З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
В гостях у «Кам
В гостях у «Кам
В гостях у «Кам
В гостях у «Кам
В гостях у «Кам
В гостях у «Кам
В гостях у «Кам
В гостях у «Кам
17
0
0

В гостях у «Кам'яного гостя»

Дуже шкода мені тих, хто не бачив наживо сценічних творінь унікальної «Академії Руху»

Новий сезон, нові враження, нові мистецькі відкриття… Майже рік довелося чекати нової зустрічі з улюбленим театром, через карантин перерва затяглася… Але ми таки знову були разом, і це було, як завжди, неймовірно!

«Дон Жуан» – нова постановка Олександра Бєльського – режисера Криворізького академічного театру музично-пластичних мистецтв «Академія руху» за мотивами твору «Камінний гість» – однієї з «Маленьких трагедій» Олександра Пушкіна. Це і одне з численних зображень Дон Жуана у світовій літературі, і одне з мільйонів сценічних втілень популярного персонажа. Переглянувши чимало вистав унікального коллективу, я чекала прекрасного видовища і мої сподівання, звісно ж виправдалися! Не перестаю дивуватися, як за допомогою стандартних засобів – декорацій, світла, костюмів, рухів щоразу зі сцени постає оригінальне мистецьке явище.

Декорації – прості темні завіси, але вони так рухаються, що створюють ефект стихії, з якої виринають та в якій щезають дійові особи. Гра світла підсилює дію. Костюми, як завжди, шикарні – ошатні, яскраві, на акторах вони сидять, як друга шкіра, і це вкрай важливо, бо в пластичній виставі рухаються постійно, ніщо не має заважати, а ще вбрання має доповнити образ, який твориться без слів. Художники-костюмери з цим впоралися чудово!

Актуальною родзинкою стало включення наприкінці міні-сценки з ще однієї пушкінської «Маленької трагедії» «Бенкет у чуму», яку той писав під час карантину, дуже промовисто лунали рядки «Хвала ж тобі, Чумо, хвала! Нам не страшна могильна мла!» І дуже вдалим, феєричним (попри відсутність такої сцени у творі) став заключний танок Лепорелло з Анною в сучасній хореографічній манері!

Дон Жуана грав провідний соліст Сергій Бєльський, він був, як завжди, бездоганний, викладався на повну, його герой поставав жертвою свого іміджу, не маючи сил протистояти своїм згубним пристрастям, але і не шкодуючи про те…

Але нині його переграла (в найкращому значенні) молода акторка Діана Зіньковська, вона в основній ролі – Анни – та епізодичній – Лаури – була королевою сцени, своєю енергетикою заповнила весь театральний простір, дебют вдався їй на тисячу відсотків! Її пластика та драматизм (який вкрай непросто передати без слів) варті найвищої похвали!

Можливо, це одна з небагатьох сценічних інтерпретацій, коли Анна (в трактовці Діани) вийшла з тіні свого партнера та змогла жіночу роль зробити центральною, привернути увагу до трагедії своєї героїні, яку традиційно зображають однією з мимовільних численних жертв легендарного звабника, а вона ж була особистістю зі своїми сподіваннями, переживаннями. Діані дуже вдалося на цьому наголосити і викликати симпатію і співпереживання до своєї непростої героїні, внести нові акценти в сценічну трактовку її образу.

Використавши знамениту цитату грузинського українця Маяковського «очень жаль мне тех, которые не бывали…» перефразую: «дуже шкода мені тих, хто не бачив наживо сценічних творінь унікальної «Академії Руху», а ще більше шкода тих мешканців міста, які маючи під боком такий театр, на відвідують його з низки більш ніж дивних причин… Я сьогодні пригадала такий епізод: на минулорічному театральному фестивалі у Кам»янському під час однієї з вистав я сиділа попереду журі і почула розмову, художній керівник Кутаїського грузинського театру та режисерка мінського білоруського театру говорили про криворізьку «Академію Руху», про яку вони обоє чимало чули від своїх коллег з різних країн, я звісно, зреагувала, повернулася до них і сказала, що я з тих щасливців, які бачили чимало їх вистав, це викликало захват і розпитування, мені щиро заздрили) Грузинського митця я зачарувала ще й тим, що висловила йому захват постановками його закладу, в якому я теж неодноразово насолоджувалася сценічними витворами)

Отже, сподіваюся, що репертуарна новинка привабить публіку, що це також зможуть побачити відвідувачі театральних фестивалів, вони врешті мають повернутися у наш культурний простір, який потребує наповнення творами, що викликають естетичну насолоду та водночас змушують замислитися над вічними питаннями життя-буття…

А я очікуватиму нових подарунків від чудового осередку пластичного мистецтва!

Авторка – Олена Школьна

Читай також:

Один у театрі не воїн, а хто ж?)

Літо, море, оперета...

Почуймо голос природи...

Особистості

Мені подобається відкривати для себе нові кіно таємниці, рости саме в кіно і бачити свій розвиток,...

У липні я стала режисеркою-постановницею у Київському академічному театрі ляльок і вже поставила...

До Дня народження Богдана Сильвестровича Ступки

Вова Лерт – режисер, який знімає голлівудське кіно в Україні. Кінорежисер, сценарист, випускник...

Я пишу для всіх. Про всіх нас для всіх нас. Найчастіше з іронією, посмішкою і надією.

«У мене так само в житті мистецтво, відданість театру переважає над особистим життям»

Події

У програмі цьогорічного фестивалю представлені виставки, конференції, кіно, театр, література.

У зв’язку з пандемією цьогоріч на «Золотий Лев» завітають лише українські колективи.

Фестиваль змінює формат з 3-х денного на «перманентний» до кінця 2020 року

Топ-7 подій фестивалю ГОГОЛЬFEST

Впродовж вересня артисти Львівської національної опери представлять арії та дуети із найвідоміших...

Слово, тиша, музика при належній увазі занурюють в транс. І в очищення. Мабуть, це і є медитація.

Вас може зацікавити