З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
«Сакартвело». У пошуках Суліко
«Сакартвело». У пошуках Суліко
«Сакартвело». У пошуках Суліко
«Сакартвело». У пошуках Суліко
«Сакартвело». У пошуках Суліко
83
0
0

«Сакартвело». У пошуках Суліко

«Але який дивовижний народ – ці грузини. Все встигають. Війна – воюють, свято – танцюють, робота – працюють»

Відеопоказ постановки «Сакартвело» Ніколоза Сабашвілі став моїм глядацьким дебютом на виставі лялькового театру. Хтозна коли б ще зважилась, якби не вся ця карантинна онлайн-інтерактивність.

«Сакартвело» – так називають свою країну самі грузини – це водночас театральна та анімаційна постановка Тбіліського державного театру ляльок. Відеозапис вистави став навіть перевагою, бо ж у цьому форматі можна роздивитись деталі – а їх чимало.

На що подивитись

Професіоналізм акторів, фантазія і талант режисера та сценографа – враження з перших же хвилин перегляду. Різні техніки, елементи, реквізит, гра світла, звукові ефекти і музика – все це поєднується у зворушливу, метафоричну, майже притчеву розповідь, тісно переплетену з історією Грузії, боротьбою, мріями, болем і поетичною повсякденністю нації.

Головні персонажі – Віслюк і Ворон – дерев’яні іграшки, скручені металевими гвинтами, нефарбовані, грубуваті. Ніколи б не подумала, що ними можна передати такий спектр емоцій – найтонші нюанси закоханості, подиву, зацікавлення, болю, розпачу, злості.

Крім ляльок (шарнірних, плоских, ганчір’яних) – тут і театр рук (інтерпретація язичницького ритуального танцю «Самая»), і «збірні» персонажі (як, наприклад, образ воїна – із соломи і каменю), і численні декорації, які наче літають у повітрі серед суцільної темряви, і робота з піском, і власне гра акторів, які час від часу виходять із тіні. Не знаю, наскільки звичним є таке поєднання технік для сучасного лялькового театру – але це точно захоплює.

Що послухати

Майстерність акторів у володінні голосом магічним чином майже перетворює ляльок на живі істоти. Грузинська мова (для мене) – красива, емоційна і – незнайома. Українські субтитри у відеозаписі дійсно мінімальні, і мені трохи не вистачало перекладу у діалогах. Зміст в цілому зрозумілий, але навіть попри насичення яскравими візуальними символами здавалося, що кожна фраза звучить тут недаремно, тож хотілося б розуміти більше.

А от музичне і звукове оформлення вистави – просто неймовірне. Навіть якби реплік у ній не було зовсім – зміст і настрій зчитувався б через музику. Пояснювати це марно. Треба слухати.

Про що подумати

Особливого сюжету як такого немає. Головний герой – Віслюк - шукає своє кохання – свою «Суліко». Знаходить, втрачає, знаходить знову. За нескладною казкою – музично-поетичне мереживо з минулого, теперішнього, міфів, війн, лірики та філософії. Режисер, актори (хочеться сказати – і ляльки) рефлексують на тему історії Грузії, постійної зміни епох миру і війн, боротьби «з» і «за». Вічні теми - кохання, дружба, вірність, біль за свій народ і свою землю.

«Хто сказав, що віслюк не може піднятись до хмар? Ви бачили, куди він заліз?..»

В перекладі з грузинської «Суліко» означає «душа». Не знаю, чи цим керувався режисер, коли вибирав ім’я персонажа, чи популярністю одноіменної пісні – але подумати про це як мінімум цікаво.

Єдине, що «вибило» мене з настрою вистави – це епізод із «кровавым сапогом войны», у якому дуже чітко – я б навіть сказала, грубо – читається тема сучасних збройних конфліктів із північним сусідом Грузії. На фоні загальної метафоричності ця сцена, як і фраза: «Ребята, давайте жить дружно» (російською мовою) – просто б’є в лоб прямолінійністю грубуватої та злої сатири.

«Ми не зазіхаємо ні на чию Батьківщину. Але коли хтось нападе на нас - начувайтесь»

Подивилася уже двічі. І ще більше захотілося побувати у Грузії.

Волонтерка проєкту Theatre.love Іванова Вікторія

Дивись виставу на youtube-каналі Theatre.love до 14 червня (включно) тут.

#місяць_грузинського_театру

Читай також: цікаві факти про виставу «Сакартвело», Маестро Гія Канчелі, тест: Як добре ти знаєш Грузію? 

Події

Прем’єрні покази відбудуться 26 та 27 лютого о 19:00 у Культурному Центрі Арт Братислава.

Напередодні Дня усіх закоханих Львівська національна опера запрошує зробити особливий подарунок для...

Запросіть коханих до театру! Воно таке різне... Щасливе, трагічне, сповнене романтики, божевільне,...

Виставка присвячена 150-літтю з дня народження Лесі Українки та 80-літтю від дня присвоєння театру...

Хто такий деміург? Хто така Олена Петрівна?

Про своє… для всіх???

«Три хороших дівчинки» – це Віра, Надія, Любов, а до них приєдналася ще Правда.

Вас може зацікавити