З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
A Morphine
A Morphine
A Morphine
A Morphine
A Morphine
A Morphine
A Morphine

« A Morphine »

16 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Чи може стілець зависнути в повітрі? Може, якщо його хтось підвісить на гачок. Чи можна підвісити людину? Так. Чи може людина підвісити сам себе? Залежить. Якщо людина залежить. Від чого завгодно: від жінки, солодощів, сигарет, власних страхів. Тоді тільки бігти. Бігти все швидше і швидше, поки не настане та сама точка. А вже буде вона поворотною або безповоротною – залежить від тебе.

«A Morphine», життя Доктора Полякова в одному акті. Історія, яка чіпляє. За ребра.

Жанр: моновистава
Мова: англійська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

«Якщо ви любите потворну жінку, то ваше кохання може тільки зростати все більше, оскільки воно стає все більш і більш потворним». Артур Міллер Пекло починається з тебе. І закінчитися може лише в тобі. Але існують люди, які скоріше дозволять аби усіх перевішали, ніж визнають свою провину. Історія Джона Проктора починається зі зради. З незатишної хати з простиглим коханням дружини Елізабет він вважав за краще втекти до лісу, де часто палає заборонене вогнище, а в горщику бурлять солодкі пристрасті. Та зілля, що здавалося життєдайним, виявилося смертельним. 17-річна дівчина-сирота Абігейль Вільямз свого більше ніколи не втратить, а отримавши, нікому задарма не віддасть. Те, що почалося, як банальний адюльтер, перетворюється на судовий процес зі звинуваченнями у відьомстві та змові з дияволом… який, здається, і сам не проти вплинути на хід справи. Проктор, його дружина та багато місцевих мешканців потрапляють за ґрати. А далі – кожен за себе. Можна зізнатися і отримати свободу, або ж сказати правду і померти. Хто з них вибереться з цього пекла?

У цьому спектаклі тривалістю близько 55 хвилин за висловлюваннями Дюрас героїня М. розповідає про універсальність свого життєвого досвіду: між сімейним життям і любовними стосунками. Спогади, які її наповнюють, з'являються у вигляді відео-проекцій на вишуканих декораціях в супроводі електронної музики. Героїня ніби є відлунням того, що звучить в її голові. Вона намагається заспокоїти свій надактивний розум, щоб відновити просте задоволення тіла від руху. Исповедь М. звучить як заклик радіти життю і цінувати здатністю любити.

TranzYT – сучасна вистава про людей, пошук свого місця та самого себе. Cпільна робота митців з України, Німеччини та Великобританії. TranzYT – це місце, де можна перетнути річку. Це слово в стані змін, коливання назад і вперед між його українськими, англійськими та німецькими еквівалентами. Незалежно від того, визнаємо ми це чи ні – ми всі ми назавжди в цьому стані. Коли ми проходимо через дверний проріз. Коли ми входимо в несподівану кімнату. Або коли крихітна планета проходить останній оберт навколо Сонця.

4.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
4.3
4.0
4.8
4.3

Життя абсурдне. Але це якщо підходити до нього з раціональної точки зору. Тобто з точки зору, що існує якась об'єктивна реальність з якимось об'єктивно правильним змістом. Як тільки ми визнаємо абсурдність світоустрою, ми приходимо до розуміння того, що раз не існує абсолютно правильного сенсу для життя, то ми в силах вибирати і вкладати свій сенс в життя взагалі і у всі події, що відбуваються в ньому, зокрема. Наприклад, вважати життя не абсурдом, а розвагою, грою. Або, наприклад, зараз прийнято вважати, що раз ми живемо у світі, що прискорюється, то нам теж потрібно прискорюватися, інакше ми будемо не встигати за ним. Так ось виявляється, що ми маємо право зробити протилежний висновок – що для того, щоб встигати за світом, нам потрібно, навпаки, сповільнюватися, і ми в силах домогтися підтвердження цього. Розказана автором історія про простий життєвий любовний трикутник, розказана мовою театру абсурду, може бути розглянута не як вирок Людині (Людству), а як вирок раціональному розуму Людини. Таким чином можна сформулювати мету проекту – абсурдистську (читай - декадентську) п'єсу поставити як життєстверджуючу, – таку, що несе позитивне осмислення, подію. Вистава поставлена на першому етапі англійською, на другому – в неї паралельно вводиться український текст.

5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 9
6.0
5.7
5.6
5.9

Ви пам’ятаєте ті дні, коли ви були підлітком? Ми майже точно знаємо, що у вас є чудові спогади про ті часи, правда? Ми такі маємо… Але не завжди все було так прекрасно ... Уявіть тепер: ви, підліток, знову живете в маленькому місті десь у США в 70-х роках. Девід Боуї тільки починаю свою кар’єру, життя сповнене кольорів і фантазій ... Але ви... Ви відрізняєтесь… Хочете знати, що далі? Ми прагнемо, щоб ви відчули історію повністю, тому, перш ніж приїхати, обов’язково послухайте музику стилю Glam Rock. А якщо ви ще й одягнете якийсь елемент одягу 70-х, отримаєте маленький подаруночок.

Відгуки
Ніна Є.

Колаборація ProEnglish Theatre з актором Юрієм Радіоновим виявилася надзвичайною. З Морфію Булгакова залишили найважливіші частини і змішали з чистими емоціями. Пластичні деталі разом з відеорядом створювали емоційну картину трагедії залежності. Чудове використання реквізиту та простору сцени й світла, що дозволяють вийти за аскетичність формату монодрами. Емоційне подання, де актор не втрачав контакту із аудиторією та матеріалом. Чудовий молодий театр.

Катерина

Перше знайомство з ProEnglish театром було чудовим. Суцільне занурення в історію занепаду однієї людини, її марних спроб позбутися деструктивної залежності. В акторові, що заповнює собою весь простір, - біль тіла і душі булгаковського героя, його химерні морфійні сновиди. Мова вистави спочатку може збити непідготовленого глядача, проте все ж важко бути осторонь цього перфомансу і не сприйняти його, і не так важливо, на скільки акторові репліки зрозумілі. Юрій дуже пластичний, мізансцени поставлені напрочуд точно, гра світла, звуку, мінімалізм і символічний зміст використаних реквізитів доповнює всі фонетичні прогалини. Ви відчуєте виставу зсередини. Рекомендую.

Ніна

Люблю Булгакова саме за мову, тому з обережністю йшла на 'Морфій' англійською. Але і перекладання классики, і подача дуже сподобалися. Була в захваті від передачі ритміки, пульсу тексту. У форматі моноспектакля вдалося зберегти динамічність, напругу і змусити до останнього переживати. Складна тема залежностей, контролю людини над життям, але за рахунок пластичності, емоційності актора дивилися на одному диханні. Дуже експресивна гра, від якої складно було відірватися і класне використання сценічного простору.

Євген

Насамперед це моя перша вистава на англійській мові і вона була крутою. Актор грав лише один, але іноді декілька ролей. Дуже гарно рухався по сцені, а світлова підтримка підкреслювала потрібні емоції. Актор мав гарну англійську, тому досить легко було зрозуміти слова. Спектакль поставлений дуже продумано, світло і музика були неперевершені. Я, як фотограф, побачив дуже багато композицій для фото та загалом вистава дуже естетична. Також надихнула мене на нові ідеї. Вистава розповідає про залежності та боротьбу з ними.