З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Згадати не можна забути:  історія родини патологоанатома Людмили
Згадати не можна забути:  історія родини патологоанатома Людмили
Згадати не можна забути:  історія родини патологоанатома Людмили
Згадати не можна забути:  історія родини патологоанатома Людмили
Згадати не можна забути:  історія родини патологоанатома Людмили
Згадати не можна забути:  історія родини патологоанатома Людмили
Згадати не можна забути:  історія родини патологоанатома Людмили
276
0
0

Згадати не можна забути: історія родини патологоанатома Людмили

Питань після цієї вистави залишиться більше, ніж самих відповідей. Але саме це змусить вас думати та шукати підказки, які допоможуть вам зрозуміти театральну постановку «Родина патологоанатома Людмили».

Сюжет драми «Родина патологоанатома Людмили» від театру «Золоті ворота» відбувається навколо сім’ї патологоанатома Людмили (Віталіна Біблів), що складається з бабусі (Катерина Вишнева), батька (Орест Пастух), двох синів (Антон Соловей та Богдан Буйлук) та дочки (Анастасія Бабій). Є й інші герої, але про них ви дізнаєтесь пізніше.

Наше знайомство з ними починається зі сцени, у якій Людмила не пускає спати свого сина (Антон Соловей) доки він не дасть визначення усіх медичних термінів. Хлопець хоче спати, він втомився, але Людмилу цікавить лише вступ сина на магістратуру. Ця мізансцена чудово описує відносини у родині Макаренків.

Сцену часто згадує головний герой – син Людмили. Спочатку вона зображена у його думках ніби якийсь нічний кошмар, потім так, як вона насправді відбувалась. Сцена є провідною у виставі, адже саме у ній син випадає з вікна. Або його хтось штовхнув? Цього ми вже не дізнаємося, адже у хлопця після падіння виявили амнезію. Усю виставу головний герой поступово згадує забуті моменти з життя. І деякі згадки зовсім не відповідають дійсності.

Театральні сцени мені нагадували подорож психікою людини, що поступово занурювала нас у підсвідомість. Перед очима глядачів проносяться уривчасті спогади з дитинства та обірваних розмов, які так чи інакше повпливали на життя головного героя. Вони були моторошними та лякали своїм символізмом.

Таким чином режисер розповідає залі, що керує сином Людмили, чому він виріс таким бунтівником та чому соромився своєї родини. Дізнаючись більше про Макаренків, ми помічаємо, що традиції превалюють над бажаннями членів сім’ї. Так, жінка має готувати борщі, а чоловіки відкривати банки. І взагалі, потрібно, щоб було все, як людей.

На виставі ви точно не будете відчувати себе комфортно. Сценічний ритм вистави триматиме вас у напружені і ви навіть можете відчути меланхолійні спазми. Проте сцени не позбавлені гумору, іноді навіть дуже чорного. А на завершення вистави вас чекатиме справжній емоційний апогей, який змусить трохи змочити ваші очі.

Автори вистави не обділили увагою жодного персонажа історії. Кожен з них особистість та заслуговує на головну роль. Теплі відчуття та розуміння з'являється навіть до сусіда (Андрій Поліщук), який лише декілька разів виходить на сцену. Саме тому особливо хочеться відзначити гру акторів другого плану.

Кожна нова сцена мала свою назву, про яку глядачі дізнавалися на підсвіченому екранчику, закріпленому на стелі. Назва звертала нашу увагу на головну думку дії. Для сцен використовувалися одні й ті ж предмети, які могли виконувати зовсім не звичну для них функцію: так стіл ставав телевізором, а мікрохвильова піч - стільцем.

Раджу не хвилюватися вас, якщо ви у якийсь момент загубитеся у виставі та не зможете зрозуміти, що відбувається. Актори так само обурюються зі сцени, що їм важко грати, бо вони не можуть збагнути виставу. Марно очікувати, що вистава про заглиблення в дитячі спогади буде простою.

Волонтерка проєкту Theatre.love Савенець Вікторія

Читай також: інтерв'ю з керівницею театру «Золоті ворота» Ксенією Ромашенко, рецензія на прем'єру «13 перших правил» від театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра, спецпроєкт до дня закоханих від Theatre.love.

Вас може зацікавити