З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Свята не буде
Свята не буде
Свята не буде
Свята не буде
Свята не буде
Свята не буде
Свята не буде
Свята не буде
85
0
0

Свята не буде

На сцені театру Франка показали українізованих ірландців у виставі «Лунаса».

Завжди цікаво, за яким принципом обирають наступну п’єсу для постановки: актуальність, класичність, мода, соціальна проблематика, ідентичність культур, які ще можуть бути критерії?

Може скластися враження, що вистава «Лунаса» від театру Франка є спробою відповідати сучасному тренду ототожнення української та ірландської культури різних епох. Та чи залишилося щось від ірландської п’єси в цій постановці?

Спогади старого чоловіка про дитинство. Вони не вийшли теплими ностальгічними, навпаки досить сумними та жалісливими, з почуттям образи. Майкл вже давно переріс свій дім, у спогадах він – лише іграшка на великій зеленій галявині. Ці спогади мали б перенести глядача на свято, яке заборонили собі головні героїні.

Лунаса – з давньо ірландського назва місяця серпня, кельтське язичницьке свято початку осені. Очікувані гарячі дні серпня, багато ділянок землі висушено, але люди знають, що яскраві відтінки червоного і жовтого, які відносяться до врожаю, не за горами. Саме час, щоб почати пожинати те, що посіяли. Це час для перетворення та нових починань.

Цей період дуже схожий на жінок Мандей, які вже досить стиглі та все ще сповнені сил, але їм вже близько до того, щоб перегоріти на сонці. Саме час або встигнути зібрати врожай, або лишитися на полі та й зникнути там.

Ці жінки зашорені батьком священником (хоч у виставі всі акторки хрестяться по-різному), соціумом «що люди скажуть?», кризовим часом – невже єдиним виходом є постійно ниюче, нещасне, одиноке жіноче сільське царство? Та чи всі з цим зможуть змиритися? Як виявилось – ні, хоч комусь та вдасться вирватися з цієї пастки.

Акцент дівчат на дивній вимові букви «л» міг мати свій особливий підтекст, якби не виглядав так награно та не зникав під час радості героїнь чи співах пісень. Але не тільки це різало вухо. Ще більшим здивуванням став хлопець з міста, який розмовляв російською, що це за елемент приниження української мови?

Всі персонажі надмірно гіперболізовані. Акторки вдягнені в якесь лахміття, невже в селі не можна виглядати нормально? Все таке неохайне, при всій суворості поглядів в родині. А от міський хлопець навпаки виглядає занадто яскраво на їх фоні, такий собі Голохвастов. Зовсім ніякої гармонії картинки та характерів п’єси.

Візуально гарно виглядали тільки танці, це вносили свій позитивний настрій. Актори дійсно гарно танцювали і співали. Пісні українською вдало підібрані, голоси у акторів чудові, було приємно слухати, саме цих моментів і чекаєш всю виставу. Заплющити очі та послухати.

Хоча одна пісня в мене теж викликала питання, навіщо по радіо прозвучала пісня англійською мовою про «Russian cheese» та інші речі?

Не вдалося відчути свята врожаю, радості життя, тільки згасання і розчарування.

Волонтерка проєкту Theatre.love Ягніченко Яна.

Читай також: чим займається костюмер у театрі Франка; рецензія на виставу «Стіна»; інтерв'ю з акторами театр Франка і не тільки про постановку «Украдена краса» і театр.

Вас може зацікавити

«Стіна», що має впасти