привертала до себе увагу творців всіх часів і народів. Яка природа Любові і яка її ціна? В чому полягає справжня free Love? Чим людина може пожертвувати заради Любові і чи варто здійснювати ці жертви? Кожен глядач знайдеу виставі на ці вічні питання свої власні відповіді. Романтична мелодрама і детектив – в одному флаконі. Жінка з очима гізехського сфінкса і червоними губами вампіра, чоловіки – дуже різні, але всі пристрасні і яскраві, які один за одним йдуть з її життя, щоб з'явитися знову на сторінках її щоденника. Вистава створена за мотивами повісті Валерія Брюсова – чоловіка, що вивчає глибину і всі нюанси таємничої жіночої душі. Тим цікавіше подивитися на душу жінки очима і почуттями чоловіка, якого часто називають імператором символізму, а його творчість – відображенням суперечливого і підкреслено естетичного модерна. Неоднозначні ствердження героїні «зачеплять» жінок і вельми здивують чоловіків.

Наскільки ви залежні від чужої думки? Ми живемо у світі різноманітних «облич», де фальш давно стала запорукою просування кар'єрними сходам. Дуже часто ми формуємо свою індивідуальність так, щоб догодити іншим. Така залежність сильно шкодить особистому розвитку, заважає бути такими, якими хочеться нам, займатися тим, що нам подобається, заважає знайти своє щастя. З такими проблемами стикаються герої п'єси Маріуса фон Майєнбурга «Потвора». У виставі події розвиваються дуже стрімко, жанр іскрометної сатири поступово перетікає в глибоку драму, а іноді, навіть доходить до абсурду. У якийсь момент усі герої просто перестають розрізняти один одного. Можливо, причиною є зміна зовнішності за допомогою хірургічного втручання? А може ще щось? Вистава «Потвора» змусить усіх не лише посміятися від душі, але й задуматися про найважливіше. Хто я? Ким я є насправді і що я намагаюся відображати? Хто взагалі ці люди, які мене оточують? І хто з них щасливий по справжньому? А я щасливий?