З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
13 перших правил
13 перших правил
13 перших правил
13 перших правил
13 перших правил
13 перших правил
13 перших правил
13 перших правил

« 13 перших правил »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.1 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Володя, Ігор, Інга і Валерія. Хтось відсвяткує День народження. Хтось навчиться палити. Хтось дізнається головну таємницю. Хтось буде говорити про Гипербореїв. До речі, знаєте, хто це? Дивіться нижче. Хтось розповість про зраду. Хтось, мінімум, тричі отримає по обличчю. Хтось вивчить 13 перших правил баскетболу, сформульованих Джеймсом Нейсмітом. Хтось буде цілуватися. Хтось буде танцювати. Хтось кине торт на підлогу. Хтось буде сміятися до сліз. Хтось скаже останні слова. Хтось загине. Ми всі носимо маски. Ми щасливі в момент найсильнішого горя.

Ця вистава створена за п’єсою відомого білоруського драматурга Дмитра Богославського “13 перших правил баскетболу, що сформовані Джеймсом Нейсмітом”, яка була написана у 2018 році.

Для Стаса Жиркова це вже третя п’єса Богославського, із якою він працює (за матеріалом Дмитра режисером вже поставлені вистави “Любов людей” та “Тату, ти мене любив?”).

Хто такі гипербореї? Це народ однойменної легендарної країни, про яку ми дізнаємося з Давньогрецької міфології. Це, рахуйте, та сама Атлантида, чі то острів, чи то материк, що затонув і всі запитуються, де саме. Варіантів безліч – від Гренландії до (увага!) України. На користь української версії виступають наступні факти: «Гіперборея» фактично перекладається, як «за Бореєм», стародавні греки вважали місцем перебування Борея древню Фракію, Гугл вам в поміч. Власне, за Фракією і знаходиться територія сучасної України.

В Гіпербореї люди живуть тисячу років, всі багаті і ні в чому не знають нестачі. Смерть там настає не від старості і хвороб, а від пересичення благами життя. В цій щасливій країні живуть суперлюди. Цікаво, а що вони відчувають? Чи ця опція доступна лише простим, звичайним, які взагалі не супер і у яких завжди щось болить та стається.

Може нам на хвилинку зробити це – повірити в красиву, глибоку, сильну історію? Треба спробувати.

Мова: українська
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Помічниця режисера
Художник-постановник
Художниця по костюмах
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Метод Гронхольма

« Метод Гронхольма »

Детектив
Гей, хто небудь!

« Гей, хто небудь! »

Притча
Покоління Пепсі

« Покоління Пепсі »

Як це – «Жити в Києві»?

« Як це – «Жити в Києві»? »

Комедія
Відгуки
Вікторія

Вистава є трагічною історією про приховування таємниць та зняття масок. Було цікаво спостерігати, як розкривається одна таємниця за іншою і як це впливає на відносини подружжів. Дві подружні пари святкують 32-річчя Володі. Але у розпал веселощів кращий друг іменниика Ігор отримую по обличчю. На свій день народження Володя дізнався, що Ігор переспав з його дружиною. Але на сьогодні це не останній раз, коли Ігору розбили ніс, і далеко не остання розкрита таємниця. Всю виставу актори перебувають в сп'янілому стані, але швидко тверезіють, коли справа доходить до їхніх почуттів. Стан алкогольного сп'яніння був розіграний надзвичайно майстерно, як й інші моменти. Сюжет здався дещо банальним і в той же час надто закрученим.Я не завжди розуміла поведінку та мотиви персонажів. Але самі актори зачаровували та притягували до себе погляди. Незважаючи на те, що ситуації, які обігрувалися на сцені, не були мені знайомими, я все одно відчувала емоції акторів. Вся вистава була присвячена сваркам, розкриттю таємниць та зняттям масок. Глядачів постійно намагалися тримати у напружені. Але після 30 хвилин перегляду трохи охопляю втома від постійного натягування атмосфери. Просторе та світле приміщення театру та любязний персонал складають дуже приємне враження.

Єлизавета

Вистава - емоційно важка, чутлива, насичена усією палітрою почуттів - від кохання до ненависті, від відчуття зради до безжалісної і болючої правди, від жаху і безпорадності до несподіваного осяяння та примирення. Вистава «13 перших правил» – черговий захоплюючий режисерський витвір Стаса Жиркова за мотивами однойменної п’єси білоруського драматурга Дмитра Богославського (як справедливо відзначив Павло Ар’є, Дмитра можна сміливо називати «автором сімейної драми», як зізнався сам автор – «пише п’єси, коли починає щось боліти»). За сюжетом вистави, у головного героя фізрука Володі - день народження, на святкування якого до нього та його дружини Інги приходять друзі зі студентських років - теж подружня пара Ігор та Валерія. Наприкінці свята торт несподівано опиняється на підлозі. Замість щирих привітань і подарунків - від "вірного" друга - вибачення за зраду з його любою Іннєською, від дружини друга - визнання батьківства його ненародженої дитини, від "коханої" дружини - відразливий плівок у душу. Чи варто жити? Чи 35 років - це старість? Агресія, жорстокість, тваринна дикість, спортивний азарт та жага до перемоги будь-якою ціною – проявляється не тільки у грі акторів, а й в їх костюмах (леопардовий прінт, кросівки, яскраві кольори, зацифрований напис «БОГ» на футболці одного із героїв). Музичний супровід – ліричне доповнення до емоцій та почуттів. Слова із пісні «Пропаганди» «Я рисую белым мелом на асфальте слово «ХВАТИТ»: хватит ЛЖИ и хватит БОЛИ, ОТПУСТИ СЕБЯ НА ВОЛЮ» - підводять жирну риску у фіналі. Обірваний на початку і наприкінці речення біблійський вираз на барній стійці – «(люб)…овь покрывает множество гр…(ехов)» - ніби натяк на те, що у цій виставі кожен глядач повинен сам знайти для себе відповідь на головне питання, звісити всі «за» та «проти». Оцінити кожний «гол» та «фол» гравців. Виставити рахунок. Прийняти рішення. Розпочати і закінчити фразу чи ні. Бо глядач тут – це і є суддя. Актори грали "на пределе". Найкращий актор у виставі - Андрій Ісаєнко. Його емоційно-насичений та відвертий монолог про зраду чоловіків та жінок - вразить найсуворіше серце. Після вистави відбулось обговорення за участю режисера Стаса Жиркова, автора п'єси Дмитра Богославського, акторів, які зіграли головних героїв вистави, модератором якої був український драматург Павло Ар'є.