З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Вишивка в одязі видатних українців
302
0
0

Вишивка в одязі видатних українців

Вже незабаром Ахтем Сеітаблаєв приміряє сорочку Михайла Старицького, Анжеліка Гирич презентуватиме сорочку Марії Заньковецької, а Ада Роговцева – комірець Олени Пчілки.

«Вишивка в одязі видатних українців» – проєкт київського Музею видатних діячів української культури та «ZETA atelier», мета якого через світ одягу, жіночих аксесуарів показати, як українська аристократія ХІХ ст. не лише намагалася жити в ритмі тогочасного європейського життя, але й ознайомлювати світову спільноту зі своєю традиційною національною культурою; привернути увагу до діяльності, суспільної значущості осіб, яким цей одяг належав. Бо саме вбрання безпосередньо пов’язаний з людиною і найповніше віддзеркалює не тільки матеріальні умови життя й естетичні смаки суспільства, але і певні риси характеру, її індивідуальність, належність до тієї чи іншої національності, суспільної групи тощо.

Вишивання належало до популярних видів рукоділля серед усіх верств жіночого населення: селянства, міщанства, дворянства, аристократії. Таким чином, вишита сорочка ставала мостом, що з'єднав українську аристократію, інтелігенцію та народні маси. Підтвердженням цього слугують численні світлини з родин Драгоманових, Старицьких, Косачів, Лисенків, Франків, Рильських, Скоропадських та інших. Любов до світського вбрання з національними ознаками у цих родинах передавалася від старшого покоління до молодших. Коли одяг починають оцінювати з погляду простоти, практичності, доцільності – вбрання стає пристосованим до життя ділової людини, і національну приналежність українці демонструють через аксесуари, що оздоблені вишивкою. Так поєднання «жіночих дрібничок», оздоблених національною вишивкою з модними елементами європейського костюму було для них, навіть під час заборони всього українського, доступним засобом вираження своєї ідентичності, і не потребувало дозволу з боку офіційної влади. У другій половині ХІХ ст. для представників української інтелігенції носити елементи народного одягу було своєрідним маніфестом національної приналежності. Таким чином було створено прецедент нового національного символу – одяг сучасного крою, оздоблений традиційною для українців вишивкою.

З допомогою майстринь «ZETA atelier» вишиваються та відшиваються предмети гардеробу, які належали видатним українцям минулого, а представляють ці речі сучасні відомі особистості (політики, науковці, актори, громадські діячі). Ідея організаторів проєкту знаходити щось спільне між особою, якій ця річ належала, і сучасником, який її представляє. Тому логічно стало, що одяг акторів, режисерів минулого представляли б їх колеги по діяльності, але наші сучасники. Вже представлено кінопродюсеркою Наталією Яковлевою блузу Ізидори Косач (сестри Лесі Українки); існує домовленість з Ахтемом Сеітаблаєвим презентувати сорочку Михайла Старицького; з Анжелікою Гирич – сорочку Марії Заньковецької, Адою Роговцевою – комірець Олени Пчілки

До проекту вже долучилися: літературно-меморіальний музей Лесі Українки (м. Новоград-Волинський), Музей Лесі Українки (м. Луцьк), Музей Максима Рильського (м. Київ), Літературно-меморіальний Музей Івана Франка (м. Львів), Музей Гетьманства. Модерують його діяльністю Оксана Константинівська (ст. наук. співробітниця Музею видатних діячів української культури), Тетяна Зез (керівник та власниця ZETA atelier), науковий супровід проводе Марина Олійник (к. іст. наук, Інтитут мистецтва фольклору та етнології НАН України).

Читай також:

Леся Самаєва: «Кіно для мене – це пригода, прекрасна подорож, а театр – дім, куди з задоволенням повертаєшся»

Національна Кінематека України почала співпрацю з незалежними театрами Києва

«KATEAM»: у Києві запрацювала акторська майстерня Богдана Бенюка

Особистості

У нього багато талантів і заокеанська техніка майстерності. Його називають людиною-хамелеоном....

Кажуть, 1 липня – День режисера. З цієї нагоди підбірка цитат про режисуру і театр з інтерв'ю...

Максим Голенко про коломийський та миколаївський театри, керування театральною студією та...

6 червня відбудеться показ імерсійної вистави «Все, що вам потрібно знати про лисиць» від театру...

5 та 12 червня прем’єра «Людина у кімнаті» в театрі «Сузір’я». Глядач побачить результат роботи із...

Інтерв'ю з Олександром Книгою про керування театром, зміни впродовж 32 років, соціальні та...

Події

Восьмий «О-FEST» стане місцем реалізації творчих мрій для всіх, хто буде фестивалити 26 та 27...

Одеса-Миколаїв-Херсон: якою буде програма фестивалю «Молоко-2021»

Х Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» опублікував розклад подій, а це означає, що час...

7 днів. 7 театрів. 7 питань до себе.

День захисту дітей, кінець навчального року, закриття театральних сезонів та прем’єри від театрів…...

21 травня у Київській опері відбувся третій концерт циклу «Від чуття», куратором якого став Андрій...

Вас може зацікавити

Лабіринт одного дому