« 7 історій »
7-й поверх будинку, парапет. Ти вже майже наважився. Тобі лишається зробити один лише крок вперед і...! Поряд відчиняється вікно. Упс, здається, своєю присутністю ти заважаєш сваритися сусідам. Ну, вибачте. А в іншому вікні хтось намагається заснути, але ж твої вибачення дуже голосні!
Сім вікон – сім дуже різних історій, і кожна змусить замислитися – а може, ну його і… Та хто ж вам дасть? На це зовсім немає часу, проте є дуже багато проблем!
Вистава принесла позитивні емоції, було багато смішних моментів. Життя головного героя вистави «7 історій» сіре і буденне. Кожен його день схожий на попередній. Здається, що все в цьому світі втратило сенс. Чоловік був настільки у відчаї, що був ладен стрибнути з парапету і закінчити своє життя. Але випадкові 7 зустрічей змусили його задуматись. А до цього він навіть і не здогадувався наскільки багато може у своєму житті! Це так надихає! Вистава «7 історій» - легка комедія. З першої хвилини я була зачарована образами акторів. Півтори години пролетіли дуже швидко. Над жартами сміялась вся зала. В цій вистві немає крутих спецефектів, відомих акторів, закрученого сюжету і сльзоливих моментів. Але є проста і зрозуміла історія. Якщо ви не очікуєте багато, то проведе приємний вечір. Деякі образи були чудово передані. Герої були комічними і образи їх були дещо перебільшеними. Декорації світлові не дуже сподобались. Хороше місце, але є сходи. Тому не всім підійде.
Речь идет о таком себе неудачнике-самоубийце,который невольно становится соучастником и свидетелем жизненных коллизий жителей этажа,с которого он и вознамерился прыгать. Однозначно не сумувала и не нудьгувала,от первой минуты и до последней наблюдала и сопереживала. По дороге домой можно подумать "а правильно ли я живу?","а правильно ли выстраиваю взаимоотношения с окружающими?". Актерам однозначно удалось передать образы, особенно если учесть,что большая часть труппы не профессиональные актеры,то вообще отлично.Прекрасное,удивительное место!от метро далековато,зато сколько всего исторически важного и вкусного по дороге;)))
У 2008 році режисер і педагог Ольга Міхневич відкриває школу «Образ» в місті Київ. Більше 5000 учнів пройшли через стіни Театру-школи «Образ» за 10 років існування. Більше 30 з них вступили до в престижних культурних вузів України, продовживши акторську і режисерську кар'єру.
А у 2010 році перші дві випускні групи, об'єднавшись під керівництвом свого Майстра і Художнього керівника Ольги Міхневич, заснували Театр «OBRAZ».
На сьогодні театр регулярно виступає на кращих театральних майданчиках столиці. Кращі випускники Школи акторської майстерності отримують можливість приєднатися до трупи Театру і брати участь в репертуарних виставах.
У грудні 2018 року команда театру вирішила змінити назву на більш відповідну новому образу. Адже ДНК (Будинок Нової Культури) – це цеглинки, в яких суть кожної живої істоти, ідеї, сучасного світу, і світу театру зокрема!
« 7 історій »
