З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
У кожного з нас своя «Москва»
5
0
0

У кожного з нас своя «Москва»

«Счастья у нас нет и не бывает, мы только желаем его»

Легендарна вистава легендарного режисера за однією з найвідоміших п’єс А. Чехова. Мала сцена, камерна атмосфера, з реквізиту: стіна з валіз, стільці, стіл, лава з саду і ще валізи. А ще – квіти, які позначають умовну межу між сценою і глядацькою залою.

Ми знайомимося з героями – сестрами і братом Прозоровими та їх оточенням. Вбрання сестер почасти передає їх характер і життєві зміни, особливо це наочно в Ірини. На початку вистави молодша з сестер вбрана у білу сукню – вона ще молода, мрійлива, в очікуванні щастя, а згодом її одяг такий самий непоказний сіро-коричневий, як у старших сестер; такий, як їхнє провінційне життя.

Про що вистава? Про наші мрії і буденність життя; про наші поразки і готовність чи неготовність визнавати їх; про неможливість/невміння/небажання почути іншу людину, навіть найближчу; про те, що у кожного з нас є своя «Москва» – місце (часто умовне), де, як ми віримо, станеться щось особливе та ми нарешті знайдемо Життя і Щастя. Власне тому і сестри Прозорови мріють про Москву. Не можна сказати, що вистава є надзвичайною і нетрадиційною. Втім, постійний музичний супровід двох музикантів її робить особливою, музика стає також дієвою особою вистави і створює її неповторний настрій.

Вистава без перебільшень легендарна, актори живуть у ній, навіть, незважаючи на те, що прем’єра відбулася ще у 2010 р. Акторська гра, як на мене, була бездоганна, це був справжній ансамбль митців, які проживали життя своїх героїв. Я забула, що дія розгортається понад сто років тому, що це вигадані персонажі. Надто мені резонували їх думки, емоції, почуття і вчинки. Загальне враження: важко емоційно, болісно, але неймовірно і відчуваєш катарсис наприкінці. Хоча коли цей кінець? Вистава мене «не відпустила» досі. Впродовж всієї вистави я відчувала емоції очікування, співчуття й емпатії героям. Коли з'явилася героїня Наташа, виникли емоції роздратування і навіть злості на неї. Ще особисто в мене (хоча я знаю сюжет) виникла емоція не звичайного страху, а остраху того, що герої «зламаються», втратять себе. Наприкінці вистави домінували емоції смутку, суму, співчуття. Жодної хвилини не було байдужості, що важливо!

Кому я порадила б цю виставу? Людям, які люблять і знають А. Чехова. Тим, хто приходить до театру поміркувати, а не розважитись. Тим, хто задумується над сенсом життя і необхідністю змін у ньому.

Волонтерка проєкту Theatre.love Бульбенюк Світлана

Особистості

Якщо люди знатимуть українських акторів, дивитимуться з ними кіно та цікавитимуться ними як...

«Ми живемо в той час, коли музика у кожного своя. І це найпрекрасніше, що може бути».

Ми завітали за лаштунки театрального фестивалю «Кіт Ґаватовича»в неділю по обіді, щоб...

У нього багато талантів і заокеанська техніка майстерності. Його називають людиною-хамелеоном....

Кажуть, 1 липня – День режисера. З цієї нагоди підбірка цитат про режисуру і театр з інтерв'ю...

Максим Голенко про коломийський та миколаївський театри, керування театральною студією та...

Події

Стерти в пам’яті Стенлі Кубріка та спробувати уявити нового Алекса? Чи це справді вдасться?

Актуальна проблематика, розказана культурним шляхом в рамках XXIII Міжнародного театрального...

13 вистав у всеукраїнській афіші до Ювілею сучасного драматурга Анатолія Крима

Вистави від українських та міжнародних проєктів, бранчі із зірковими гостями, не/культурний...

Безліч локацій, 40 театрів, 40 подій, представники 6 країн світу – Польщі, Румунії, Ізраїлю,...

У Lem Station на відвідувачів чекають бранчі із зірковими гостями, не/культурний стендап,...

Вас може зацікавити