#

Відкривай світ театру з Theatre.love

Коли:

Вона маленька, кумедна, часом примхлива, непосидюча, але разом з цим вона – Баба-Яга. Однак ще зовсім маленька. Вона вчиться бути... доброю. Її чаклунство – це щира допомога тим, хто її потребує. Проте у світі чар це незаконно. Якщо ти Баба-Яга, ти маєш бути злою та сердитою, маєш робити лихі справи. І за цим ретельно слідкує підступна відьма – тітка Румпумпель. Вона постійно нацьковує на маленьку Бабу-Ягу усіх відьом гори Блогсберг та найголовнішу Відьму. Чи витримає наша маленька героїня ці випробування? У цьому нелегкому виборі їй допомагатиме старий, мудрий ворон Абрахас.

Життя без любові… Обожнювана усім світом співачка Марія Каллас усе життя намагалася заслужити любов. Спочатку – байдужої до неї матері. Потім – впливового чоловіка, старшого за неї на 27 років, котрий любив артистку Каллас, але не жінку. А замкнув цей ланцюжок найбагатший чоловік у світі – Арістотель Онассіс, котрий зрадив Марію заради власних інтересів. Каллас померла в 53 роки в порожній паризькій квартирі, так і не ставши по-справжньому щасливою… Найдивовижніше, що її доля була постійним віддзеркаленням сценічних подій. Інтерес до Марії Каллас з роками все більше зростає, та все ж ми дуже мало знаємо про справжню Каллас. ЇЇ життя і смерть залишили більше запитань ніж відповідей. (Не) біографічна драма «Каллас» – це історія пристрасті, що одразу захоплює глядача, який іде звивистим лабіринтом долі Сесілії Софії Ліни Марії Калогеропулос, таким було справжнє ім’я Марії Каллас… Основою вистави стали факти та домисли пов’язані з найважливішими моментами біографії Марії Каллас, які знаходяться у відкритому доступі.

Всі ми знаємо, що після Вільяма Шекспіра не залишилося жодного авторського рукопису! Лише копії копій. Факти його біографії – скупі та суперечливі. Реальний Вільям Шекспір (або точніше Шакспер) зі Страдфорду-на-Ейвоні, пайщик лондонської акторської трупи, не мав освіти, у той час як п’єси Великого Барда містять найновіші відомості із сфер знань від історії та філософії до мореплавства та картографії, а словниковий запас складає близько 12 тисячі слів – це рекорд серед усіх геніїв літератури! Не дивно, що сторіччями тривають пошуки реального Вільяма Шекспіра. Хтось вважає, що ним був драматург Крістофер Марло, хтось переконує – це не могла бути одна людина! Є версії колективного авторства: група літераторів на чолі із філософом Френсісом Беконом або графське подружжя – Роджер та Єлизавета Ретленд. На щастя, наприкінці 2018 року британські вчені достеменно встановили, що під псевдонімом «Вільям Шекспір» працювали драматурги Павло Ар’є та Марина Смілянець, актори театру «Золоті ворота» та режисер Стас Жирков. Ця версія вам здається малоймовірною? Гаразд, сподіваємось, у вас є докази, аби її спростувати. Тому що у нас є вистава «Отелло/Україна/Facebook», яка безапеляційно доводить саме це. Зрештою, є щось правдою чи вигадкою – це питання нашої віри, а не фактів, документів чи речових доказів. Якщо ви вірите в чупакабру чи Святого Миколая, у справедливі вибори чи Гаррі Поттера, отже вони існують. У паралельному всесвіті. Наприклад, у Фейсбуці. Чи іншій соціальній мережі.

Ексклюзивно в театрі на Подолі скандальна п'єса Майкла Джина Саллівана за всесвітньо відомим романом-антиутопією. Вигадана історія про життя в штучному світі, яка навчила любові навіть бездушних солдатів. За мною спостерігають. Цілодобово. На роботі, на вулиці, навіть вдома. Мої думки контролюють. Мій вибір несвідомий. Моє життя належить іншим. І це не параноя. А сьогодні навіть не вигаданий світ роману «1984» Джорджа Оруелла. Написаний в 1949 році роман почав оживати. Сьогодні ми – в його фантазії.

Як часто жінка почувається ЖІНКОЮ? Від чого залежить відчуття щасливої та чарівної левітації? Твір Ніла Саймона розбирає саме ці, надважливі в сьогоденні, питання. Адже збалансована взаємодія енергій Інь та Ян у всесвіті є результатом складної роботи над собою, над своєю особистістю, над своїм життям. І докладати зусиль мають як жінки, так і чоловіки – бо танго танцюють удвох. Головна героїня опиняється сам на сам зі своїм середнім «неліквідним» віком та свіжим і болісним розлученням. Здається, що життя зупинилося, а всі напрацьовані схеми комфортного існування згоріли у полум'ї обставин. Вона мала б надломитися й зненавидіти свою долю. Але... Доля дарує жінці трьох пришелепкуватих подруг та двох гарячих іспанських життєлюбів. Чим закінчиться ця дотепна комедія, і чи навчиться Флорес почуватися щасливою й чарівною квіткою, ми дізнаємося тільки переглянувши виставу. Ця постановка – поєднання чудового гумору, невичерпної мудрості існування та любові до життя і до себе.

Як жити, коли з рідними тебе не пов'язує нічого, крім бажання якнайшвидше продати спільну хату? Хто винен, що собака розуміє тебе краще за рідного брата? Що робити, коли поняття «родинний зв'язок» звучить якось «напряжно»? Чому все так? Через погане виховання? Складні життєві обставини?.. Або просто через твоє невміння любити? Історія трьох братів, які майже втратили зв'язок один з одним. І все що їх досі об'єднує – батьківська хата та старий пес Кубік… Але роздається стукіт у двері і входить Вона… Єдина… Єдина, хто може їх примирити. Або посварити назавжди, витягнувши «із шафи» усі таємниці… Чим все скінчиться? Братанням чи мордобоєм? Залежить від того, чи відомі Їй методи виховання малих засранців.

Це – спектакль про життя «за лаштунками» провінційної театральної трупи. Між виставами актори вирішують безліч проблемних питань: побутових – латання костюмів i розірваних декорацій, написання оркестровок до п'єс; особистісних – залицяння одруженого капельмейстера до актриси Зоні, заздрощі акторів, підлабузництво до керівництва трупи; філософсько-мистецьких: залежність театру від замовника, а відтак – його гнучкість у підборі репертуару... Висвітлені проблеми так майстерно переплетені що зрада капельмейстера з молодою акторкою чи лестощі управляючому аж ніяк не здаються дрібними та недоречними. У виставі грають 14 дійових ociб, i кожен є відображенням певного типу людини: кокетка Зоня, скандальна Ціпа Львовна, улеслива i зрадлива Олена Степанівна, гультяй Лука Карпович, догодливий управляючий Іван Васильович, гордий виконавець драма-тичних ролей...

Ця історія розповідає про пошуки свого "Я" та про істинну свободу. А раптом за межами коробки, де живуть маріонетки, є великий справжній світ? Вони вже звикли існувати в бутафорській реальності та щодня неусвідомлено виконувати свої ролі у виставі, що безупинно повторюється. Проте, серед маріонеток є цікавий П'єро, який помічає безмежне та справжнє життя - воно вирує за театральними стінами. Герой протестує проти своєї ролі та принижень, яких завдає йому та його друзям лялькар. Так у неживому тілі з'являються почуття та нестримне бажання вирватися у справжній живий світ - обрізати нитки. Та чи хочуть інші ляльки того ж? Чи потрібно їм виходити за межі коробки, шукаючи власного "Я"? А може краще обрати бездумне виконання чужої волі і стабільність? Можливо, найкращий антураж для існування - це паперовий місяц, який висить на канатиках...

Він і Вона – дві маленькі людини, які волею долі опинилися разом. Зміст їх життя – очікування фіналу, територія – замкнений простір, почуття – страх… Він – хвора дитина, котра ніколи не зрозуміє світу дорослих. Вона – жінка, яка пережила особисту трагедію, що скалічила життя. Він щиро вірить у їх маленьке спільне щастя, у сльози радості та натхнення. Для неї ж їх фінал є очевидним. Саме тому, у відчаї Вона робить найстрашніший вчинок у своєму житті, що поставить ту саму, фінальну крапку. Чому таких, як вони, називають «сволотою»? Ця вистава – шок, історія хворої свідомості та спустошеної душі, історія життя під час нацистського режиму та жорстокості як страшного гену людства. Вистава «Сволота» просвітлює розум, довершує почуття, пробуджує людяність та бажання любити. З перших реплік актори влучають у глядацькі серця. Окрім того, акторський дует (Ірина Калашникова-Олексій Трітенко) отримав високу оцінку фахівців. «Сволота» – номінант і лауреат престижних театральних премій та учасник міжнародних фестивалів.

Виставу поставив Ігор Славинський, актор і режисер, відомий телеведучий (програми "На добраніч, діти!" та "День варенья", ТРК "Гравіс", УТ-1). В основі вистави – п’єса одного з найпопулярніших українських сучасних драматургів - Ярослава Стельмаха. Це своєрідна сповідь автора про те, як непросто бути творчою людиною, як важко іноді народжуються звичайні слова, з них - речення, а з речень - твори, які потім стають книгами, що інколи недбайливо покриваються пилом на бібліотечних полицях. Життя письменника - штука важка, але водночас страшенно цікава. Всі складності характеру такої творчої особистості з успіхом демонструє добре відомий киянам актор Олексій Вертинський. Виступаючи у ролі "А" - єдиного героя цієї моновистави - артист тримає глядача у цікавості і напрузі з першої до останньої хвилини, розповідаючи у короткій виставі і про довге та змістовне життя свого персонажа.

Софія - донька багатія Фамусова. Її світ- здійснені бажання та насолода. Вона надзвичайно вродлива й випромінює первісну небезпечну сексуальність. Нею керують інстинкти дикого звіра та розум генія. Вона непередбачувана, стрімка й божевільна. В ній вирує пристрасть, що не знає перешкод. Дарма що в серці вже кілька років живе зниклий безвісти дивак Чацький - ночі Софія таємно коротає з Молчаліним. Це шалене бажання згубне, адже для спритного молодика ці стосунки лише чергова кар'єрна сходинка. Але поки що нічого не віщує горя- Молчалін хоч і бідняк, але Софії вдасться вмовити батька на цей шлюб. І, раптом, зруйновано все - повертається той, кого вона так сильно кохає.

Хіба комусь цікаво вивчати ці нудні правила гарної поведінки? Звичайно – ні… Наші герої Толік і Олька теж так вважають, тому частенько ображають не тільки одне одного, а й свого чемного кота Мурчика. Проте одного дня їм надходить незвичайне запрошення, яке круто змінює їх бешкетне життя. Тепер коту Мурчику доведеться перетворити своїх друзів з простих розбишак на справжніх леді та джентльмена! Але, любі діти, Мурчику дуже знадобиться ваша допомога, адже з розбишаками інколи не так просто знайти спільну мову. Особливо коли ти кіт. Тому обов’язково приходьте до Театру «Божа Корівка» і приводьте батьків – їм іноді теж не завадить повторити Абетку гарних манер! Вистава вчить не тільки необхідним правилам гарної поведінки і ввічливого спілкування з друзями та дорослими, а й нагадує про такі важливі речі, як справжня дружба, вміння говорити правду та завжди залишатись порядною людиною.