Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
«Акомпаніатор несе відповідальність за неправомірне використання наданих службових повноважень, а також використання їх в особистих цілях.Акомпаніатор несе відповідальність за розголошення інформації про організацію, яка відноситься до комерційної тайни;Акомпаніатор несе відповідальність за завдання організації матеріальних збитків»
(З посадової інструкції акомпаніатора)
Як це – бути акомпаніатором не дуже талановитого, пихатого, зарозумілого артиста? Як це – бути весь час в тіні, відчувати себе номером другим без перспективи піднятися? Що відчуває і на що здатна людина, яку роздирає заздрість?
Майже водевільні події, старі і вічно нові життєві історії в запитаннях та відповідях, взяті зі сторінок «Строкатих оповідань» Антоші Чехонте (він же – Людина без селезінки) 1880-х років. Це своєрідний колаж з міні-вистав, в основу якого лягли чеховські оповідання: «Дочка Альбіону», «Довгий язик», «Обиватель», «Гаманець», «Комік». Кожна займає хвилин п'ятнадцять-двадцять, але за цей час герої виявляють в собі такі емоції і почуття, про які вони самі вважали за краще б мовчати. На жаль, у цілком симпатичних людей оголюються далеко не найкращі якості, і для цього достатньо одного, нехай навіть незначного, випадку. Яка подія може пустити навскіс життя успішного громадського урядовця і його дружини? Яка ситуація перетворює нерозлучних друзів у тварин, готових перегризти один одному горло? Що ж сталося такого, що в невинних очах молоденької дружини чоловік раптом виразно побачив розпусту? Чому відставний військовий, мирно розмовляючи з гостем, так раптово вибухнув гнівом? «Дрібниці життя» – це концентрат. Емоцій, почуттів, подій. А концентрат, як відомо, треба споживати маленькими дозами. Щоб не стало погано. Від думки, що людська натура слабка перед спокусами до такої міри, що сама навіть не підозрює цього. Виставу створено на основі самостійних робіт, зроблених артистами театру. У виставі звучать старовинні російські романси: «Сховався місяць за хмаринку» (музика О. Дюбюка на слова В. Чуєвського), «Бубонці» (музика В. Бакалейникова на слова О. Кусікова), «Тебе віднімуть у мене!» (Музика і слова Саші Давидова, він же О.Карапетян).
Як часто ми не можемо усвідомити свого щастя, вічно незадоволені собою та іншими, висуваємо претензії - нас, мовляв, недостатньо люблять, не цінують, не розуміють... І в один момент, піддавшись скороминущій пристрасті, яка, як нам здається, і є те саме справжнє почуття, спалюємо мости, знищуємо все, що створювалося власними руками. А коли приходить протверезіння, поспішаємо назад, склеїти уламки колишнього життя в надії повернутися і повернути. У такій ситуації опинилася Юлія, героїня п'єси "У цьому милому, старому домі", створеній видатним драматургом Олексієм Арбузовим у другій половині двадцятого століття і прочитаній Михайлом Резніковичем разом з акторами театру на початку століття двадцять першого. Це четверте звернення режисера до драматургії всесвітньо відомого автора. Між минулим та Юлією розверзлася безодня, час затягнув глибокі сердечні рани, а чоловік, залишений Юлією в цьому минулому, впорався і з ситуацією, і з собою, і своїм болем відкрив своє серце для нового кохання. Повернувшись за давно залишеним та легко забутим почуттям, вона розуміє, що назад дороги немає. І хоча в цьому милому старому будинку все для неї рідне, вона тут вже чужа. Запізнилася... Її поїзд "промчав, на стиках брязкаючи, замовкли колишні оркестри". Її місце у серці чоловіка, покинутого нею, зайняла інша. І звуть цю іншу, яка подарувала йому надію і любов - Ніна, - світла, відчайдушна дівчина, смішна і зворушлива. Інша. І наш герой, - Костянтин, - розчинився в ній, не залишивши колишній дружині ні можливості, ні шансу на відновлення минулих стосунків. Навіть діти, їхні спільні діти - Юлії і Гусятникова, що встигли подорослішати за час розлуки, - дозволили новому коханню батька: «БУТИ». Як проявить себе Юлія в сформованій ситуації? Чи вистачить благородства, жертовності та розуміння? Чи зуміє вона дозволити бути щасливим тому, кого, колись не роздумуючи, поранила, чи буде відстоювати своє право на сімейне щастя і любов?
На сцену театру «Берегиня» повертається вистава «Старовинний Вертеп». Це традиційне Різдвяне дійство з піснями колядками, жартами, з відтворенням євангельського оповідання про народження Ісуса Христа. Верте́п – старовинний пересувний український театр, де ставили релігійні й світські (переважно жартівливі та іронічні) п'єси; відтворена стайня з народженням Христа. Український вертепний театр – самобутнє явище у розвитку нашої театральної культури
Це історія про розбагатілого, нерозумного пана, який всіма силами намагається увійти у вищий світ дворянства. Наймає вчителів співу, танцю, вчиться хорошим манерам, а головне – це видати дочку заміж за заморського принца, собі ж завести молоду коханку-дворянку.
"Люди найголовніше залишають на потім, і серед цього найголовнішого є слова, які не встигнеш вимовити..." Це ностальгічні спогади єврейського хлопчика про щасливе дитинство поруч з його дорогими бабусями Розою і Дашею. Бабуся Даша водила його до церкви, а інша - в синагогу. На цьому маленький Льовушка зібрав кругленьку суму.
Запорізький дитячий театр «Свія» розпочав свою діяльність у 2005 році. Потужно та динамічно розвиваючись, тоді ще театральна студія «Свія» стала переможцем V та VI Відкритого фестивалю дитячих лялькових колективів "Березневі сходинки” (м. Рівне,2013р.,2014р.), здобула відзнаку «За кращу режисуру» дитячого театрального фестивалю «Діти-дітям» (м. Запоріжжя,2013р.), стала лауреатом Всеукраїнського фестивалю дитячого театрального мистецтва «Казка у гаю» м. Львів 2013р., лауреатом міжнародного фестивалю-конкурсу «Золотий Лев», м. Львів, 2015р., міжнародного фестивалю-конкурсу «Зоряні Карпати», м. Ужгород, 2015р.
У номінації «Художнє читання» студійці брали участь і були нагороджені дипломами та відзнаками на ІІІ Відкритому обласному конкурсі молодих акторів ім. Оксани Затварської, м. Івано – Франківськ, 2014 р.; ХІІ відкритому дитячо-юнацького фестивалю «Дивограй» м. Дніпро, 2014 та 2015 р.,
ХІІІ відкритому дитячо-юнацького фестивалю «Веснограй» м. Дніпро
2015 р., Всеукраїнському фестивалі дитячої та юнацької творчості «Біла ластівка» м. Дніпро 2015р. Починаючи з 2015 року, театр отримує високі нагороди і відзнаки Всеукраїнських багатожанрових та театральних конкурсів та фестивалів, зокрема «Перевтілення» (м.Київ), «Шлях до успіху» (м.Ірпінь,), Фестиваль українського аматорського театру (м.Київ), Чернігівський відкритий фестиваль аматорського театрального мистецтва (м.Чернігів) «Березневі сходинки» (м. Рівне), «Юні зірки Мельпомени» (м. Берегово), «Варто» (м. Дніпро) та багато інших.
На запрошення українсько-французької культурної асоціації при Посольстві України у Франції «ART culture et créativité», влітку 2015 року, запорізький дитячий театр «Свія» виступив у Парижі для української діаспори.
В 2015 та 2017 роках театр став переможцем відкритого Берлінського конкурсу дитячої та юнацької театральної творчості «Goldenes Schlüsselchen» ("Золотий ключик"), Берлін, Німеччина. В 2016 – 2017 роках брав участь у Міжнародному театральному фестивалі в м. Біельсько – Біала, Польща ( XI Edycja Międzynarodowych Jesiennych Spotkań Artystycznych „Talizman Sukcesu” w Bielsku-Białej), отримав спеціальну нагороду від журі на фестивалі «Asteriada» (Варшава, Польща), два роки поспіль (2016 та 2017 рік) отримував головну нагороду, беручи участь у Відкритому Аматорському театральному конкурсі «Kurtyna» (Ryjewo, Gdansk).
В 2018-2019 роках театр продовжує реалізовувати нові постановки, застосовуючи нетрадиційні форми і засоби висловлення, активно гастролює по Україні та Європі, отримує високі оцінки на Всеукраїнських та Міжнародних театральних фестивалях.