З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Вічний «Рух» назустріч Тарасу
31
0
0

Вічний «Рух» назустріч Тарасу

Саме 22 травня Тарас повернувся на рідну землю назавжди – згідно з заповітом його прах було перепоховано на Чернечій горі поблизу Канева, аби «…і Дніпро, і кручі було видно, було чути, як реве ревучий…». Цьогоріч виповнюється 160 років цій події, а цей день завжди для українців є приводом звернутися знову і знову до Шевченкових слів.

Нашого національного генія Шевченка ми завжди пошановуємо традиційно у березні, але у травні також маємо таку нагоду. Саме 22 травня Тарас повернувся на рідну землю назавжди – згідно з заповітом його прах було перепоховано на Чернечій горі поблизу Канева, аби «…і Дніпро, і кручі було видно, було чути, як реве ревучий…». Цьогоріч виповнюється 160 років цій події, а цей день завжди для українців є приводом звернутися знову і знову до Шевченкових слів.

Шевченко з нами у книгах, у живопису, на екранах і, звісно ж – на сцені… Інсценізацій його творів та постановок за їх мотивами – безліч. Але ця скарбниця постійно поповнюється зусиллями митців та не залишається поза увагою глядачів. Осторонь від геніальних творінь не опинився і Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху». Свого часу 190-річний ювілей став поштовхом до створення нової пластичної драми «Безсоння (І мертвим, і живим, і ненародженим…)» за мотивами поем «Катерина» та «Гайдамаки». Автор сценарію, сценограф, режисер-постановник — заслужений діяч мистецтв України Олександр Бєльський.

В нотатках режисера він зізнається, що такою ідеєю його зацікавила народна артистка України Лариса Кадирова, а для нього самого Тарас Шевченко був «недосяжним». «Необходимо было найти особую форму воплощения, такие стилевые особенности, знаки и символы, технические приемы, которые позволили бы расширить ассоциативное восприятие в сжатых до предела смысловых картинах», – пише митець.

На перший план він виніс «темы покорности судьбе и сопротивление, выраженное в бунте». На сцені завдяки спільним зусиллям творчого колективу «прочерчиваются контуры большого полотна, изображающего картину истории многострадального украинского народа». Привертається пильна увага до неймовірно болісного явища: «Разбросан по всей Украине многострадальный в рабской покорности люд… абсолютно забывая об одной и единственной для всех истине – людской добродетели». Автор вистави різними засобами виразності – рухами, музикою, сценографічними знахідками якомога сильніше акцентує на такому: «рабское смирение и покорность судьбе в этой массе поверженных недочеловеков и общий крест, который они должны нести из поколения в поколение, в надежде на светлое будущее, которое может быть когда-то наступит». В певний момент «он оживляет в его памяти картины бесчисленных жертв – борцов за правое дело». І сподівана надія проглядає «в слабом мерцании пламени свечи, которую несет к нам через тьму маленький творец-художник, создавая предпосылки истинной веры в предназначение человека».

В своїй книзі «Феномен Бєльського (2019 р.) відома театрознавиця Алла Підлужна дає високу оцінку оригінальному сценічному витвору:

Вистава являє собою приклад справжнього українського поетичного театру… Сценічна оповідь виглядає зримою пластичною поезією, тут шевченкові рими візуалізуються поетичною проникливою пластикою.

Наголошує вона і на змістових аспектах постановки, в якій «затверджується надія українського Поета-пророка на відродження і щасливе майбутнє України». Також критикиня підкреслює: «Людяний і непафосний оптимізм режисера-постановника втілюється у символі вогника свічки… він залишається вірним високому завданню митця – не позбавляти глядачів надії».

Вистава вражає груповою грою – дуже злагоджено і синхронно рухаються разом упродовж всього дійства всі актори, у цьому відчувається, як вміле керівництво режисера, так і розуміння й відчуття окремих виконавців, які вміють одночасно виступати частиною цілісного ансамблю та драматично виразно зіграти саме свого персонажа.

Дуже показовий сценографічний елемент – світлі полотнища, вони тут виконують чимало функцій: є прикриттям для тіла, витаючими добрими і злими словами, елементом побуту, перетворюються у знаряддя розправи…

Психологічно найсильніше у виставі виражена трагедія Катерини, але вона, як власне і у творі Тараса Шевченка, так і в пластичній інтерпретації режисера-постановника, не лише особистісна, а й соціальна, через неї показано широкий спектр невирішуваних проблем, притаманних тогочасному суспільству, багато в чому малозрозумілих нашим сучасникам, хоча на їх долю теж випало чимало. Катерина втілює відчай, страх, надію, вона показана як постать, на якій такі ж багато в чому знедолені й грішні люди намагаються зігнати свій гнів, образи, негатив, накопичений за роки складного виснажливого буття, а їй, бідолашній натомість зовсім нізвідки чекати ні найпростішої допомоги, ні тим паче – порятунку, так і гине світла заблудла душа серед начебто непоганих людей. А якщо ще екстраполювати події на наш час і уявити, що їй, небозі, було зовсім мало років, за сучасними мірками – майже дитина, то й поготів – маємо на огляд трагедію високого соціального звучання.

Особливо слід відзначити фінальний вихід акторів до глядачів у залі. У цього театру є така традиції – щиро дякувати публіці за увагу, цього обов’язково дотримуються навіть по завершенні найпростіших дитячих постановок для найменшеньких діток, це насправді дуже зворушує. Вихід-подяка після показу «Безсоння» – важливий елемент майстерності, він виглядає як окрема сцена спектаклю, підкреслює високий рівень акторської та режисерської віддачі.

Вистава мала великий успіх серед глядачів та спричинила чималий фурор у професійному середовищі, напевне передусім через дуже вражаючу форму, та й закладені смисли нікого не залишили байдужими.

2004 року вона отримала черговий для колективу Гран-прі театрального фестивалю-конкурсу «Січеславна» – головної театральної події Придніпров’я.

Того ж року мала таку саму найвищу нагороду на Всеукраїнському театральному фестивалі «Шевченко в моєму серці», проведеному у столиці.

2005 року Національна спілка театральних діячів України одноголосно висунула колектив на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. З пластичною драмою «Безсоння» криворізькі митці достойно виступили у фіналі разом зі столичним Національним українським драматичним театром імені Івана Франка.

2006 року за цю постановку театру була присуджена премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва у номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва».

Нині спектакль можна переглянути лише у відеоверсії, але хотілося б сподіватися, що Тарасова творчість ще повернеться на криворізьку сцену.

Авторка публікації – Олена Школьна

Особистості

Якщо люди знатимуть українських акторів, дивитимуться з ними кіно та цікавитимуться ними як...

«Ми живемо в той час, коли музика у кожного своя. І це найпрекрасніше, що може бути».

Ми завітали за лаштунки театрального фестивалю «Кіт Ґаватовича»в неділю по обіді, щоб...

У нього багато талантів і заокеанська техніка майстерності. Його називають людиною-хамелеоном....

Кажуть, 1 липня – День режисера. З цієї нагоди підбірка цитат про режисуру і театр з інтерв'ю...

Максим Голенко про коломийський та миколаївський театри, керування театральною студією та...

Події

Стерти в пам’яті Стенлі Кубріка та спробувати уявити нового Алекса? Чи це справді вдасться?

Актуальна проблематика, розказана культурним шляхом в рамках XXIII Міжнародного театрального...

13 вистав у всеукраїнській афіші до Ювілею сучасного драматурга Анатолія Крима

Вистави від українських та міжнародних проєктів, бранчі із зірковими гостями, не/культурний...

Безліч локацій, 40 театрів, 40 подій, представники 6 країн світу – Польщі, Румунії, Ізраїлю,...

У Lem Station на відвідувачів чекають бранчі із зірковими гостями, не/культурний стендап,...