З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Із Бразилії в Харків
48
0
0

Із Бразилії в Харків

Англійська комедія – це в першу чергу про витонченість і кокетство, а з цим вистава впоралася чудово.

15 липня на великій сцені Харківського театру імені О. С. Пушкіна відбулася прем’єра вистави «Тітка Чарлі» за п’єсою Брендона Томаса. Це вже друга постановка у цьому театрі режисера Павла Гатілова, який в листопаді дебютував із виставою «Біг» за Булгаковим. Чи повторить «Тітка Чарлі» успіх попередньої роботи, розмірковуємо, проаналізувавши передпоказ вистави.

Жвава музика задає темп і завіси розходяться, посеред сцени за столом сидить молодий чоловік у доброму гуморі – глядачів налаштовують на комедію за кращим рецептом: стрімкість і грайливість. Ти чекаєш, коли нарешті вихор подій підхопить тебе і понесе до самого антракту, майже в один вдих. Але доводиться згадувати про гравітацію і сідати назад у крісло – сцена проходить мляво, діалоги затягнуті, ніби герої граються в слова. Іноді ввижається, що актори втомлюються від фрази раніше, ніж її закінчують.

В центрі історії двоє студентів Чарлі та Джек, які мають намір одружитися, проте не в змозі навіть поговорити із дамами свого серця через суворий контроль з боку їхнього опікуна. Чарлі чекає в гості тітку із Бразилії, за збігом обставин на її місці опиняється друг Баберлей, і молодики вирішують використати це на свою користь.

Англійська комедія – це в першу чергу про витонченість і кокетство, а з цим вистава впоралася чудово. Варто відмітити цікаву манеру гри – чергування завмирань із ненав’язливими легкими рухами. Та все-таки взаємодії між акторами не вистачило переконливої чіткості, навіть деякої механічності. Окремі рухи не прочитуються серед метушні і пролітають перед очима мов пил.

Майже всі персонажі потребують ретельного допрацювання, їм бракує особливого забарвлення і смаку, а героїні-жінки взагалі пісні і прозорі. Із десяти діючих осіб яскравою постаттю вирізняються тільки троє. Поява містера Спетіг’ю – чоловіка захопленого думкою про одруження із багатою вдовою, у виконанні Пилипа Гамаля вдихає в сцену життя, рухає її вперед із належною комедії швидкістю. Він привертає увагу сильніше, ніж Баберлей в образі тітки Чарлі, хоч саме він мав би бути головним джерелом курйозних ситуацій. Сила, яку покладає Пилип Гамаль у роль неймовірно контрастує з усіма іншими акторами, і те, наскільки добре він зрозумів свого персонажа.

Продуманий і дотепний характер має слуга Брасет (актор Даніїл Нікіфоров), його поведінка і фрази чудово запам’ятовуються, він інакший від них усіх – чепуристих студентів, суворих і поважних джентльменів, а тим паче – сором’язливих дам. Думкою він тримається осторонь, руками – за пляшку. І останній, але не за важливістю – старий солдат, який не знає слів кохання Френсіс Чесней, його у цьому складі втілив актор Олег Власов. Залицяння Френсіса до підставної донни Люциї тривали недовго, але разом з тим були вигадливими і пафосними.

Художнє оформлення Олени Рикусової можна охарактеризувати словами стильне, або вишукане, видно, що на створення атмосфери вистави покладено багато зусиль. Декорації, костюми та грим підкреслюють загальний манерний настрій, таку собі зведену в абсолют «англійськість». Костюми не тільки пасують під оточення, але й відображають статус і навіть характер персонажів. Додає привабливості витримана кольорова гама, яка влучно розставляє акценти на полотні вистави. Шкода лише, що тьмяне смикане освітлення не дає використати повний потенціал сценографії.

Що маємо у висновку? «Тітка Чарлі» отримає своє майбутнє, однак зараз це радше матеріал у процесі підготовки, ніж завершена робота. Звичайно, пересічному глядачеві і цього буде достатньо, але згадуючи «Біг», можна уявити на який рівень могла би вийти ця вистава.

Авторка: Прончатова Софія

Читай також:

Харківський театр ім. Шевченка завершує свій 99-ий сезон

Скільки ще Калігул визначено людству?

Сучасний автор, сучасна п’єса, надсучасна тема – у Харківському театрі імені Т. Г. Шевченка «Березіль» прем’єра «Хлібне перемир’я»

Вас може зацікавити