З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Вистава «Герої Хаосу» –  можливість відверто поговорити з собою
354
0
0

Вистава «Герої Хаосу» – можливість відверто поговорити з собою

Протягом всього спектаклю аудиторія разом з акторами мають можливість поміркувати над темою героїзму, війни, вбивства, любові, релігії, Бога, історії, пошуку та шляху до себе.

Автентичний спів та індустріальне техно

На сцені актори співають африканську поминальну пісню. У глядацькій залі театру спершу ноту підхоплюють мляво, але вже згодом чути, як хтось доповнює спів. Напівпошепки, трохи меланхолійно повторюють незнайомі слова. Згодом пісня набирає сильнішого ритму, мелодика стає гучнішою та змінюється в зовсім інший синтез звуків. Тепер лунає потужно, ритмічно, монументально. Звучить техно, ембієнт, нойз. Трохи похмуре, галасливе звучання та естетика ранніх індустріальних музичних актів глибоко занурює всіх присутніх у певний контекст. Синтез реального та уявного. Дійсного та надуманого. Живого та мертвозного. Авторська музика композитора та музиканта Геннадія Бойченка, написана спеціально для спектаклю «Герої Хаосу», стає важливим музичним тлом впродовж вистави. Невід’ємним лейтмотивом. Натомість автентичний спів, у якому актори та акторки відтворюють прадавню культуру різних народів, супроводжує глядача протягом усього спектаклю. Створює метафізичну мандрівку частинами світу. Експериментальним процесом усвідомлення себе та простору, в якому перебуваємо.

Фото з вистави «Герої Хаосу»

Діалог з глядачем

Фото з вистави «Герої Хаосу»

У львівському театрі Лесі Українки 26 та 27 грудня відлунала прем’єра варіативної вистави-дослідження «Герої Хаосу» в рамках великого театрального всеукраїнського проєкту «Українська Одіссея». Режисер – Дмитро Костюмінський, драматург – Максим Максимчук, хореограф – Віктор Рубан, композитор – Геннадій Бойченко, світло та відео – BLCk BOX, продюсерка – Вероніка Склярова. Вистава «Герої Хаосу» самобутня та багатоскладова. Інспірацією до створення спектаклю став текст «Одіссея» Гомера, проте дуже тонко та влучно інтерпретований в сучасні реалії нашої країни. «Герої Хаосу» – це спільне поле для рефлексій та запитань, передовсім для самих глядачів. Протягом всього спектаклю аудиторія разом з акторами мають можливість поміркувати над темою героїзму, війни, вбивства, любові, релігії, Бога, історії, пошуку та шляху до себе. Це виразний приклад того, коли глядачі не пасивні спостерігачі, а перш за все – співучасники та співучасниці мистецького акту. Спільного діяння, що змушує фокусуватись на думці. Мультимедійність та елементи діджиталізації поєднуються з автентикою, трансформуються у співжиття непоєднуваного.

Тривалість вистави дві з гаком години (включаючи антракт) змушують губитись у міжчассі, відтак поринути в захопливий симбіоз гри, реальності, слова, голосу, внутрішньої розмови із собою. Вдалим елементом вистави є діалог акторів та глядачів. Все відбувається дуже природно та органічно. Одна з важливих сцен, коли актори перестають бути кимось, грати чиюсь роль. Натомість залишаються собою. Дехто з них йде у залу, щоби порозмовляти із публікою. «Хто такий герой?», «Чи може країна існувати без героя?», «Чи можливий герой без ідеї?» Аудиторія охоче дискутує, обговорює. Мислить. Цілісно зникають кордони театральної вистави та реальної, буденної дії.

«Герой не може існувати без ідеї» – відгукується із зали. «Бо навколо ідеї формуються певні концепції, рухи, події».

Фото з вистави «Герої Хаосу»

«Героїзм – це інколи благословення. Інколи випробування»

Друга частина «Героїв Хаосу» розпочинається автентичним співом. Співоча палітра фіксує інформаційні меседжі на рівні з візуальним та тілесним. Актор Микола Береза, знаходячись серед глядачів у партері, співає. Поволі, скрушно, мелодійно.

«Найважливіше розуміти, що кожна складова вистави є вагомою. Нерозривною. Для себе як для актора не роблю акценту на жодній з них. Спів у виставі є не менш важливим за пластику, слово чи навіть мовчанку», – каже Микола Береза. Про героїв та героїзм Микола замислюється. Трохи мовчить, а далі додає: «Героїзм – це інколи благословення, інколи випробування. Не можу чітко сформувати розуміння, відчуття цього явища. Однозначно – це щось, що виникає над людиною».

У спектаклі «Герої Хаосу» не існує конкретно визначених ролей для кожного актора та акторки. Себто, якщо дивитись виставу двічі, то можна простежити очевидну змінність рольового складу акторів. Задум режисера Дмитра Костюмінського – аби глядач зміг самостійно обрати для себе головного героя чи головну героїню. Чи взагалі не визначити для себе когось «головного». Можливо, сам глядач мав би стати головним героєм інтерактивної театральної вистави «Герої Хаосу»?

Фото з вистави «Герої Хаосу»

Софія Лешишак, акторка театру Лесі Українки, міркує про акторську імпровізацію. Для неї імпровізація – те, що потребує передусім багато підготовки та тренажу. Імпровізація неможлива без виразного розуміння акторської дії.

«Звичайно, що вистава структурована і потребує виконання чіткого малюнку. З іншого боку, великий плюс нашої роботи – власне те, що вона передбачає чимало акторської імпровізації», – каже Софія. Зміна ролі у виставі для акторки Софії Лешишак – можливість вийти із комфортного для себе простору.

«Зіграти кожного разу іншу роль у тій самій виставі цікаво, бо так можна тримати хороший тонус».

Працюючи з режисером Дмитром Костюмінським, Софія багато говорить про відчуття довіри до команди, до спільної роботи, над якою працюють актори.

«Ти можеш творити певну структуру, яку розумієш тільки ти. Не завжди обов'язково робити це надто буквально, заганяти в якісь рамки. А глядач уже по-своєму відчитує. І це дуже круто!» – ділиться Софія.

Фото з вистави «Герої Хаосу»

Вистава не завершилась

У коридорі театру Лесі Українки шумно, галасливо. Тут глядачі міркують про побачене. «Герої Хаосу» відкрили для мене театр не лише як споглядання сюжетів та естетики. Ця вистава народила якийсь живий імпульс, який струменить із одного цілісного організму тепер і у мені самому. «Герої Хаосу» стали інструментом для усвідомлення наших первинних страхів, котрі все далі віддаляють нас від людського. Від відчуття любові, власного миру», – каже один з відвідувачів театру. «Чи відбулися б війни, якби людина не віддала страхам свою оголену природність? Чи виникло б питання «Хто я?».

Кінець дійства не завершується оплесками із зали. Їх взагалі тут немає. Звучить ритмічна техно музика. Світло зі сцени промениться гострим, жовтим променем. Неквапливо гасне. Публіка виходить. Дехто залишається. Слухає музику, рефлексує. Намагається вловити ритм. Танцює.

Авторка – Єва Райська

Фотографка – Анастасія Скоропад

Читай також:

«Герої Хаосу». За шість днів до прем’єри.

Ідентичність тіла: як творяться «Герої Хаосу»

Театральний проєкт «Українська Одіссея» — як спосіб переосмислити власну історію

Особистості

Леся Українка і театр

Звичайна глядачка, справжня театралка чи організаторка домашнього театру, – ким була Леся Українка...

Свою історію театрального пошуку і творчого зростання нам розповіла комерційний директор Київського...

Прем’єрний показ сатиричної комедії «Бельведер» вперше на великій сцені відбудеться 5 березня у...

З нагоди 70-річного Ювілею заслуженого артиста України Сергія Давидовича Городецького

«Просто ставити або інтерпретувати видатні тексти «про вічне і незмінне» без жодної проблематизації...

13 театральних діячів про святкування Нового року, традиції, фірмові страви та, звісно ж, з...

Події

Прем’єрні покази відбудуться 26 та 27 лютого о 19:00 у Культурному Центрі Арт Братислава.

Напередодні Дня усіх закоханих Львівська національна опера запрошує зробити особливий подарунок для...

Запросіть коханих до театру! Воно таке різне... Щасливе, трагічне, сповнене романтики, божевільне,...

Виставка присвячена 150-літтю з дня народження Лесі Українки та 80-літтю від дня присвоєння театру...

Хто такий деміург? Хто така Олена Петрівна?

Про своє… для всіх???

«Три хороших дівчинки» – це Віра, Надія, Любов, а до них приєдналася ще Правда.

Вас може зацікавити