З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
«Якщо в Києві шукати найдобрішу та найзворушливішу виставу, – це «Шинель», – Даша Малахова
224
0
0

«Якщо в Києві шукати найдобрішу та найзворушливішу виставу, – це «Шинель», – Даша Малахова

У новому проєкті творці об'єднають сценічне мистецтво і саунд-спецефекти, щоб максимально перенести глядача у театральну залу під час перегляду онлайн.

1 квітня, у день народження Миколи Гоголя, відбудеться друга онлайн-прем’єра «Шинель» проєкту «Театру 360 градусів». Зареєструватися на перегляд можна за посиланням.

Продюсери Даша Малахова та Наталія Чижова, режисер вистави Валерія Федотова, режисер відеоверсії Валентин Кондратюк та актор, виконавець головної ролі Акакія Акакійовича, Роман Халаімов розповідають про те, як відбувалися зйомки, та особливості наступної прем’єри проєкту «Театр 360 градусів» «Шинель».

Дашо, Наталіє, чому саме «Шинель» – наступна прем’єра проєкту «Театр 360 градусів»?

Даша: Ми хотіли знайти п’єсу і виставу, яка не матиме вікових обмежень. Оскільки ми робимо театр доступним, то хотілося, щоб це виявлялося не лише в форматах онлайн, офлайн та кіно, а й щоб виставу могло подивитися якомога більше людей. Тому ми вирішили, що і діти, і підлітки, і дорослі повинні мати доступ до нашого другого проєкту. Також для нас було важливо, щоб підіймалися соціальні проблеми, а ця вистава міцно пов’язана з питаннями булінгу, наскільки суспільство звертає увагу на людину і як не сприймає «маленьких людей». Це історія про успішний успіх, який заполонив світ, і якщо людина не супер яскрава і не супер успішна, вона нібито випадає із соціального життя. До того ж ще в минулому проєкті ми відчули, що хочемо додати і благодійний аспект до нашого проєкту і висвітлювати проблеми людей з функціональними порушеннями – інвалідністю та ментальною інвалідністю. Коли ми передивлялися цю виставу, то всі відчули, що у Акакія Акакійовича є якісь порушення, які не дозволяють йому перетнути соціальний кордон. Якщо в Києві шукати найдобрішу та найзворушливішу виставу, – це «Шинель».

Наталія: Я хочу додати, що другий наш проєкт – це про несподіваність вибору. Для нас дуже важливо бути різними в кожному нашому проєкті, тому після артхаусного «Камінного господаря» від Лесі, ми обрали несподіваного Гоголя українською. Для нас дуже важливо, щоб вистави, які ми знімаємо, були українською мовою. Окрім цього ми розглядаємо всі вистави з точки зору знімального процесу: яка кількість акторів залучена, чи є можливість зйомки в тих умовах сцени, які є в театрі. Бо ми використовуємо дуже потужну техніку, крани, які літають залою і знімають наших акторів, і власне «Шинель» у Театрі на Подолі йде на Малій сцені, але спеціально для знімального процесу ми зробили декорації і перенесли її на Нову сцену. Також у нас є умовний календар, коли ми знімаємо наші вистави, і вихід онлайн-прем’єри відбудеться 1 квітня у день народження Миколи Гоголя.

Даша Малахова і Наталія Чижова

Валеріє, як ти відреагувала, коли повідомили про бажання зробити відеоверсію вистави «Шинель»?

Найпершим відчуттям було те, що ми не даремно зробили цю виставу і вона викликає такі емоції та почуття у людей, що ними хочеться поділитися з іншими. Проєкт «Театр 360 градусів», до якого нас запросили, настільки масштабний, що нашу виставу можна буде побачити в різних містах, регіонах і навіть країнах. Тому це щастя, що наші відчуття передаються іншим людям та всі ми об’єднуємося через театр.

Валентин Кондратюк, режисер відеоверсії

Валентине, розкажіть про свої враження від вистави

Прекрасна вистава з актуальною і на сьогодні темою — історією простої, наївної людини, яку не сприймає навколишній світ. Багато хто сприймає цю наївність за слабкість. На жаль, це відбувається повсякчас, і для змін потрібні, певно, зміни в свідомості соціуму. Можливо, подивившись виставу, глядач буде з більшою увагою та емпатією ставитися до вразливих, ніжних людей, а хтось побачить на екрані життя їх очима і буде намагатися пронести цю ніжність крізь усе життя. Оскільки це велика перевага бути чуттєвим.

1 березня відбувався безпосередньо знімальний процес, а що йому передувало?

Валентин: Знімальному процесу передував місяць підготовки. Перше, що ми зробили — адаптували світло під кінозйомку, зберігаючи при цьому режисерський малюнок. У театрі глядач бачить виставу із зали, світло при цьому виставлене з одного боку. Кінозйомка ж проводиться з різних сторін, нам потрібно було створити об’єм зображення. Друге завдання, що перед нами стояло, — переведення вистави у кіномову. Ми розписали, що хочемо бачити в той чи інший проміжок часу, транслювали це на операторів, що були задіяні у зйомці.

Валеріє, Валентине, розкажіть про ваші задачі як режисера вистави та режисера відеоверсії на знімальному майданчику

Валерія: Моя найперша задача як режисера полягала в тому, щоб театральна і знімальна команди стали одним цілим, щоб режисеру відеоверсії Валентину Кондратюку та його знімальній групі було з нами приємно, комфортно і плідно працювати. Також протягом знімального процесу я дивилася за тим, щоб вистава була цілісною і в акторській грі, і в художньому оформленні, і зі сторони настрою, відчуттів та темпоритму.

Валентин: Режисер відеоверсії займається тим, що передає задум вистави у візуальній формі. Він доносить ту думку, що закладена у спектаклі, підкреслюючи при цьому найважливіші моменти і використовуючи візуальні прийоми: ефекти, ракурси та хореографію камер, темпоритм. Відеоверсія — це переведення текстового формату у кіномову. Режисер екранізації не створює новий твір, це дуже важливо.

Що варто враховувати, чи є особливості у зйомці відеоверсії вистави?

Наталія: Чим ми відрізняємося від світового досвіду? Ми дивилися вистави і зазвичай зйомки відбуваються з використанням трьох камер, зафіксованих в конкретних місцях, або їх завдання з різних ракурсів задокументувати, а потім скомпонувати все, чергуючи загальний план з крупним. У нас завдання режисера відеоверсії вистави – придумати концепт графічного оформлення після того, як виставу відзняли і починають монтувати, яким буде ракурс постановки «Шинель». Ми не відкриватимемо всіх секретів, але там буде специфічний формат кадру, який відображатиме суть цієї вистави. І люди, пов’язані з кіновиробництвом, зрозуміють цей прийом і хід, але у пересічного глядача вистава сприйматиметься на рівні емоцій і підсвідомості. На тебе впливатимуть з різних боків: і кадром, і музикою, і графічним оформленням.

Валентин: Під час зйомки у кожного оператора був свій мануал: коли і яка потрібна крупність плану, висота камери, її рух, хореографія. Знімали ми на три камери. Ми вигадали візуальну мову, якою вирішили спілкуватися з глядачем, — це нетипове для звичайного сприйняття розкадрування, коли глядач побачить, що герой, наприклад, знаходиться внизу кадру. Цим візуальним шифром ми хотіли показати важкість його життя, тобто вистава знята нібито очима Акакія Акакійовича. Коли з’являється шинель, глядач зможе побачити, як змінюється погляд на світ протагоніста, — він стає вільним, без тягаря, без негативного простору, який ми заклали для аудиторії.

Даша: Ми завжди говоримо, Гоголь написав – це була його проєкція твору, режисер поставила – це її проєкція твору, а потім режисер відеоверсії відзняв і це його проєкція твору. Цього разу ми також додали композиторів, які наклали і їхню проєкцію твору.

Романе, розкажіть про свою роль Акакія Акакійовича, яким цей герой є для вас?

Акакій Акакійович для мене є таким, яким його можна побачити у виставі. Тому що важко охарактеризувати людину двома словами. Краще подивитися і скласти своє враження. Якщо коротко, то це людина повністю задоволена своїм життям, він, можна сказати, «блаженний», але доля приносить випробування, яких він не очікував.

У вас це вже другий досвід у зніманні відеоверсії вистави, розкажіть про ваші враження. Чи є якісь складнощі?

Враження від зйомок найпозитивніші. Складнощів не виникало. Знімальна група дуже професійна і працювати було легко в обидвох проєктах. Ми всі робили спільну роботу, це відчувалося, і кожен виконував свою задачу на відмінно. Дякую всій команді!

Для вас як для актора, зйомки відеоверсії більше наближені до гри на сцені, до зйомок у кіно чи це новий окремий формат для вас?

Процес, звісно, більш кіношний, бо сцени іноді знімали не послідовно. Але, що цінно, такі матеріали не знімають у нас в країні. І було б цікаво спробувати себе у кіно в такому жанрі і в таких ролях. Взагалі те, що робить «Театр 360 градусів», це дуже цінно для розвитку українського театру і культури в країні.

У цій виставі важливим буде музичне оформлення, розкажіть, чому вирішили зробити акцент саме на нього?

Даша: Ми вирішили звернути увагу на звук, оскільки в минулому проєкті дуже багато говорили про музику, звуки, аудіосприйняття. Звичайно є люди, які не можуть виставу побачити і будуть її слухати та уявляти, що відбувається. Саме тому ми почали співпрацювати з саундпродюсерами та композиторами Олександром Філоненком і Дмитром Авксєнтьєвим. Вони написали саундтреки, які ми записували з симфонічним оркестром «Віртуози Києва» на сцені Театру на Подолі. Ця вистава буде наповнена музикою.

Наталія: Це також несподіване поєднання, тому що хлопці є представниками електронної сцени, але вони пишуть музику і для симфонічного оркестру. І це таке поєднання сучасних музичних технологій з класичним виконанням. Ми домовилися, що всі саундтреки до цієї вистави потім будуть доступні для громадськості. Їх можна буде слухати як незалежну музику, навіть під час поїздки в авто.

Валерія Федотова

 

Валеріє, для вистави «Шинель» ти була автором музичного оформлення, для відеоверсії музику пишуть композитори, розкажи зі свого погляду про нову концепцію

Коли ми випускали «Шинель», для музичного оформлення я вибрала композиції, пісні і музику виконавця Tom Waits. Коли почався проєкт «Театр 360 градусів», Даша Малахова з Наталією Чижовою привели до нас композиторів Олександра Філоненка і Дмитра Авксєнтьєва. Вони подивилися виставу, ми з ними поговорили, я поділилася відчуттями та думками, якими наповнювала кожну сцену, і вони настільки відчули цю історію, кожну сцену та кожного персонажа, що написали таку музику, наче вона завжди мала бути в цій виставі. Музика неймовірна, абсолютно космічна, і ми з приємним хвилюванням чекаємо на нашу прем’єру. До речі, нове музичне оформлення буде не лише у відеоверсії, але й залишиться у виставі на сцені Театру на Подолі. Тому я дуже вдячна всім, хто причетний до цього.

Ви розповідали про свою мрію зробити платівки для цієї вистави, чи плануєте реалізовувати цю ідею?

Даша: Ми розуміємо, що першим етапом ми покажемо відеоверсію вистави, а потім надамо друге і третє життя їй і в кінотеатрі, і випустимо платівку, щоб якомога довше цей проєкт існував. Тобто вистави, які ми знімаємо, отримують наступне життя і продовжують його в електронному вигляді.

Наталія: Можливо, у «Шинелі» буде також четвертий формат – радіовистава. Щоб краще зрозуміти, як вона буде сприйматися слухачами, я знайшла у подкастах «Мертві душі» і послухала радіовиставу.

Даша: Я думаю, що цю аудіоісторію підкреслив Clubhouse. Ми настільки втомилися від контенту, що так круто, коли ти можеш все пережити, просто одягнувши навушники.

Фото: Сергій Ковбасюк, Ірина Марконі

Читай також:

Валерія Федотова: «У виставах теж мають бути задіяні люди, яких ми хочемо обійняти»

Загублена душа Акакія Акакійовича

Як Гоголівська шинель танцювала на сцені театру на Подолі

Особистості

Якщо люди знатимуть українських акторів, дивитимуться з ними кіно та цікавитимуться ними як...

«Ми живемо в той час, коли музика у кожного своя. І це найпрекрасніше, що може бути».

Ми завітали за лаштунки театрального фестивалю «Кіт Ґаватовича»в неділю по обіді, щоб...

У нього багато талантів і заокеанська техніка майстерності. Його називають людиною-хамелеоном....

Кажуть, 1 липня – День режисера. З цієї нагоди підбірка цитат про режисуру і театр з інтерв'ю...

Максим Голенко про коломийський та миколаївський театри, керування театральною студією та...

Події

Стерти в пам’яті Стенлі Кубріка та спробувати уявити нового Алекса? Чи це справді вдасться?

Актуальна проблематика, розказана культурним шляхом в рамках XXIII Міжнародного театрального...

13 вистав у всеукраїнській афіші до Ювілею сучасного драматурга Анатолія Крима

Вистави від українських та міжнародних проєктів, бранчі із зірковими гостями, не/культурний...

Безліч локацій, 40 театрів, 40 подій, представники 6 країн світу – Польщі, Румунії, Ізраїлю,...

У Lem Station на відвідувачів чекають бранчі із зірковими гостями, не/культурний стендап,...

Вас може зацікавити