« 5 оповідань Пєлевіна »
Виставу зроблено за оповіданнями Віктора Пєлєвіна:
1. «Хрустальний світ» – епізод з життя двох юнкерів на дорозі до Смольного 25 жовтня 1917 року;
2. «Миттельшпиль» – чоловіки пертворюються на жінок, жінки на чоловіків;
3. «Бубен Верхнього Світу» – шаманка Тайми виводить з іншого світу загиблих у другій світовій війні іноземних громадян... але ж, фокус не завжди успішний;
4. «Тарзанка» – фантазія лунатика у зіткненні зі звичайною свідомістю;
5. «Проблема Верволка у середній полосі» – до вовків-оборотнів прибився новенький...
Вистава про сьогодення, але, більш за все, – про майбутнє або ж – про вічне. У цій виставі є «абсолютний людський ліризм», який важко виміряти за три години театральної дії.
Протягом трьох годин нам було представлено 5 зовсім не схожих один на одну вистав. Різним було все, починаючи від емоцій, які викликали розповіді, закінчуючи їх сенсом. Але кожна вистава мене вразила та викарбувалась у моїй пам'ять. Вже по дорозі додому я намагалась промотати у себе в голові увесь сюжет, щоб нічого не пропустити. І хоч вистави були зовсім різні, їх об'єднували філософські розмови героїв. Інколи мені здавалось, що актори говорять за мене мої ж думки. Звичайно ж після вистави я відразу прочитала розповідь Пелевіна "Тарзанка", яка була відіграна в театрі. Сюжет цієї розповіді мені сподобався найбільше, адже центральне місце в ній посідав монолог головного героя. Його думки повністю виражали мою філософію життя. Я була здивована, як точно режисер відтворив атмосферу книги у своїй постановці та наскільки актори були близькими до задуманих Пелевіним персонажів. Це саме та вистава, на яку я би охоче пішла ще раз.
Я велика шанувальниця творів Пелевіна, а тому потрапити на виставу за мотивами його розповідей - подвійне задоволення. Але на мене очікував ще один сюрприз у вигляді неймовірної гри акторів (це було настільки по-спражньому, що відчуваєш себе частиною того, що відбувається на сцені). Вир подій поглинає тебе з першої хвилини, затягує за собой. І ти не один раз відчуєш цей солодко-гіркий післясмак. Хочу відмітити різноманітність та оригінальність сюжетів "Розповідей". Стиль Пелевіна, як автора сам по собі дуже специфічний, але вплетіння у канву вистави дає незвичайний мікс відчуттів. Ти не тільки задумуєшся над сенсом буття, але і над власним призначенням... Це вистава про сьогодення, про пошук люди самої себе: у будь яких світах та вимірах; про одвічне питання: "А чим є людина насправді?".
Закінчив навчання в 2009 році, а роком пізніше отримав диплом Міжнародної Літньої Театральної Школи СТД РФ. Продовжив вчитися і в 2012 році закінчив Київську Академію евритмія при Вищій Вільної Школі Духовної Науки і Мистецтва Гетеанум (Дорнах, Швейцарія).
В Київському Новому театрі на Печерську працює з 2007 року. Користується успіхом в якості театрального актора, часто грає різнопланові ролі, іноді в одних і тих же постановках. Кінематографу приділяє мало час, весь вільний час актор і далі присвячує театру.
Народився у 1968 році.
Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, майстерня Рушковського М. М. (1991-1995).
З чотирирічного віку (протягом дванадцяти років) професійно займалася народними та історико-побутовими танцями в Ансамблі народної пісні і танцю «Світанок». Гастролі: міста Італії, Краківський фестиваль у Польщі, ювілейний концерт «80 років Артеку».
З п'яти років навчалася в Музичній школі по класу фортепіано. Закінчила 7 класів.
З 1996 по 1999 р. навчалася в Київському обласному училищі культури на факультеті режисури театралізованих заходів та масових видовищ в майстерні Горбова А.с..
Отримала червоний диплом. Там же брала уроки естрадного вокалу, брала участь в конкурсі «Червона Рута-1999», концертах та ін.
У 2003 році закінчила Київський державний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого (курс Н. Н. Рушковського).
Професійно займалася класичної хореографією, естрадним вокалом, аргентинським танго, озвучуванням кіно.
З 2003 р. акторка Нового драматичного театру на Печерську.
Незважаючи на безліч творчих талантів, далеко не відразу зрозуміла, що може стати актрисою. Тому після школи вирушила в музичне училище по класу вокалу, яке успішно закінчила.
Однак роботу за фахом знайти було дуже важко, тому Анна вирішила спробувати в театральний. І хоча на той момент їй вже виповнилося 22 роки, а брали тільки тих, кому менше, педагоги все-таки високо оцінили її таланти і зарахували майбутню знаменитість на курс Миколи Рушковського.
Акторський шлях Лебедєвої виглядає переконливо - вона бере участь в театральних постановках і багато часу приділяє кінематографу. Анну часто запрошують на знімальні майданчики серіалів.
Участь у телевізійній новелі «Не зарікайся» стало однією з кращих робіт знаменитості. Перед цим вона знімалася в не менше популярних серіалах «Жіночий лікар» і «Клан ювелірів».
Уже багато років Лебедєва є однією з провідних актрис Нового драматичного театру на Печерську.
З 2007 року – актриса Нового драматичного театру на Печерську.
З 2013 року – актриса Київського Молодого театру.
У дитинстві займалася класичним балетом, а також народними і сучасними танцями.
З 2000 року працює в Новому Драматичному театрі на Печерську (м.Київ).
Хореограф і учасник шоу аргентинського танго, танцює в балеті «Misteria del Tango».
Народився в сім'ї спортсмена-футболіста і сам з дитинства займався футболом та баскетболом. Отримав звання кандидата в майстри спорту по баскетболу.
Другим захопленням юнака завжди була акторська майстерність.
З 2016 року – працює в Новому театрі на Печерську.Після закінчення вишу Юлія Першута працювала у академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра в Києві. Так, у 2013 році дебютувала як режисер у виставі «Фрекен Жюлі».
З 2016 року працює у трупі Нового драматичного театру на Печерську.
Дебютувала у кіно у 2017 році епізодичною роллю санітарки у телесеріалі «Кохати та вірити». Потім були цілий ряд інших епізодичних ролей.
Найактивнішим став 2018 рік – коли Юлія знялась у дев'яти фільмах.
Актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі.
Закінчила Київський Національний Університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенко-Карого; спеціальність: організація театральної справи в 2008 році. Київський Національний Університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенко-Карого; спеціальність: актор драматичного театру (російський курс професора М.М. Рушковського) в 2011 році.
У театрі з 2011 року.
З 2007 року – актриса «Нового драматичного театру на Печерську».
У 2012 році отримала диплом актора драматичного театру про професійну перепідготовку за програмою літньої міжнародної театральної школи СТД РФ, місто Москва.
Київський академічний театр на Печерську було створено в 2000 році.
Основою театру став випускний російський курс Київського Національного Університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенко-Карого (керівник курсу н.а. України М. М. Рушковський). У студентські роки ця трупа створила вистави, які послужили основою для репертуару майбутнього театру.
В роки становлення театру допомагав народний артист СРСР Кирило Юрійович Лавров. Було здійснено ремонт в приміщенні театру на вулиці Шовковична, 3. З 2004 року саме тут театр знайшов своє перше притулок. У 2010 році театр переїхав на нове місце по вулиці Немировича-Данченка, 5, де продовжує свою роботу і нині.
На сьогоднішній день в театрі працює 32 актора: 13 – в трупі, а також – запрошені з інших театрів. Всі ці роки художній керівник театру – Олександр Крижановський.
« 5 оповідань Пєлевіна »
