#

Вихідні у сімейному колі

Коли:

Пам'яті поетів-шістдесятників присвячується. Прозвучати вірші Шпаликова, Євтушенко, Ахмадуліної, Галича, Вознесенського і пісні Окуджави – представників яскравого і трагічного покоління шістдесятників.

Як живе дівчинка з містечка Клесів, де незаконний видобуток бурштину – єдиний спосіб заробітку? Чи знайде порятунок від тіней і страхів війни хлопець з Донбасу в мирному Харкові? Як навчитися говорити, а ще важливіше – чути інших людей, аби самому стати більшою Людиною? Вистава Влади Бєлозоренко «Схід-Захід» – це п'ять п'єс, написаних підлітками в рамках проекту «Class Act: Схід-Захід». Підлітки пишуть п'єси. Підлітки зі Сходу і Заходу України. Вони пишуть про світ, що їх оточує. Про свої страхи і сподівання. Про свою, вже таку жорстку дорослу реальність, і про найпотаємніші, ще такі дитячі мрії.

Коли зустрічаються два євреї, навіть якщо між ними вікова прірва в півстоліття – не уникнути гумору, мудрості та несподіваних поворотів сюжету. Молодий перспективний хлопець випадково збиває на дорозі похилого самотнього єврея. За вироком суду, він змушений буде доглядати за чоловіком, періодично навідуючись до нього. Але не все так просто – старий виявляється доволі конфліктним і дивним самітником. Доведеться застосувати надздібності, аби виконати судове розпорядження! Хто б міг подумати, що дві абсолютно чужі людини за короткий час зможуть стати насправді близькими і врятують один одного від фатальної жорстокості життя.

Кайдашева сім'я
« Кайдашева сім'я » Трагікомедія

«В нашого Омелька невеличка сімейка: тільки він та вона, старий та стара, та два парубки вусаті, та два хлопці чубаті, та дві ляльці в колисці, та дві Христі в намисті». Майже кожному українцю з самого дитинства відома ця народна приказка. А у нашого Омелька сім'я Кайдашева. І всього у цій родині вдосталь: і щастя, і сліз, і сварок, і суперечок, і відчаю, і радощів, і надії, і віри. Віри в те, що нарешті настане мир і злагода у родині та у душі кожного з її членів. Можна сказати лиш одне, чого ж тільки не буває у сім'ї. Ця вистава – дзеркало для кожної родини. Чи не бувало з вами, що найрідніша людина у світі стає для вас ненависною та нестерпною. І найбільшою помилкою в цей момент є погодитися з цим почуттям. Напраду важко зупинитися, зупинити самого себе та схаменутися, відвернути цю невтримну силу руйнації, яка насувається на вас та вашу родину. Занапастити швидко. Зупинитися мудро. Врятувати легко, якщо своєчасно. Для режисера вистави Ігоря Федірка ця робота є живою. Він дихає нею вже не один рік. Це не чергова тривіальна вистава за соціально-побутовою повістю видатного українського письменника Івана Нечуя-Левицького з її стандартним натуралістичним оформленням. Це жива історія, повна та нестримна. Головний герой цієї історії – родина. Родина народжується не тут, на землі, навіть не в церкві, вона народжена та благословенна Богом. А ще більше благословення – це народження дитини. Тоді це і є повноцінна СІМ'Я. Тема родини раніше чи пізніше стає важливою для кожного. Вона не є важливою тільки для родини Кайдашів, але це тільки поки що.

Для кохання не існує віку та часу… Та коли здається, що романтика залишилася в минулому, то доля посилає чи то дивне випробування, чи то подарунок. «Кожного разу, коли за тобою зачиняються двері – я хочу, щоб ти повернувся…»

КХАТ представляє виставу «Безіменна зірка», яка відрізняється від усіх попередніх постановок цієї п'єси оригінальним режисерським рішенням, яке базується на історичній достовірності особистого життя автора і його долі. Режисери постановки визначили її жанр, як романтична комедія. Впізнаваність сьогоднішніх ситуацій і типажів в героях першої половини минулого століття робить її актуальною і сучасною. Комізм поведінки персонажів, підкреслений цікавими акторськими знахідками, неоднозначність трактування кожної, навіть найменшої ролі, велика кількість психологічних нюансів, зворушливість і глибина робить цю виставу справжніми ласощами для театральних гурманів.

Весела, музична та романтична вистава про цікаві пригоди друзів Тома Сойєра та Геккльберрі Фінна, cтворена за мотивами всесвітньо відомої повісті американського письменника Марка Твена. Світ захоплюючих і небезпечних пригод та вигадок маленького американця близький нам сьогодні, тому що усі ми родом з однієї країни – країни дитинства.

На безлюдний острів у крижаному норвезькому морі, де останні 15 років відлюдником мешкає відомий письменник, приїздить журналіст з маленької провінційної газети, аби взяти інтерв’ю. Чому нобелевський лауреат погоджується на це, адже він ненавидить журналістів? А можливо, це зовсім і не журналіст? Тоді для чого він приїхав? Вони розмовляють про якусь жінку. Хто вона? Ця надзвичайна детективна історія з багатьма пострілами, що була написана видатним драматургом Е.-Е. Шміттом спеціально для бенефісу зірки французького кінематографа Алена Делона, занурить Вас у вир шалених пристрастей, несподіваних сюжетних поворотів, чуттєвих любовних історій та неповторного французького гумору.

Класика тому й називається класикою, що час від часу виникає нестримне бажання повернутися до неї і знову відкрити щось просте і сокровенне. Ми чомусь звикли, що Чехов – завжди напівтон, забуваючи, що Чехов – це ще й іронія. Остання, як відомо, є маскою для беззахисних. У цій виставі напівтони майже відсутні. Дія набирає обертів уже з перших хвилин. Вмить персонажі перетворяться на застиглі маски, за якими вони надійно приховають від глядача свої істинні обличчя. Інколи ці маски будуть страшними, іноді – огидними, іноді – жалюгідними та смішними. Від страшного до комічного один крок. Гра в міражі. Але, коли немає справжнього життя, то живуть міражами. Все-таки краще, ніж нічого. У виставі використано музику: Леонкавалло «Паяци», Пучіні «Турандот», Масканьї «Сільська честь».

Класична мелодрама радянських часів. Втім, часи можуть і змінювати назви, але людина завжди залишається людиною. І тому історія зародження кохання двох немолодих самотніх людей сьогодні хвилює глядача так само, як и тридцять років тому. Тим паче, якщо цю історію розповідають талановито та сучасно. Ризьке узбережжя, море, сонце, догорає літо. ВІН і ВОНА... Таку картинку малює автор на початку п'єси. Саме так розпочинається їхній курортний роман...

Респектабельний месьє Амількар, зраджений дружиною, дітьми і друзями, вирішує за допомогою грошей створити собі ілюзію щастя. Він за скажені гроші наймає трьох незнайомців (актрису Елеонору, повію Віржинію, художника Машу), щоб ті зіграли для нього близьких: турботливу дружину, чарівну дочку і відданого друга. «Життя ідеальної сімейки» відбувається в супроводі іронічного дуету – жива музика і пісні у виконанні домашніх слуг месьє Амількара, є акомпанементом в незвичайних виставах цього, сплаченого наперед, «домашнього театру». Але те, що спочатку здається всього лише дивною грою, поступово змінює життя всіх. І чим ближче фінал, тим складніше стає учасникам цієї незвичайної затії самим відрізнити награні почуття від справжніх... Та й сам месьє Амількар абсолютно заплутався, де життя, а де їм же складений сценарій, де реальні людські почуття і жести, а де лицедійство. Адже справжнє життя грає в свої ігри, і завжди тільки за своїми, а не кимось вигаданим сценаріями. І створює цілком сюрреалістичні ситуації, в яких відбувається те, що месьє Амількар навіть не міг собі уявити. Наприклад, поряд з «дружиною» в один прекрасний день з'являється чарівна теща. А у «дочки» виявляється бой-френд...