Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« №13 »
Британець Рей Куні є одним із найвідоміших комедіографів сучасності, а його п’єса «Занадто одружений таксист” вже стала світовою класикою. До його найвідоміших комедій належить і «Він, вона, вікно, небіжчик», яка на театральних підмостках часто йде під назвою «№13».
«Це ексцентричну комедія положень, де важко вгадати, що відбуватиметься на сцені через хвилину. Тут намішано всього: і любовна історія, і політична сатира, і детектив, і родинна драма. Комедії Рея Куні розраховані на найширші глядацькі колі. Не дивно, що їх часто екранізовують. Сподіваємося, що наша вистава «№13» зацікавить як старше покоління, так і молодше», -- розповідає режисер-постановник.
Інтриги і кохання, розкіш та бідність, шахрайство і підступність – все те, що оточувало великого музиканта протягом життя. Незвичний погляд на генія. Жінки, які кохали і ненавиділи великого музиканта. Те чого не знав про себе Моцарт. Виставу створено за сприяння Австрійського культурного форуму (Україна, Київ) та Культур контакт (Австрія, Відень).
За п’єсою «Дируватий камінь» Миколи Коляди Колишній скрипаль опиняється серед самотніх жінок і швидко зводить з розуму кожну з них, випускаючи на волю пристрасть, яку ці дами стримували занадто довго. Вони прагнуть кохання, вони жартують одна з одною, вони хочуть бути почутими! З цього моменту вони бажають жити тут і зараз. На те, щоб стати по-справжньому молодими, іноді не вистачає всього життя!
Три шахрая, рятуючись від переслідування поліції, приходять в будинок до самотньої старенької - «божої кульбабки» Памели Кронки. Їм в голову приходить блискуча думка -застрахувати Памелу, влаштувати їй нещасний випадок і отримати гроші. Але Памела своєю чистотою, вірою в людей і любов'ю до них змушує шахраїв зрозуміти, що гроші в житті - не найголовніше.
Казки Маріїнського парку – це прості комедійні історії з лави про звичайних киян – без претензій на менторство. Для всіх, хто любить Київ! Якщо ви хоча б один раз гуляли по старовинному Маріїнському парку, що розкинувся над Дніпром, то напевно зустрічали там дивакуватого чоловіка в старомодному капелюсі. Він або повільно ходить центральною алеєю парку, або сидить на лавочці недалеко від «черепашки». Його можна зустріти в парку в будь-яку погоду кожен день після сьомої вечора. Бачили? Ну, якщо побачите, то обов`язково підійдіть до нього і попросіть розповісти одну з чисельних історій, записаних в його Книзі Казок. Книга – завжди при ньому. Зазвичай, він у доброму гуморі і, напевно, не відмовить вам поділитися однією зі чарівно-звичайних історій. А може, і не однією, а відразу декількома ... Адже в казці – все як у житті, а в житті – все як у Казці. Якщо ж ви дуже-дуже захочете, то ваша Казка, про яку ви мрієте, збудеться!
Чому кастелянці з Патології встромили в одне місце шестидюймовий шприц і чому безслідно зникли кастелянки з Вухо-Горло-Носа та хірургії? Чому у лікара Бонні є дружина, про яку він нічого не знає? Чому свою коханку він називає то місіс Тейт, то місіс Лессі, а рідну матір кличе кицькою? Чому тут одні пацієнти воскресають з мертвих, а у інших навіть причину смерті зрозуміти не можна - то ДГЛ, то НЛО, то збив автобус? Чому на тлі якихось незрозумілих репетицій з'являється Дивний священик? Чому ім'я «Лессі» тут привласнюють всім видам живої природи - від істеричних дівчат до ідіотських песиків? І чому з'являється підозра, що все це - одна тепла компанія пройдисвітів?
Закінчив Харківський державний інститут культури у 1995 році за спеціальністю «Народна художня творчість», Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого у 2017 році за спеціальністю «Режисер драматичного театру».
Лауреат обласної премії у жанрі театрального мистецтва імені братів Шерегіїв за кращу чоловічу роль у виставах «Танго для тебе» братів Шерегіїв та «Банкрот» за М. Старицьким у 2000-му році.
Заслужений артист України з 2017 року.
Лауреат обласної премії у жанрі театрального мистецтва імені братів Шерегіїв як керівник постановочної групи вистави «Круті віражі».
Працює в театрі з 1999 року.
З 2011 року працює в ЗАОУМДТ імені браті Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв.
У 2011 році закінчив Ужгородський коледж культури і мистецтв «Сучасна хореографія».
У 2015 році закінчив бакалаврат Рівненського Державного Гуманітарного Університету «Сучасна хореографія», магістратуру у 2016 році.
Є лауреатом обласної премії ім. братів Шерегіїв в галузі театрального мистецтва:
2016 – Балетмейстер-постановник у номінації «Режисерсько-постановочна група» за виставу «В Парижі гарне літо»
2017 – Балетмейстер-постановник за виставу «Круті віражі»
2019 – у номінації «Актор» за роль Михайла у виставі «Жменяки»
Закінчив театральну студію при Львівському академічному українському театрі імені Марії Заньковецької у 1986 року.
Заслужений артист України з 2016 року.
Працював у театрі в 1987-1996 роках та з 2010 року.
У 2008 році закінчив Перечинську гімназію 1-3 ступенів суспільно гуманітарних напрямів.
У 2013 році закінчив Ужгородський коледж культури і мистецтв.
У 2016 році отримав відзнаку міської ради Ужгорода за вагомий внесок в розвиток культури і мистецтва краю.
У 2017 році закінчив Європейський університет факультет шоу-бізнесу.
В 2018 році став лауреатом обласної премії ім. братів Шерегіїв в галуі театрально мистецтва за кращу чоловічу роль (Ганс Кіфер у виставі «Краще залишайся мертвим»).
У театрі – з жовтня 2007
У 2007 році закінчила Ужгородське державне училище культури, «Народна художня творчість».
У театрі – з вересня 2007 року.
У 2018 році закінчила Дніпровський театрально-художній коледж.
У 2018 році вступила до Харківського ноціонального університету ім. І. П. Котляревського.
З 2018–2019 рік працювала в Закарпатському академічному Українському музично-драматичному театрі.
З 2019 року працює в Дніпровському академічному театрі драми та комедії.
Закінчила Ужгородське державне музичне училище імені Д. Задора у 1998 році за спеціальністю «артист хору, ансамблю», Мукачівський гуманітарний інститут у 2008 році за спеціальністю «музична педагогіка і виховання».
Працює в театрі з 1998 року.
Закінчила Ужгородське музичне училище імені Д. Задора у 1997 році по класу «вокал», Київський національний університет культури і мистецтв у 2002 році за спеціальністю «музичне мистецтво».
Лауреат міжнародних та всеукраїнських фестивалів класичної та естрадної пісні.
Лауреат обласної премії в галузі театрального мистецтва імені братів Шерегіїв в 2016 році за роль у виставі.
Працює в театрі з 1993 року.
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
Історія театру на Закарпатті має давні традиції і певні здобутки. Театральні колективи існували в краї ще у XIX сторіччі. 1921 року до Ужгорода на запрошення громади приїжджає театральний діяч Микола Садовський разом з акторами та художником Миколою Кричевським. Після театру М. Садовського на театральну сцену виходить «Нова Сцена» під керівництвом Шерегій Юрія, після нього з'являється «Угро-руский театр». Усі ці театральні колективи зробили велику роботу по вихованню майбутніх акторів державного театру.
На початку березня 1945 року Народна рада Закарпатської України про організацію в Ужгороді народного театру. Новий театр 30 квітня 1945 року показав свою першу виставу «Руські люди» — К. Сімонова, художник – Федір Манайло.
12 листопада 1945 року Рада Народних Комісарів УРСР приймає постанову про відкриття державного театру на Закарпатті. Відповідно до рішення українського уряду з липня 1945 по квітень 1947 року на Закарпатті гастролює Запорізький український музично-драматичний театр імені М. Щорса під керівництвом народного артиста УРСР В. Магара, який буде першим режисером нового театру.
1 січня 1946 року «Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр» розпочинає свою роботу у місті Ужгород. У 1963 році відбулася реорганізація театру український музично-драматичний театр з'єднався з Мукачівським російським театром і став називатись «Закарпатський муздрамтеатр».
У 2011 році — згідно з рішенням № 224 від 26.05.2011 року Закарпатської обласної ради театру присвоєно ім'я братів Шерегіїв нова назва театру: Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв.
Відповідно до наказу Міністерство культури України № 1152 від 06.12.2016 року театру надано статус «Академічного».
« №13 »
