« 5 оповідань Пєлевіна »

У 1983 році вступив до Київського театрального інституту ім. Карпенко-Карого (майстерня Ірини Молостової), але закінчивши перший курс був призваний до лав радянської армії. Після армії відновився на акторському курсі під керівництвом Григорія Кононенко. Згодом, вирішує перейти на кафедру режисури до майстерні Едуарда Митницького. Є випускником Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого 1991 року.

В якості режисера працював в багатьох театральних колективах як Києва, так і України. Так, зокрема працював в таких театрах, як Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, Київський академічний театр юного глядача на Липках, Київський академічний Молодий театр, Київський академічний драматичний театр на Подолі, Новий драматичний театр на Печерську, Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки, Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька та Одеський академічний російський драматичний театр, також працював в форматі антрепризного театру з концертним агенством «Пале-арт» (вистава «Ladies’ Night»).

Нині Юрій Одинокий є режисером-постановником Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка. В складі трупи він з 2006 року.
Здобувши певну відомість серед мистецького світу України, неодноразово отримував запрошення працювати у складі експертної групи театральної премії «Київська пектораль» та у складі експертної групи міжнародного літературного конкурсу Коронація слова.

В якості актора знімається в кіно.

Закінчив навчання в 2009 році, а роком пізніше отримав диплом Міжнародної Літньої Театральної Школи СТД РФ. Продовжив вчитися і в 2012 році закінчив Київську Академію евритмія при Вищій Вільної Школі Духовної Науки і Мистецтва Гетеанум (Дорнах, Швейцарія).

В Київському Новому театрі на Печерську працює з 2007 року. Користується успіхом в якості театрального актора, часто грає різнопланові ролі, іноді в одних і тих же постановках. Кінематографу приділяє мало час, весь вільний час актор і далі присвячує театру.

Народився у 1968 році.
Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, майстерня Рушковського М. М. (1991-1995).

Народився 18 вересня.

Отримав акторську освіту в Швейцарії в рамках чотирирічного навчання на лікувально-педагогічному курсі в школі Р. Штайнера "Heilpädagogische Seminar Dornach" .Там же були пройдені курс еврітміі (мистецтво руху) і курс мистецтва мови, широко використовувався М. Чеховим в його театральній діяльності.

З 2009 року - актор Нового театру на Печерську (м.Київ).

У 1999 році закінчив Київський театральний інститут за фахом актор театру і кіно, російський курс (майстерня проф. Рушковського).

З 2000 року – актор «Нового театру на Печерську».

З чотирирічного віку (протягом дванадцяти років) професійно займалася народними та історико-побутовими танцями в Ансамблі народної пісні і танцю «Світанок». Гастролі: міста Італії, Краківський фестиваль у Польщі, ювілейний концерт «80 років Артеку».

З п'яти років навчалася в Музичній школі по класу фортепіано. Закінчила 7 класів.

З 1996 по 1999 р. навчалася в Київському обласному училищі культури на факультеті режисури театралізованих заходів та масових видовищ в майстерні Горбова А.с..

Отримала червоний диплом. Там же брала уроки естрадного вокалу, брала участь в конкурсі «Червона Рута-1999», концертах та ін.

У 2003 році закінчила Київський державний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого (курс Н. Н. Рушковського).

Професійно займалася класичної хореографією, естрадним вокалом, аргентинським танго, озвучуванням кіно.

З 2003 р. акторка Нового драматичного театру на Печерську.

У дитинстві займалася класичним балетом, а також народними і сучасними танцями.

З 2000 року працює в Новому Драматичному театрі на Печерську (м.Київ).

Хореограф і учасник шоу аргентинського танго, танцює в балеті «Misteria del Tango».

Народився в сім'ї спортсмена-футболіста і сам з дитинства займався футболом та баскетболом. Отримав звання кандидата в майстри спорту по баскетболу.
Другим захопленням юнака завжди була акторська майстерність.

З 2016 року – працює в Новому театрі на Печерську.Після закінчення вишу Юлія Першута працювала у академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра в Києві. Так, у 2013 році дебютувала як режисер у виставі «Фрекен Жюлі».

З 2016 року працює у трупі Нового драматичного театру на Печерську.

Дебютувала у кіно у 2017 році епізодичною роллю санітарки у телесеріалі «Кохати та вірити». Потім були цілий ряд інших епізодичних ролей.

Найактивнішим став 2018 рік – коли Юлія знялась у дев'яти фільмах.

Незважаючи на безліч творчих талантів, далеко не відразу зрозуміла, що може стати актрисою. Тому після школи вирушила в музичне училище по класу вокалу, яке успішно закінчила.
Однак роботу за фахом знайти було дуже важко, тому Анна вирішила спробувати в театральний. І хоча на той момент їй вже виповнилося 22 роки, а брали тільки тих, кому менше, педагоги все-таки високо оцінили її таланти і зарахували майбутню знаменитість на курс Миколи Рушковського.

Акторський шлях Лебедєвої виглядає переконливо - вона бере участь в театральних постановках і багато часу приділяє кінематографу. Анну часто запрошують на знімальні майданчики серіалів.

Участь у телевізійній новелі «Не зарікайся» стало однією з кращих робіт знаменитості. Перед цим вона знімалася в не менше популярних серіалах «Жіночий лікар» і «Клан ювелірів».

Уже багато років Лебедєва є однією з провідних актрис Нового драматичного театру на Печерську.

З п'яти років посилено готувалася до того, щоб стати художником. Малювала на всьому, що було під рукою. В ВНЗі сусідки по квартирі лаяли її за те, що вона випадково розмалювала телефонну квитанцію.

Але у вільний час Даша марила московським театром «Ленком» і іншими серйозними постановками серйозних людей. Одного разу Даша навіть накопичила на квиток, але на дорогу до Москви так і не вистачило.

На останньому курсі різко змінила художній кар'єрі з театральною. В Чорний Квадрат її привів Слава Ніконоров (також актор театру). Так і сказав: «всі хороші дівчатка йдуть в театр». Даша зрозуміла це цілком буквально, і відразу пішла. Закінчила навчання і почала грати. Мама колись сказала Даші, що вона якась завгодно, але тільки не мила. З тих пір це міцно засіло в голові, і амплуа ролей обертається в діапазоні від «злегка дивна» до «дуже дивна». Правда, в одній виставі Даші грає п'ятнадцятирічну дівчинку і її нетямуще кохання.

Ролі мрії, як такої, немає. Але в майбутньому, в ще неіснуючому театрі, Даша хотіла б зіграти Віолу з «Дванадцятої Ночі» У.Шекспіра і Цейтл з «Тев'є Молочника» за оповіданнями Шолом-Алейхема.

У творчості рівняється на Майю Плісецьку. Це працьовита і талановита жінка. А їй подобаються працьовиті й талановиті жінки.

З 2007 року – актриса «Нового драматичного театру на Печерську».

У 2012 році отримала диплом актора драматичного театру про професійну перепідготовку за програмою літньої міжнародної театральної школи СТД РФ, місто Москва.

В ранньому дитинстві переїхала з батьками до Одеси, де і закінчила школу.

В Одесі навчалась в Театральном ліцеї та працювала ведучою телепрограм на місцевому «7 каналі».

З 2000 року – актриса «Нового Драматичного театру на Печерську».

В 2003 році стала лауреатом Премії «Київска Пектораль» в номінації «За головну жіночу роль» в спектаклі «Варшавська мелодія-2».

В 2007-2008 роках була ведучою на ранковій телепрограмі «Підйом» на українськом «Новому каналі».

Входить до ТОП-20 актрис України за версією видання «Українська правда. Життя» (2009).