З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
«Вечеря в Санлісі» – лірико-іронічна прем
«Вечеря в Санлісі» – лірико-іронічна прем
«Вечеря в Санлісі» – лірико-іронічна прем
«Вечеря в Санлісі» – лірико-іронічна прем
«Вечеря в Санлісі» – лірико-іронічна прем
«Вечеря в Санлісі» – лірико-іронічна прем
«Вечеря в Санлісі» – лірико-іронічна прем
«Вечеря в Санлісі» – лірико-іронічна прем
«Вечеря в Санлісі» – лірико-іронічна прем
«Вечеря в Санлісі» – лірико-іронічна прем
«Вечеря в Санлісі» – лірико-іронічна прем
«Вечеря в Санлісі» – лірико-іронічна прем
«Вечеря в Санлісі» – лірико-іронічна прем
«Вечеря в Санлісі» – лірико-іронічна прем
«Вечеря в Санлісі» – лірико-іронічна прем
59
0
0

«Вечеря в Санлісі» – лірико-іронічна прем'єра з неправдоподібно щасливим кінцем

У виставі лунає жива музика у виконанні тріо (кларнет, акордеон і скрипка), яка допомагає зануритися в атмосферу Франції 30-их рр. ХХ століття. Вистава естетична: красиві актори, вишукані костюми, атмосферна музика..

10 вересня в Одеському театрі імені В. Василька відбудеться довгоочікувана прем’єра вистави «Вечеря в Санлісі» відомої київської режисерки Ірини Зільберман, яка вже знайома одеському глядачеві за іншими виставами, що були представлені і на сцені цього театра. Наразі наповну тривають репетиції.

Лірико-іронічна комедія «Вечеря в Санлісі» Жана Ануя була написана ще в 1936 році, але досі актуальна. І не втрачатиме актуальності доти, доки людство продовжуватиме мріяти про одне, а жити інакше, часто нічого не роблячи для того, щоб змінити своє буття і максимально наблизити його до свого ж власного ідеалу. Доки вдатимемо, що зараз пишемо чернетку, а начисто писатимемо колись потім. А чи настане це потім хоч колись?.. Чи вистачить у нас мужності поставити крапку і перегорнути сторінку, яка нас не влаштовує?

Головний герой – Жорж – єдиний син у сім’ї, але з батьками нема порозуміння і близькості. Вони – сибарити, розпещені розкішшю, на яку ніколи не вміли заробити, легковажні марнотрати, які ніколи не жили винятково на власні кошти. Кожен пильнує свої власні інтереси й проживає своє життя. Батько – франт і пустомеля, мати – екстравагантна модниця, зусилля якої направленні перш за все на збереження молодості й «тримання планки» перед подругами. Є у Жоржа і друг Робер, який разом зі своєю дружиною живе в його ж домі, і теж вважає себе частиною родини. Робер – дармоїд і нахаба, цинік, який знає про інтимні стосунки між його дружиною і Жоржем, але продовжує вдавати сліпого, виправдовуючи своє існування життєвими обставинами. «Сім'я» переконала Жоржа одружитися з жінкою, яку він не кохав, і змушує Жоржа залишатися в ненависному шлюбі, оскільки саме його дружина Анрієтта і утримує в розкоші всю цю ораву. Чи вистачить рішучості Жоржу хоч щось змінити у своєму житті?

Жан Ануй ділив свої п'єси на кілька циклів: «чорні», «рожеві», «костюмовані, «колючі». «Вечеря в Санлісі» належить до «рожевих п’єс», автор визначає її як «лірико-іронічна комедія з неправдоподібно щасливим кінцем». Чи такою ж щасливою буде кінцівка і в прочитанні режисерки Ірини Зільберман, дізнаємося лише на прем’єрі! Привідкриваємо завсу тільки вам, режисерка інакше акцентувала й внесла корективи у фінал п’єси.

Для мене ця п’єса перш за все про вибір. І про те, як важко цей вибір зробити. Вибір між лицемірним розкішним життям у Парижі, і щирим повсякденням у провінції. Про вибір між поганим, але таким знайомим і звичним, і можливо набагато кращим, але невідомим й імовірним.

Ірина Зільберман

Донька автора Коломб Ануй засмучена, що в рідній Франції вистави батька можна побачити в репертуарі театрів усе рідше, тому щиро радіє кожній новій постановці й намагається популяризувати творчість батька:

Таку виставу, де задіяно багато акторів, сьогодні далеко не кожен театр собі може дозволити. Та й сама епоха таких театрів в нашій країні закінчилася. Зараз у Франції ставлять багато психологічних, соціальних драм. Це непогано, але скоріше данина моді. Тому знайомі часто запитують: а де власне театр? Ми заплатили за свої місця і бачимо ті ж проблеми, що і вдома. Навіщо ж нам туди ходити?

У виставі лунає жива музика у виконанні тріо (кларнет, акордеон і скрипка), яка допомагає зануритися в атмосферу Франції 30-их рр. ХХ століття. Вистава естетична: красиві актори, вишукані костюми, атмосферна музика..

Читай також:

Прем’єри Запорізького театру ляльок

Олена Андрейчикова: «Мені цікаво пробувати свої сили в театрі»

Літо, море, оперета…

Вас може зацікавити

Світовий театр online