З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
#

Підбірка на довгі вихідні 6-9 березня

Коли:

…Тягне свій візок з молоком анатівський молочник Тев'є, розмірковуючи над такими звичними для кожної простої людини проблемами: як навести лад у великій родині, як зробити так, щоб п'ять дочок видати заміж за порядних людей, як заробити побільше грошей, від яких залежить існування. Різних людей зустрічає герой на своєму шляху, по різному складаються їхні долі. Зустріч з київським студентом Перчиком, якого Тев'є приводить у свою сім'ю, закінчується від'їздом дочки Годл до далекого Сибіру, куди заслано її чоловіка-студента. Старша дочка Цейтл після невдалого сватання за м'ясника Лейзера, виходить за бідного, але рідного по натурі Тев'є кравця Мотла. Хава, найулюбленіша дочка Тев'є, поєднує свою долю з російським хлопцем Федором. І батько, проклинаючи її, знов звертається до єдиного свого порадника — Бога, чекаючи надії на краще. Сподівання розбиваються одне за одним, але Тев'є, великий мрійник з Анатівки, навіть після смерті дружини, тримаючи в обіймах маленьку онуку Голду, оповідає їй про закономірність й логічність життєвого кола. Ідея бажаного та недосяжного проходить крізь всі події вистави, яка вирішена в трагікомічному жанрі, де крізь сльози лунає сміх, де є місце гумору, дотепності. І, звичайно, колоритній музиці, без якої також не обходиться життя… Фото та анотації надано театром.

Дмитро Чирипюк
Сергій Данченко
Данило Лідер
Андрій Александрович-Дочевський
Михайло Глейзер
Ганна Духовична
Ганна Духовична
Борис Каменькович
Наталія Осипенко
Анатолій Навроцький
Анатолій Навроцький
Олена Антохіна
Ярослав Марчук
Оксана Макарська
Оксана Макарська
Олександр Пліса
Володимир Абазопуло-молодший
Володимир Абазопуло-молодший
Богдан Бенюк
Богдан Бенюк
Ірина Дворянин
Ірина Дворянин
Поліна Лазова
Поліна Лазова
Світлана Косолапова
Світлана Косолапова
Анастасія Рула
Анастасія Рула
Тетяна Луценко
Тетяна Луценко
Ганна Снігур-Храмцова
Ганна Снігур-Храмцова
Дана Кузь
Дана Кузь
Дар
Дар'я Легейда
Орися Підгора
Анатолій Гнатюк
Анатолій Гнатюк
Назар Задніпровський
Назар Задніпровський
Олександр Бегма
Олександр Бегма
Дмитро Ступка
Дмитро Ступка
Іван Шаран
Іван Шаран
Павло Шпегун
Павло Шпегун
Володимир Коляда
Володимир Коляда
Василь Мазур
Василь Мазур
Олександр Логінов
Олександр Логінов
Євген Шах
Валерій Дудник
Валерій Дудник
Володимир Нечепоренко
Володимир Нечепоренко
Олексій Петухов
Олексій Петухов
Євген Свиридюк
Євген Свиридюк
Олексій Паламаренко
Олексій Паламаренко
Олег Шаварський
Олег Шаварський
Ніна Гіляровська
Ніна Гіляровська
Наталія Омельчук
Наталія Омельчук
Олена Мамчур
Олена Мамчур
Наталя Перчевська
Наталя Перчевська
Євген Мозговий
Євген Мозговий
Віталій Ковтун
Віталій Ковтун
Віталій Ажнов
Віталій Ажнов
В
В'ячеслав Хостікоєв
Володимир Абазопуло-молодший
Володимир Абазопуло-молодший
Дмитро Лук'яненко
Анатолій Чумаченко
Анатолій Чумаченко
Володимир Збаразський
Віталій Ковтун
Віталій Ковтун
Роман Божко
Роман Божко
Соломія Бринська
Дмитро Завадський
Дмитро Завадський
Володимир Абазопуло-молодший
Володимир Абазопуло-молодший
Олександр Скрябін
Володимир Лапченко
Володимир Лапченко
Сергій Гданський
Матвій Суховий
Артем Куцан
Артем Куцан
Хочу в Париж
« Хочу в Париж » Моновистава

– Я знову хочу в Париж. – А Ви уже там бували? – Ні, але я уже колись хотів… Моновистава за мотивами однойменного оповідання М. Веллера «Хочу в Париж» – це сповнена доброго гумору історія «маленької» радянської людини, з провінційного містечка, котра впродовж всього життя намагалася здійснити свою велику мрію – побувати в Парижі. Провінційний хлопчик з богом забутого містечка захворів тугою за Батьківщиною. За тією Батьківщиною, котру він вибрав собі сам. Впродовж півтори години глядачі разом з героєм проживають ціле людське життя, звичайне життя радянської людини. Школа, ПТУ, армія, технікум, фабрика, одруження, квартира, діти, туга, пияцтво, пенсія… Та у цій сірій буденності у героя є Франція. Мрія про цибулевий суп та жаб’ячі лапки, про єдвабні мережива жіночої білизни та про паризький шик. Про пісні Монтана, Азнавура и Дассена. І, звичайно, про мушкетерську честь, адже з неї усе й починалося. Один за всіх – та всі за одного!

Шестеро подруг збираються разом – молоді, красиві, незаміжні жінки! Вони давно не бачилися, та й привід є: одна з них вагітна. Це дійсно подія, адже дітей поки немає ні в однієї. Про що піде мова? Про чоловіків, звісно. І про те, чого сьогодні рішуче не вистачає жінкам. Розмови кружляють по орбітах ліжка, шлюбу, сім'ї, роблять великі витки, йдучи в «відкритий космос» інтиму та відвертостей. «Дівич-вечір» можна порівняти з американським коктейлем: кола, лід, вершки і стиглі ягоди – за смаком. Вживається під важку музику Бетховена і легковажні мелодії Верді: сміх крізь сльози. Глядач співпереживає і переживає почуття впізнавання. І все-таки спектакль обнадіює і дарує оптимістичний заряд!

Запрошуємо на одеське ВЕСІЛЛЯ! Улюблені романси і шансон, запальні танці, курйозні і майже анекдотичні повороти сюжету. Глядачі відчуватимуть себе безпосередніми гостями свята. Одеса повсякчас приваблює своєю неповторною атмосферою, особливим почуттям гумору і ставленням до життя, культурним і національним різноманіттям. Музична комедії «Одеса. Шалене кохання» поставлена за п’єсою відомих одеситів – Іллі Ільфа та Євгена Петрова, авторів широко відомого роману-дилогії про харизматичного комбінатора Остапа Бендера.

Як часто жінка почувається ЖІНКОЮ? Від чого залежить відчуття щасливої та чарівної левітації? Твір Ніла Саймона розбирає саме ці, надважливі в сьогоденні, питання. Адже збалансована взаємодія енергій Інь та Ян у всесвіті є результатом складної роботи над собою, над своєю особистістю, над своїм життям. І докладати зусиль мають як жінки, так і чоловіки – бо танго танцюють удвох. Головна героїня опиняється сам на сам зі своїм середнім «неліквідним» віком та свіжим і болісним розлученням. Здається, що життя зупинилося, а всі напрацьовані схеми комфортного існування згоріли у полум'ї обставин. Вона мала б надломитися й зненавидіти свою долю. Але... Доля дарує жінці трьох пришелепкуватих подруг та двох гарячих іспанських життєлюбів. Чим закінчиться ця дотепна комедія, і чи навчиться Флорес почуватися щасливою й чарівною квіткою, ми дізнаємося тільки переглянувши виставу. Ця постановка – поєднання чудового гумору, невичерпної мудрості існування та любові до життя і до себе.

«Безталанна. Нездійсненне» – це вистава, що показує класику по-новому. У цьому видовищі головною є історія, яка усім близька. Історія про кохання, зраду, ревнощі, запальні вчинки і не менш шалену енергію. У виставі є танці, пластичні етюди, поцілунки, бійки. Замість акторів на сцені – режисери. Замість шароварів і вишитих сорочок – стильні сучасні костюми. Крупні плани, різка постійна зміна енергетики і в'язке інтимне повітря навколо – те, заради чого варто побачити дану постановку.

По вулиці моїй
« По вулиці моїй » Поетична вистава

У кімнаті-вітальні, сповненій творчих мрій та закликів, оживають гомінкі постаті поетів-шістдесятників. Їхнє молоде дружнє коло надихає поетичну мить у натягнутій мов гітарна струна атмосфері майстерні. Вірші Г. Шпалікова, Є. Євтушенка, Б. Ахмадуліної, А. Вознесенського, пісні Б. Окуджави та О. Галича, знані з дитинства з книжок та платівок батьків, мов кулі, розтинають начебто безхмарний простір. А зовсім поруч лунає підступний голос з радіоприймача і вимагає позбавити радянського громадянства Б. Пастернака за ненависний владі роман «Доктор Живаго».

Ексклюзивно в театрі на Подолі вистава за романом Андрія Куркова «Сірі бджоли», який увійшов до шорт-листа «Книги року BBC-2018». Вороги дитинства не можуть стати вірними друзями, але їм доводиться проводити холодні зимові вечори у компанії один одного. Бо їх лишилося лише двоє. Два останні мешканці села. «Це загалом історія дуже звичайна. Про людей, далеких від банальної політики, від її лозунгів, про людей, які сумніваються. У п’єсі немає одного – за Україну, а іншого – проти неї. Персонажів ситуація змусила обирати сторону, життя поставило у такі обставини, що одному з них зручніше ходити за провіантом на територію, підконтрольну окупантам. Такий вибір не можна засуджувати, бо війна протиприродна для людини. Є такий вислів: «Ти можеш не звертати уваги на політику, але прийде час, коли політика візьметься за тебе».

Холодна м
« Холодна м'ята » Оповідання

Поруч із смутком завжди знайдеться місце для посмішки, десь близько плачу завжди чекає сміх. Маленьке людське щастя та маленька особиста трагедія тісно переплітаються, створюючи коловорот почуттів, який ми і називаємо життям. «Холодна м’ята» – проста душевна розмова про прості, але такі важливі для кожного речі: стосунки між людьми, пошуки самих себе, кохання, дружбу, невиразний смуток та великі радощі… Життя героїв оповідань Григора Тютюнника плине від однієї крайності до іншої, а ми можемо на мить ніби зазирнути у вікно – побачити людину в її сакральний момент переосмислення самої себе – і піти далі, відчуваючи той присмак співпричетності. Вистава, жанр якої вкладається в формулу «чуттєві оповідання», – обрамлена в стильну та витончену театральну форму ностальгії за нами самими, відвертими, щасливими та нещасними однієї вхопленої миті.

В кожну епоху людина вміщена в рамки правил, що визначають як він повинен думати, любити, жити. У світі, такому, як наш, де на перший план виставляються успіх, прагматизм, індивідуалізм, гроші, шлях до "щастя", поступово настає апатія душі, зникає бажання йти далі, народжуються важкі питання про сенс життя. Кождому з нас дана можливість любити, це той дар, який робить людину подібною Творцю. Як ми використовуємо цей дар? Яким є наш вибір: принести себе в жертву або прийняти жертву іншого? На 178 сторінках роману "Євгєній Онєгин" Пушкін розмірковує на подібні теми і ми, за ним, дослідимо рухи людської душі та її дара любити. Глядач стане частиною нашої вистави: гостями в будинку Ларіних, сусідами Онєгіна, друзями Лєнського та, можливо, відчуватиме себе одним з героїв роману. Наш сучасний погляд на вічні теми та геніальний роман у віршах О.С.Пушкина, ми назвали - "романтична неокласіка".

Комедія «Розпусник» відтворює лише один день з життя французького філософа Дені Дідро. Чоловік і жінки: філософ і коханка; філософ і дружина; філософ і дочка; філософ і подруга доньки; філософ і енциклопедія. Переможець «Київської Пекторалі» 2009 року в номінаціях «Краща камерна вистава» і «Краща чоловіча роль» – Дені Дідро у виконанні Ігоря Рубашкіна.

Героїня вистави психологічно залежна від того, що потім так вдало назве «примарами»: її давив «страх віджилих понять, вірувань і тому подібного», що «вже не живе в нас, але все-таки сидить так міцно, що від нього не відскіпатися». Ці примари - лицемірні моделі сімейного і громадського обов'язку, що диктують необхідність, заради збереження шлюбу, продовження життя з людиною, яка не варта кохання. Хтось живе минулим - тоді сьогодення стає тільки примарою того, чого немає. Ймовірність назавжди втратити відчуття радості життя, теплоти, щиросердності стає загрозою. Ця драма Г. Ібсена стала "п'єсою про людську душу", в якій йдеться, насамперед, про соціальні проблеми, становище жінок у суспільстві та трагічну напружену боротьбу індивіда.